Перейти до основного вмісту

Як уникнути конфліктів?

Правовий аспект міжконфесійних відносин у Кримській автономії
12 червня, 00:00
Не секрет, що в Криму непоодинокі випадки конфліктів і навіть перманентного протистояння релігійних громад різного напряму. Це відбувалося через декілька причин: через теоретичні протиріччя, структурну приналежність, через використання будівель і споруд при здійсненні різного роду релігійної діяльності тощо. Звичайно, ці конфлікти намагаються погасити різними політичними засобами, за допомогою парламенту або Ради Міністрів, Фонду майна. Рідше — за допомогою закону. Тому цікаво, як, по-перше, оцінюють ці проблеми професійні законники, по-друге, що робиться правовими органами автономії для того, щоб міжрелігійні відносини в Криму базувалися на суворо правовій основі? Про це наш кореспондент розмовляє зі старшим помічником прокурора Криму з питань нагляду за дотриманням законів про міжнаціональні відносини, радником юстиції Рішатом АБДІЄВИМ і керівником прес-центру прокуратури Криму старшим радником юстиції Анатолієм ТИТАРЧУКОМ.

— Рішате Акімовичу і Анатолію Івановичу, у вас, напевно, є статистика конфліктів на міжрелігійному грунті. Виходячи з неї, що можна сказати про міжрелігійну ситуацію в автономії — вона загрожує різного роду ускладненнями?

Р. А.: — Релігійна ситуація у Кримській автономії є стабільною і значною мірою прогнозованою. Щорічне зростання релігійної мережі становить від 60 до 100 релігійних організацій. Разом iз тим, два конфлікти минулого року, які у засобах масової інформації характеризувалися як мусульмансько- православні, певною мірою посіяли недовіру у стосунках мусульман і християн. Характерно, що так званий «хрестоповал» і суперечки навколо Успенського монастиря негативно сприйняті всіма християнськими конфесіями. Позитивним є те, що християнські священнослужителі не підтримали акції, які намагалася організувати російська громада.

А. Т.: — Розвиток подій минулого року свідчить, що на півострові, за даними Комітету у справах релігій, можуть виникнути нові конфлікти, передусім міжправославні (між гілками Української Православної церкви, Української Православної церкви Київського патріархату, а також Української Автокефальної Православної церкви). Крім того, вони можливі у мусульманському середовищі арабської і турецької орієнтації. Зрозуміло, що потенційні конфлікти можуть використати для зміцнення своїх позицій представники християнських протестантських формувань. Ми вважаємо, що відносно прогнозування і запобігання релігійним конфліктам, крім правоохоронних органів і комітету у справах релігій, повинні активно працювати створені й при Верховній Раді Криму, і при Раді Міністрів автономії Інформаційно-аналітичні управління, соціологічні служби. На жаль, у минулому вони працювали виключно у сфері політики, і не лише не спрогнозували зростання міжконфесійної напруженості, але й не давали рекомендацій щодо її зниження. З другого боку, ЗМІ Криму не тільки не займали об’єктивних позицій, але висвітлювали конфлікт тенденційно, ставали на захист тієї чи іншої сторони.

— Яка структура релігійних організацій у Криму і які тенденції в ній переважають?

Р. А.: — На початок року в Криму функціонують 972 релігійних організації, у тому числі 947 релігійних громад 48 конфесій і різних течій. Без реєстрації статутів діють 58 релігійних громад. Спостерігається різке збільшення кількості релігійних організацій. Порівняно з 2000 роком їх кількість зросла на 84 (9,5%), або у порівнянні з 1991 роком релігійна мережа півострова збільшилася у 14 разів. Зміни у релігійній мережі торкнулися не лише кількісних показників — за останнє десятиріччя з’явилося 7 нових управлінських структур. Підготовка священнослужителів здійснюється у 5 навчальних духовних закладах; діють 5 монастирів, 4 духовнi місії і 4 братства.

