Юрій БОЙКО: Відродити український ОПК

23 лютого в багатьох асоціюється з армією та обороною. Напередодні цієї дати є привід поговорити про стан колись могутнього вітчизняного оборонно-промислового комплексу. Ми поставили декілька запитань про проблеми та перспективи цієї галузі одному з авторів економічної програми «Опозиційного блоку «НЕ ТАК!», колишньому директорові оборонного заводу «Зоря» Юрієві БОЙКУ.

— Юрію Анатолійовичу, як ви вважаєте, чи потрібне переозброєння української армії? Чи вистачить на це коштів?

— Державне оборонне замовлення, на жаль, і в останні роки, і навіть при збільшеному цього року бюджеті на оборону, близьке до нуля. У результаті маємо ряд негативних наслідків: заморожуються дослідно-конструкторські роботи, підприємства ОПК зупиняються, перебуваючи на межі банкрутства. У результаті спостерігається деградація однієї з наймогутніших галузей економіки, не говорячи вже про неможливість забезпечити власну обороноздатність. Україні вкрай необхідно збільшити бюджет на оборону з нинішніх 1,74% від ВВП хоч би до 2,5% — тобто до 12 млрд. грн. Адже практично вся військова техніка, що перебуває на озброєнні ЗСУ, має «вік» понад 15—20 років — вона вислужила гарантійний і технічний ресурс. А наша «оборонка», в кращому випадкові, зміцнює чужі армії. Ми експортуємо озброєння і техніки за рік в середньому на 0 млн., а своя армія має намір цього року здійснити закупівлі лише на млн. У той же час Росія продала озброєнь більш ніж на млрд. при внутрішньому оборонному замовленні… в млрд. ОПК Сполучених Штатів і Європи взагалі експортує лише десяту частину від свого власного оборонного замовлення.

— Прагнення влади до членства в НА ТО може якось змінити ситуацію? Що взагалі можна зробити?

— Представники НАТО з незадоволенням сприйняли ті підходи до переозброєння армії України, які наша партія вважає оптимальними. Я кажу про створення в Україні силами її оборонних підприємств — насамперед Дніпропетровського «Пвденмашу», — нових ракетних озброєнь у вигляді різних оперативно-тактичних комплексів. Це наша «блакитна фішка» ОПК. Я знаю потенціал «Південмашу» і неодноразово говорив, що така зброя — з дальністю дії до 300 км — Україні необхідна. Це дозволить, з одного боку, зберегти високотехнологічну галузь у нашій країні і не втратити знання, а з іншого — мати могутню зброю стримування, що забезпечує гарантії територіальної цілісності позаблокової держави.

До речі, тим же Болгарії та Польщі таке озброєння, яке у них було від СРСР, довелося знищити за вказівкою НАТО, куди вони вступили. Але в цих країн не було ракетобудівної промисловості і не було наукової школи. У нас все це є. І для нас вступ до НАТО буде відчутним ударом по «оборонці».

— Чи є у вас, окрім програми «Новий економічний патріотизм», напрацювання щодо українського оборонно-промислового комплексу?

— Так, наші фахівці напрацювали цілий комплекс заходів з відродження українського ОПК. Йдеться про створення державного інноваційного фонду, а також приватного та іноземного капіталу, механізми використання передових військових технологій в звичайному виробництві, укрупнення виробництв замкненого циклу випуску озброєнь. А оскільки не менше ніж 25% обсягів поставок української продукції військового призначення припадає на Росію, ми виступаємо за конструктивний діалог з російською стороною і збереження коопераційних схем за допомогою політичних ухвал.