Як вижити високоякісному комунальнику серед безгрошів'я споживачів?

Як сказав віце-президент Асоціації міст України Мирослав Пітцик, одна з цілей такого семінару — напрацювати матеріали для складання окремої програми для уряду щодо розвитку муніципального управління і забезпечення населення міст високоякісними послугами. У рекомендаціях для уряду — вся суть стосунків міських комун з центральною владою. Порада Європи розглядає самостійність міст як основу демократичної стабільності в державі. У нас же, де суспільство здавна будували по вертикалі і за ранжиром, говорити про міське самоврядування у повному обсязі, принаймні, рано. Проте в Європі до принципу самоврядування прийшли у ході сторічної боротьби міст із центральною владою. Тепер же говорити про антифеодальні повстання міст смішно, а боротися проти центру часом і небезпечно (у Кіровограді, наприклад, спробували). Залишається чекати мудрості центральної влади. І справді, у жовтні нинішнього року Президент України видав указ про прискорення реформування житлово-комунального господарства. Головний зміст його — щоб жителі міст якнайшвидше почали отримувати високоякісні комунальні послуги. Як зазначив заступник голови Держкомітету з будівництва, архітектури і житлової політики Григорій Семчук, для реалізації цього указу робочій групі, очолюваній віце-прем'єром Сергієм Тигипком, необхідно підготувати проекти понад 30 нормативних документів, причому основну масу — на початку майбутнього року...

Водночас реалії такі, що сьогодні наші міста абсолютно вільні у виборі, скажімо, власного прапора і разом з тим повністю сковані у власному бюджеті. Завжди багатий Харків — і той став дотаційним містом. Як приклад: міжнародний семінар тут проходив саме в ті дні, коли у житлових кварталах відключали електроенергію по два рази на добу, городяни шикувалися у черги біля булочних, а всі разом харків'яни мали можливість ковзати і падати на обмерзлих тротуарах. Були б у міста гроші — був би і пісок для присипки.

Виявляється, через бюджетний дефіцит пройшли всі комуни. Представник секретаріату муніципалітетів Бельгії Доменік Лоран розповів, що ще десять років тому міста його країни відчували страшний дефіцит. Говорили про бюджетну катастрофу. Це змусило власті піти на непопулярні заходи — скоротити витратні частини міських бюджетів. Над бельгійськими міськрадами висіла страшна загроза: якщо дефіцит залишався, центральна влада починала напряму управляти цими містами...

А міський голова Харкова Михайло Пилипчук згадав такий курйоз. Наприкінці жовтня, коли погода щодня підносила сюрпризи, у Дніпропетровську та Запоріжжі від обмерзання порвало багато контактних проводів на трамвайних лініях. Для виправлення ситуації Кабмін виділив містам по 1,5 мільйона гривень із резервного фонду. Це саме загрожувало і Харкову, але керівництво прийняло рішення боротися з негодою. Трамваї виганяли на лінії. Вони ледве повзали, освітлюючи вулиці синім світлом електричних дуг — але своїми пантографами збивали лід із дротів. Жодного обриву! І жодної гривні Міськелектротрансу з резервного фонду, хоча держава винна цій організації понад 50 мільйонів за перевезення пасажирів пільгового контингенту. То чи варто було міськвиконкому і транспортникам боротися з природою?

Цей курйоз показує міру залежності самоврядування від великої політики. А велика політика — це гроші. Бідні не бувають незалежними. Харківський міськвиконком дещо перейняв з досвіду міста-побратима Нюрнберга. Зокрема, сказав Михайло Пилипчук, за німецьким прикладом скорочено кількість заступників міського голови і кількість відділів. Однак у Нюрнбергу є й суттєвіший досвід. Абсолютно збитковий метрополітен і трамвай там об'єднано в один концерн з високорентабельними енергетичними підприємствами. Все це належить місту. Збитки транспортників перекриваються прибутками тих, хто проводить і передає електроенергію, обігріває будинки. Отже, концерн «EVAG» бере з міського бюджету дуже мало.

Це і є економічна основа муніципального самоврядування. У них. Однак уявити, що «Харківенерго» чи, наприклад, ТЕЦ-5 передадуть у власність місту, можна тільки уві сні, та й то хіба що перед Різдвом.

Фінансові питання не були основною темою цього семінару. Говорили про управління комунальними послугами, про енерго- і водопостачання, про системи опалення, про будівництво доріг і муніципальний транспорт, про переробку сміття. І все одно тема коштів була присутня постійно. Як висловився Мирослав Пітцик, тема інвестицій — найактуальніша. Вже три чи чотири роки Асоціація міст веде переговори зі Світовим банком про спеціальний кредит для міст. Складність переговорів полягає в тому, що Світовий банк вимагає урядових гарантій на повернення кредитів і водночас — що вони будуть використані за призначенням. Тепер механізм знайдено: створюють спеціальний державний фонд, який обслуговуватиме лише цю ділянку. Після залучення у фонд коштів Світового банку за проектом «Муніципальне фінансування» (близько $200 млн.) його учасником має стати і приватний капітал, бо рейтинг цієї організації дуже високий. Пан Пітцик висловив упевненість у тому, що проект фонду міст незабаром буде передано на розгляд парламенту. «Були б гроші — не було б проблем», — підсумував заступник голови урядової комісії з фінансування життєзабезпечення міст Григорій Семчук. Вони, до речі, є. У число можливих донорів входить і Європейський банк реконструкції та розвитку, причому переговори з ним просунуто далі. Міське господарство України стає привабливим для зарубіжних інвесторів. Зацікавлення виявляють чеський і польський капітали. Проте це все — кредити, які потрібно буде віддавати. У завдання муніципального керівництва все нагальніше входить чи не найдрібніша колись проблема: як заробляти гроші і робити жителям чимраз якісніші послуги.

ДО РЕЧІ

В критичному стані перебуває сфера комунальних послуг на Рівненщині, повідомляє кореспондент «Дня» Володимир КОНЄВ. Удванадцятеро поменшав протягом останніх років обсяг коштів на капітальні ремонти житлових будинків. У середньому по області зношеність об'єктів комунальної власності становить 50%, причому значна частина їх уже давно відпрацювала свій амортизаційний термін. Причиною такого жалiбного стану комунальної сфери, на думку фахівців, є криза неплатежів. На сьогодні борги за надані житлово-комунальні послуги на Рівненщині становлять 158 млн. грн. Це, в свою чергу, не тільки не дає змоги комунальникам нормально працювати, але й ставить усю галузь у критичний стан. Тільки борги комунальної сфери Рівненщини за використані енергоносії досягли 105 млн. грн., а заборгованість по заробітній платі становила вісім місячних фондів оплати праці.

Безболісного виходу з цього замкненого кола неплатежів, схоже, немає. Комунальники все настирливіше кажуть про те, що населення має в повному обсязі платити за комунальні послуги, а квартиронаймачі стверджують, що за нинішнього рівня доходів більшості населення це навряд чи можливо. Поки тривають суперечки, комунальна власність на Рівненщині руйнується буквально на очах, і для її нормальної експлуатації необхідно все більше коштів.