Як змусити батарейки «здатися»?
Екоактивісти домовилися з імпортерами про співпрацю з утилізації відходів
Щороку в Україну завозять щонайменше 2500 тонн пальчикових батарейок. Але, за підрахунками екологів, для утилізації збирають лише 1% з них. Відомо, що у батарейках містяться важкі метали, які відносяться до першого класу небезпеки. Вдумайтесь: одна батарейка може забруднити до 400 літрів води та 20 квадратних метрів ґрунту!
В Україні вже четвертий рік діє мережа збору батарейок «Батарейки, здавайтеся!». На сьогодні вона працює у 23 регіонах. Волонтери і компанії, які підключилися до проекту, відкрили майже 1100 пунктів збору в навчальних закладах, офісах тощо. У проекті беруть участь понад 700 волонтерів. За словами голови організації «Батарейки, здавайтеся!» Любові Колосовської, вони ставлять собі амбітну ціль — збирати 100% відпрацьованих батарейок.
Саме з такою ідеєю активісти проекту звернулися до постачальників цієї продукції з метою співпраці. Відгукнулися шість компаній-імпортерів, що команда ініціативи вважає кроком до налагодження промислової переробки батарейок в Україні. Оскільки законодавчо система переробки батарейок у нас не угоджена, вирішили робити дві справи паралельно: створювати законодавчу базу для цієї діяльності та організацію, яка візьметься за координацію збору та налагодження переробки — орієнтовно це станеться на початку 2017 року.
«Сьогодні в Україні немає жодного підприємства, яке б займалося переробкою використаних батарейок. Раніше їх звозили на львівський завод «Аргентум», але зараз він припинив переробку, відпрацьовані батарейки просто збираються на складах. Це відбувається тому, що переробка не є рентабельною, в усіх країнах вона дотаційна. В Європі переробка однієї тонни батарейок коштує 400—600 євро», — зазначає Любов КОЛОСОВСЬКА.
При цьому, за словами представників Всеукраїнської ініціативи «Україна без сміття», в нашій державі законодавчо не передбачено зберігання батарейок без ліцензії на це. Сьогодні до процесу створення законодавчої бази, окрім активістів-екологів, залучили Міністерство екології та природних ресурсів, Міністерство економічного розвитку і торгівлі, експертів з Австрії, Франції та Болгарії.
Фахівці вважають, що завдяки такому рішенню можна буде закладати кошти на збір і переробку батарейок у їх вартість — щоб зробити переробку рентабельною. Тобто запровадити модель «забруднювач платить», яка діє в Європі та США. Експерти кажуть, що навіть три копійки, закладені у вартість, дадуть у бюджет понад п’ять мільйонів гривень. Але ці оцінки орієнтовні, бо українські потенційні переробники та їхні європейські колеги поки не можуть назвати конкретну вартість переробки. А організація, яку збираються створити активісти з імпортерами та переробниками, повинна забезпечити прозорість гри кожного учасника.
«Горизонтальна ініціатива у співпраці громадськості та бізнесу забезпечить більшу прозорість, ніж це зробить державна організація. Ми мали неприємний прецедент, коли діяла постанова Кабміну №915, і всі екологічні податки збирала державна монопольна організація. Гроші, які туди надходили, ніхто не міг контролювати, і, як ви бачите, досі не побудували ні сортувальні лінії, ні переробні заводи, ні контейнери для роздільного збору сміття. Ми пропонуємо варіант, який допоможе отримати повний звіт про те, скільки поступило коштів і на що їх витратили» — акцентує керівник екологічного проекту «Україна без сміття» Євгенія АРАТОВСЬКА.
Учасники ініціативи сподіваються, що вона буде успішною і стане прикладом для налагодження переробки усіх видів сміття.
