Як побороти нестачу енергоресурсів та продовольчу кризу?

Європейський банк реконструкції та розвитку переносить акцент діяльності на Схід та Південь, покидаючи успішні країни Європи. Наразі Україна, Росія, країни Балтії, Центральної Азії та Кавказу мають шанси отримати фінансування інноваційних проектів. Серед завдань банку — подолати продовольчу кризу та високу інфляцію в цих регіонах, а на проекти із заощадження енергії та впровадження альтернативних джерел уже виділено 2 млрд. євро. У Києві під час щорічних зборів Ради керуючих ЄБРР обрали й нового президента банку — Томаса Мирова, який є державним секретарем міністерства фінансів Німеччини. Наш кореспондент Ганна Гопко впродовж трьох днів стежила за подіями Ділового форуму ЄБРР, котрий зібрав 3000 учасників: урядовців, провідних банкірів, економістів, бізнесменів, мерів міст, природозахисників з провідних країн світу. В центрі уваги була й тема Євро-2012 та соціально-екологічна відповідальність бізнесу, а серед інших новин — відмова банку фінансувати проект побудови Канівської ГАЕС та несхвалення енергетичної стратегії країни до 2030 року, котра передбачає побудову нових 22 атомних ректорів. Натомість ЄБРР надає кошти на забезпечення екологічної безпеки на ЧАЕС та реконструкцію київського метро до Євро-2012.

СЛОВО ПРАВДИ ПРО РЕГІОН: КОЛИ ПЕРО СИЛЬНІШЕ ЗА ЕКОНОМІЧНІ ЗВІТИ

Жан Лем’єр, президент ЄБРР, котрий до липня виконуватиме свої обов’язки, згадав 2000 рік, коли він очолив банк, та зазначив про зміни, які відбулися в Украні й регіоні в цілому: «У 2000 році, коли я став президентом банку, цей регіон був зовсім іншим. Це були жахливі часи бідності, корупції та гіркого песимізму щодо життя у вільній ринковій економіці. Завдяки також й банку, регіон став іншим. Хоча й нині лідери країн повинні справдити очікування людей: підтримувати і забезпечувати прогрес у сферах транспорту, електроенергії, забезпечувати людей питною водою, а найголовніше — створювати конкурентоспроможні робочі місця».

Найактивніше обговорення майбутніх інвестицій ЄБРР у вирішення питань, пов’язаних з відновлювальними видами палива, стали чи не головними темами Ділового форуму ЄБРР. Десятки презентацій країн, проектів та сотні цифр, звітів про рівень ВВП та інфляції були менш вражаючими, ніж збірник есе-роздумів «Історії надії від перших осіб» відомих публіцистів, есеїстів, яких ЄБРР залучила для того, щоб отримати правду про життя людей та їхні думки про перехідний період та економічні зміни, які відбулися після розвалу Союзу в країнах Східної Європи та колишніх країнах Союзу.

Андрій Курков, автор есе про Україну, якому ЄБРР доручила очолити авторський колектив, під час презентації книги зазначив: «Якщо ти живеш в Англії, то твоє майбутнє визначене. Бути оптимістом в Сербії значно складніше. Автори із Середньої Азії почали писати есе, а потім десь зникли. В кожній країні голос автора виражається і рівнем свободи в країні. В цих есе є спільна тональність про події з 1991 року. Спочатку усі надіялись на Захід, а потім зрозуміли, що треба надіятися лише на себе. Завдання авторів — спровокувати появу надії. Історія України показала, що треба працювати. За ці роки ми не стали членом ЄС, але ми вступили у ВТО».

Не обійшлось і без обговорення політичної ситуації в країнах та її впливу на економічний розвиток. Російський політолог Андрій Окара зазначив, що не лише глобальні проблеми свідчать про кризу. «Криза пов’язана із кризою думок та стратегій людського розвитку, — зазначив він. — Перманентний хаос у світі й Росії — теж свідчення цього. Але режим Росії робить все, щоб все це заперечити, щоб сказати, що навколо все розцвітає на нафтодоларах. Війни довкола нема і щастя також. А антиукраїнські кампанії в Криму допомагають закріплювати легітимність російських політиків».

МІЖДЕРЖАВНІ ГРОШІ — У ВІДПОВІДАЛЬНІ РУКИ

ЄБРР, так само як Всесвітній банк, Азійський банк, не приватний, а міждержавний. Тому вибір проектів для кредитування повинен бути особливо прискіпливим. У 2007 році ЄБРР отримав 1,9 млрд. євро прибутку (чистий реалізований прибуток — 1,1 млрд. євро). Тепер керуючі повинні вирішувати, як ці кошти використовувати.

Зокрема, міжнародна громадськість та представники екологічних організацій звернулися до ЄБРР та міжнародних фінансових корпорації не надавати кредитів «Арселор Міттал», який протягом більш як 10-річної фінансової підтримки міжнародних фінансових інститутів не виконав жодного з проектів зниження рівня забрудненості та покращення небезпечних умов праці в багатьох країнах. Наприклад, Казахський Теміртау, так само, як і український Кривий Ріг, є одним із найбрудніших міст світу. При цьому 95 % усіх забруднень — від «Арселор Міттал» Термітау. Хоча ще у 1997 в рамках спільного проекту ЄБРР та Міжнародної фінансової корпорації цей гігант отримав 250 млн. доларів на підвищення ефективності виробничих потужностей та вугільних шахт одного з найбільших металургійних комбінатів у світі в Термітау (Карагандинська область).

