Як покращити результат?

Організація економічної співпраці та розвитку склала рейтинг країн за рівнем освіти у загальноосвітніх навчальних закладах. Рейтинг уклали на основі тестувань 15-річних школярів із математики та точних наук. Лідерами рейтингу освіти стали країни Азії: Сінгапур, Гонконг, Південна Корея, Японія і Тайвань. Цікаво, що Сінгапур до 1960-х років мав дуже високий рівень неписьменності. Наразі ж це країна з доволі спеціалізованою, жорсткою системою освіти, яка спрямовує учнів на досягнення найвищих результатів. Також до першої десятки увійшли: Фінляндія, Естонія, Швейцарія, Нідерланди, Канада.

Україна у рейтингу посіла 38-му позицію з 76-ти країн. Наша система освіти виявилася кращою, ніж грецька та ізраїльська, але значно поступається російській, литовській та латвійські. Великобританія у цьому рейтингу опинилася на 20-й позиції, а США на 28-й. Найгірший результат показали країни Африки.

Висновки дослідників представлять на Всесвітньому освітньому форумі в Південній Кореї, де Організація Об’єднаних Націй планує провести конференцію щодо заходів підвищення рівня світової освіти до 2030 року.

Ірина КОГУТ, експерт із питань освіти Аналітичного центру CEDOS (колишній Центр досліджень суспільства):

— Порівняльні дослідження різних аспектів освітніх систем, що проводить Організація економічного співробітництва та розвитку, є численними та охоплюють різні аспекти: управління освітою, фінансування, вплив на життєві траєкторії учнів, підготовку вчителів, освітню політику та реформи.

Якщо подивитися на країни з першої десятки рейтингу, то ми побачимо, що вони мають дуже різні освітні системи. Для Сінгапуру, Тайваню, Кореї, які злетіли в освітніх рейтингах за останні п’ять — десять років, характерною рисою є надзвичайно висока вмотивованість учнів та дуже велика кількість часу, який вони приділяють навчанню. Освіта в цих країнах є досить жорсткою, вимоги до учнів — дуже високими. Там успіхи в навчанні є запорукою соціального зростання і заможного життя. Бурхливе економічне зростання спричинило швидке соціальне і майнове розшарування, і освіта є основним шляхом, який дозволяє потрапити до «середнього класу». Фінляндія ж, наприклад, зовсім інша — це суспільство з високим ступенем соціальної рівності, де доступ до освіти, в тому числі ранньої, мають усі діти, де і у вчителів і в учнів — дуже велика автономія, але водночас існує значна підтримка з боку держави. Фінляндія змогла поєднати високі вимоги навчального плану з особистою свободою та зацікавленістю учнів. Втім, можливо виділити і спільні риси в освітніх системах цих країн — перш за все, це рівень підготовки вчителів, престижність та повага до цієї професії.

Щодо України, то, щоб отримати вищу позицію в рейтингу, необхідна модернізація навчальних планів і програм, реформа підготовки педагогічних кадрів (суворіший відбір, осучаснення змісту та методів навчання), підвищення заробітних плат вчителям, розширення автономії шкіл як зовні (тобто дебюрократизація), так і всередині (демократизація управління школою), вирівнювання якості освіти у різних закладах (передусім, між міськими та сільськими школами). Також варто спрямувати більше ресурсів, зусиль на підготовку та підвищення кваліфікації вчителів.