А. Т.: — Найбільш значною за кількістю віруючих на півострові є Українська Православна Церква (373 общини), яка разом з іншими православними гілками становить 402 громади (42%). Але темпи зростання релігійної мережі найбільш значні в ісламських організаціях. За останні два роки кількість мусульманських громад зросла до 69, що становить 42% всіх нових релігійних громад усіх конфесій. Останнім часом на півострові діє 204 громади протестантського напряму.

— А як вони розподіляються по території півострова?

Р. А.: — П’ята частина всіх релігійних організацій зосереджена у Сімферополі і Сімферопольському районі. Найбільш малочисельна їх мережа організацій у Красноперекопському, Нижньогірському і Чорноморському районах. При цьому за останні три роки кількість зову зареєстрованих громад у сільській місцевості перевищує кількість міських.

— Рівень роботи релігійної громади багато в чому залежить від рівня підготовки кадрів священнослужителів. Як у нас ідуть справи?

А. Т.: — Релігійні громади півострова обслуговують 723 священнослужителі. Практично в усіх конфесіях республіки існує проблема їхньої підготовки. Для цього використовуються можливості духовних навчальних закладів як України, так і зарубіжжя. Зараз на півострові функціонують два коледжі Євангельських християн-баптистів і три мусульманськi медресе.

— Як часто прокуратура республіки перевіряє питання дотримання законодавства у справах релігії, чи є у нас порушення з боку державних органів?

Р. А.: — У Комітеті у справах релігій при Раді Міністрів автономії виявлено серйозні порушення Закону України «Про свободу совісті та релігійних організацій». Нерідко тут порушуються терміни розгляду заяв і статутів релігійних організацій. Заявників не повідомляють письмово про підсумки розгляду звернень. З 20 вивчених облікових справ iз жодного звернення заявника не повідомили письмово про реєстрацію статуту. На заявах відсутні штамп і дата надходження, у зв’язку з чим неможливо визначити терміни його вирішення. Комітет нерідко, порушуючи закон, реєструє статут релігійної організації.

А. Т.: — Серйозні порушення щодо виконання правомірних вимог держави виявлено в роботі Кримського республіканського комітету з інформації, який не належно здійснює контроль за реєстрацією релігійних засобів масової інформації і забезпеченням захисту інформаційного простору держави і автономії. Зараз на території республіки зареєстровано і функціонують 9 релігійних друкованих видань. У Республіканському Комітеті щодо більшості видань відсутні дані про їхню реєстрацію, не здійснюється контроль за їхнім функціонуванням.

Р. А.: — За підсумками перевірок прокурорами на місцях порушено кримінальну справу, направлено 8 подань і розпоряджень про усунення порушень законів у міжконфесійних відносинах, поставлено питання про дисциплінарну відповідальність ряду посадових осіб. Прокуратурою автономії направлено подання до Ради Міністрів Автономної Республіки Крим і керівника Кримського республіканського комітету з інформації, а також інформація до Верховної Ради республіки.

— Як у Криму використовуються культові будівлі? Я пам’ятаю, були конфлікти на цьому грунті.

А. Т.: — За роки незалежності України кількість культових будівель, що використовуються релігійними громадами, зросла з 30 до 432. У власності релігійних організацій перебуває 280 будівель, у користуванні — 152. На кошти релігійних громад і зарубіжних спонсорів за цей період споруджено 80 культових будівель. У порівнянні з 2000 роком забезпеченість релігійних громад культовими будівлями зросла, проте вона є однією з найгостріших проблем релігійного життя в автономії. За цими показниками Крим займає одне з останніх місць в Україні. Зараз релігійним організаціям уже повернуто понад 80 відсотків колишніх культових споруд. Цей процес продовжується. На підставі рішення Координаційної наради керівників правоохоронних органів при прокурорі автономії в листопаді минулого року прокуратурою спільно з органами Державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) перевірено правомірність будівництва і реконструкції культових будівель. Без введення в експлуатацію функціонують 35 мечетей, 14 церков та 8 інших будівель. Без належного дозволу будуються 23 мечеті, 8 церков і 5 культових будівель. У зв’язку з цим, органами ДАБК припинено будівництво на 10 об’єктах, порушено адміністративне виробництво за 18 фактами неправомірного будівництва.