«Це приватна компанія, і держава не контролює те, як вона використовує і де бере гроші — чи від ЄБРР чи від іншого банку. Мова може йти тільки про дотримування законодавства: якщо є порушення, то держава повинна їх припинити, — зазначив Болат Жамішев, міністр фінансів Казахстану.

Висновок громадських організацій — незалежно від того, які проекти планує «Міттал Стіл» (навіть якщо вони мають на меті збільшити соціальну відповідальність), компанія не повинна фінансуватися громадськими грошима. Адже торік ця компанійя отримала чистий прибуток у 11, 85 млрд. доларів, що більш ніж достатньо для фінансування проектів щодо поліпшення ситуації на своїх підприємствах.

«Труби в Кривому Розі сьогодні димлять, як і раніше, але завдяки ЄБРР та «Арселор Міттал» — завдають менше шкоди довкіллю», — написано в звіті ЄБРР «Люди і проекти 2008». Але, за словами Наталі Бутенко, представника профсоюзів маталургів та гірників України із Кривого Рогу, «Міттал Стіл» отримав 200 млн. доларів для оптимізації використання діючої виробничої потужності, росту виробництва та ефективності в області використання електроенергії. На довкілля пішло дуже мало, і його стан погіршується, незважаючи на те, що один із пунктів екополітики підприємства каже: «скорочувати викиди забруднювачів».

Олексій Пасюк, представник сітки недержавних організацій Центральної та Східної Європи, які здійснюють моніторинг діяльності міжнародних банків, висловив заклопотаність наслідками проектів, які фінансують ЄБРР та Всесвітній банк : «Хоча в банків є екологічна політика, ми постійно стикаємося з проектами, які погано впливають на екологію і соціальне середовище. В політиці не вистачає контролю за виконаннями соціальних та екологічних зобов’язань».

Що ж стосується рішення банку не фінансувати будівництва Канівської ГАЕС, то з цього приводу висловилася Ірина Головко із Національного екологічного центру України: «Ми вітаємо це рішення банку, оскільки ми неодноразово зверталися до ЄБРР з проханням звернути увагу на екологічну і соціальну небезпеку, яка йде від цього об’єкта. Зусилля банку і українського уряду мають бути направлені на посилення енергоефективності української економіки. Ми не бачимо сенсу в нових енергетичних потужностях, коли частина з них простоює, а енергія, яку вони виробляють, іде на вітер».

НА ШЛЯХУ ДО ЄВРО 2012

Євро-2012 обговорювали не лише в коридорах, але й на спеціальних сесіях. Одна із проблем, яка уже гостро стоїть в Україні — брак цементу через бум будівницта. За підрахунками експертів, щоб задовольнити наші потреби в цементі під час будівництва готелів, стадіонів та доріг, потрібно як мінімум ще два заводи. Однак інвестори наштовхнулись на ряд проблем.

«У Львові ми стикнулись з проблемою власності землі. Процедури отримання землі надзвичайно складні, без підтримки держави вирішити ці питання, звісно, неможливо. І тому ми не знаємо, чи реалізуємо наші плани щодо будівництва нового заводу», — заявив Ніколас Фурньє, регіональний президент компанії «Лафарж», котра має цементні заводи в Україні.

Природозахисники ж порушили питання про забруднення навколишнього середовища цементними заводами. Нагадаємо, що два місяці тому Миколаївський цементний завод, який належить «Лафаржу», розпочав спалювати шини (альтернативне паливо). У майбутньому також планують спалювати пластмасу та інші відходи. При цьому жодних замірів на викиди діоксинів ніхто не проводив. Хоча у Європі це практикується.

Ніколас Фурньє заспокоює: «Альтернативне паливо — це можливість заміняти нафту та газ, які є невідновлювальними, замінити їх відновлювальним паливом. У випадку з Україною це хороший спосіб набути енергетичної незалежності, з іншої сторони — це переробка та використання сміття. В Західній Європі — у Чехії, Австрії та Німеччині — ми теж цим займаємося. Там дуже високі екологічні стандарти. Тому те, що ми робимо в Україні — екологічно безпечно». Однак екологів цікавить, чи не стане використання альтернативного палива приводом для масового ввезення на територію України відходів з-за кордону. Адже плутанина в термінах — «небезпечні відходи» та «альтернативне паливо» — у нас вже була, зокрема, з угорськими гудронами. Екологам тоді знадобився рік, аби довести небезпеку «палива».

Діловий триденний форум — це можливість для України показати себе та залучити нові інвестиції. Чи справилися із цим завданням наші високопосадовці, народ відчує. Питання — коли. Бо про труднощі на шляху до нашого матеріального добробуту говорили й експерти ЄБРР: внаслідок зростання цін в поточному році банк прогнозує інфляцію на рівні 30% та зменшення росту ВВП у реальному вираженні до 5,5%.