Як непотрібні речі рятують життя
Добродійність може бути доступною, цікавою і привабливою — якщо за справу береться активна молодь із Києва й Одеси
Добродійні крамниці — нове явище для пострадянських країн. На території СНД першу таку крамницю відкрили 2010 року в Санкт-Петербурзі. Рік тому вона з’явилася і в Києві, а слідом за ним — і в Одесі. У всіх трьох випадках ініціаторами та організаторами виступили молоді активні дівчата. Усі вони мають фах, роботу, а добродійні проекти, які, до речі, ще й важливі з екологічного погляду, запустили за покликом душі. Працює така крамниця за дуже простою схемою: одні люди віддають морально застарілі чи такі, що не відповідають їм за іншими критеріями, речі, інші — купують, а виручені кошти йдуть на добродійність. Окрім того, таким чином формується екологічна свідомість, приходить розуміння, що речі можна використовувати багато разів, скорочуючи цим самим необдумане споживання в суспільстві. А ще добродійні крамниці утверджують ідею, що «допомагати іншим і собі — просто й цікаво». У світі вони давно стали звичними, а головне — популярним явищем. Лише у Великій Британії добродійних крамниць — близько семи тисяч.
В Україні таких магазинів два — в Києві і Одесі, і вони поки що у пошуках приміщень. Та попри це активно функціонують онлайн: люди охоче несуть речі, розповідають організатори і волонтери таких проектів. Зазначають, що найактивніші — це дівчата і жінки. Якщо коротко описати портрет тих, хто приносить і купує речі в таких крамницях, то це молоді люди середнього достатку з активною життєвою позицією.
«У наш час люди не завжди мають гроші на те, щоб жертвувати, а ось позбутися непотрібних речей хоче багато хто. Та й купувати в нас вигідно — речі ми продаємо гарні, а ціна на них — не більш як сто гривень. Виняток становлять справді коштовні речі, які ми продаємо через аукціон», — розповідає «Дню» Ольга ДОБРИКОВА, один з організаторів, а також волонтер одеської добродійної крамниці «Спасибі». За півроку існування магазину вдалося зібрати майже 27 тисяч гривень. «Усі їх віддали на допомогу нужденним. З них майже 13 тисяч направили маленькій Ніколіні Остапчук, яка випила мийний засіб і обпекла стравохід», — розповідає Ольга.
«До цього проекту для мене добродійність була чимось фантастичним, неможливим без великих грошей. Людям взагалі складно віддати гроші, а тут вони віддають те, що їм, по суті, не потрібно», — пояснює Ганна УВАРОВА, один з трьох організаторів першої в Україні добродійної крамниці в Києві. Ганна — йога-тренер, а за втілення в життя проекту добродійного магазину разом із двома подругами Оленою Клименичевою та Іриною Гагаріною взялася тому, що це допомагає «знайти своє місце в житті». «Мені дуже важливо бути соціально корисною, робити щось, за що сама собі скажеш спасибі. Працюючи над цим проектом, ми зустріли багато чудових людей, які, окрім своєї основної роботи, займаються різними цікавими речами — культурою, громадською діяльністю...» — розповідає Ганна. Зараз дівчата також шукають приміщення. Там вони мають намір відкрити не просто магазин, а повноцінний арт-простір. «Ми хочемо зробити стильний, привабливий для молоді магазин — з буккросингом, лекціями тощо», — пояснює Ганна Уварова. Це не буде просто акуратний секонд-хенд, а особливий простір, що об’єднує людей небайдужих і свідомих. «Улітку ми продавали всі речі за ціною до 100 гривень, а нині дійшли висновку, що нам простіше продавати цікаві, ексклюзивні речі, тобто приваблювати не кількістю, а якістю. Приміром, торік у грудні наша знайома дизайнер одягу Марина Рибалко випустила спеціальну колекцію, яку ми продаємо через інтернет. Речі крштують від 500 гривень. Так ми й дизайнера розкручуємо, і гроші на добродійність збираємо», — пояснює Уварова.
Щоправда, діляться досвідом ініціатори проектів, багато людей не сприйняли це як добродійність, а лише як можливість позбавутися непотрібних речей. Деякі приносять одяг у такому стані, що його «навіть на дачі не вдягнеш», або цілий, але настільки морально застарілий, що його навряд чи хтось купить. Хоча є і такі, що приносять абсолютно новий одяг, куплений для себе одяг, але який з певних причин лежить у шафі без діла. Але таких людей дуже небагато.
«Ми приймаємо лише хороші, цілі речі, які готові до «другого життя». Коли нам телефонують і кажуть, що хочуть передати речі, ми запитуємо: «А ви б купили ту річ, яку хочете передати нам?» На жаль, багато людей гадає, що ми збираємо речі для нужденних, і віддають зовсім непридатний одяг. Головна умова — аби стан речі був щонайменше на 4 за 5-бальною системою», — пояснює Ольга Добрикова. Це стосується не лише одягу, але й посуду, книжок та інших речей.
Ганна Уварова розповідає, що їхня крамниця продаватиме не лише одяг, а також книжки, прикраси, невеличкі елементи декору, дитячі розвиваючі іграшки та багато іншого. Дівчата вже провели один організований збір речей — тоді вони все ледве відвезли двома легковими автомобілями. Хороші, але морально застарілі речі віддали добродійній організації «Армія порятунку», яка роздала їх безпритульним людям.
«Одяг має бути чистим, випраним, без вад, дірок, плям, такий, який ви самі хотіли б купити. Ми хочемо створити щось подібне до бренду, аби людям було цікаво прийти до крамниці. Ми пропагуємо вторинне використання речей та екологічний спосіб життя. Аби молоді люди зацікавилися цим, це має бути справді круто», — підсумовує Ганна Уварова. І головне, що, забезпечуючи «кругообіг» речей у великому місті, активна молодь не лише долучається до екологічного стилю життя, а й допомагає конкретним людям, для яких будь-яка допомога, — ціною в життя.