Р. А.: — На жаль, за останні кілька років зафіксовано три самовільних використання культових будівель релігійними громадами. Так, мечеть по вулиці Луговій у Сімферополі самовільно зайнято у 1996— 1997 роках. Власник будівлі — товариство «Кримтранс» — відмовився відстоювати свої інтереси у судовому порядку. Мечеть по вулиці Малофонтанній у Сімферополі також самовільно зайнято мусульманською громадою «Кади Махале». Без оформлення документів громадою «Ветан» у місті Старий Крим Кіровського району використовується Мечеть Узбека. Разом iз тим, належних заходів реагування з боку Державних органів своєчасно не вжито.

А. Т.: — У ряді випадків прокурорами відносно посадових осіб порушено дисциплінарні провадження.

— Останнім часом з’явилося багато так званих нетрадиційних форм релігії. Чи користуються вони популярністю? Які тут тенденції?

А. Т.: — Відмічається зниження інтересу до екзотичних культів і медитативних технік. Свідчення цього — припинення діяльності громади Свідомості Крішни у місті Судак, фактично бездіяльні дві громади бахаїстів. Не вдалося розширити сферу впливу двом общинам Армії Порятунку. Всесвітня чиста релігія (так звана Сахаджа-Йога) згорнула розпочаті у 2000 році публічні програми за місцем своєї реєстрації у Сімферополі і намагається знайти прихильників у сільських районах. Незважаючи на те, що в автономії проживають і періодично поширюють свої друковані видання представники Білого братства, Аум Сінріке, Церкви об’єднання Муна, Богородичного центру і ряду інших, не відмічається їхньої організованої діяльності.

Р. А.: — Уже в поточному році Комітетом у справах релігій спільно з правоохоронними органами припинено роботу нерелігійної групи руху Сант Такара Сінгха (Сант Мат) у Сімферополі, виявлено тоталітарне угрупування Фалінгун, заборонене у Китаї. Характерно, що ці і ряд інших угрупувань і рухів основну увагу приділяють залученню до їхньої діяльності представників інтелігенції, а також пенсіонерів, які займали високі посади у державному апараті, господарських або громадських структурах.

А. Т.: — Після судових процесів над авторитетами так званих сатанистських груп, що скоїли кримінальні злочини, їхня активність у Криму значно скоротилася. У поточному році не було плюндрування християнських святинь і масових погромів на кладовищах. Загалом ситуація у міжконфесійних відносинах дещо стабілізувалася. За минулий рік у Криму не було й відмов від призову на строкову військову службу з релігійних мотивів.

— У багатьох церков, а також і у релігійних діячів, як правило, є активні зарубіжні зв’язки. Вони останнім часом стають більш активними чи слабшають?

А. Т.: — Варто відзначити, що за останні роки активізувалася міжнародна діяльність релігійних організацій, особливо у Сімферополі, Ялті, Євпаторії та Феодосії, де у попередньому та минулому роках побували 85—88% усіх зарубіжних гостей. Тільки у республіканському центрі минулого року проводили роботу понад 60% всіх іноземних місіонерів. Уже в поточному році Кримську автономію на запрошення релігійних організацій відвідали громадяни 22 країн. Найбільш активні контакти з візитерами зі Сполучених Штатів Америки, Німеччини і Туреччини. Значну кількість іноземців цікавить міжцерковна співпраця. Більше, ніж удвічі з 1999 року зросла кількість прибулих місіонерів і служителів культу. Разом iз тим скоротилася кількість запрошень для реалізації гуманітарних програм. Найбільш активно здійснюють міжнародні контакти громади Євангельських християн-баптистів, мусульманські общини, Християни віри Євангельської і ряд інших.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати