Забудовникам – усе, мешканцям – закон...

Якщо коротко відповідати на питання, винесене в підзаголовок, то йдеться про комфорт наших міст. А це дійсно зачепить кожного з нас, адже від роботи оновленої Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) залежатиме, чи будуватимуть щось незаконно в наших дворах, парках, стадіонах тощо. Чи новий орган, а тепер це Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ), подібних дозволів не видаватиме, а в разі виявлення порушень винні понесуть покарання?

До речі, про комфорт. Він справді важливий для мешканців великих міст, і не скрізь із цим відмінно впорується місцева влада. Нещодавно соціологічна група «Рейтинг» провела опитування мешканців обласних центрів та Сєверодонецька й Маріуполя. Респондентів просили оцінити 22 параметри міського життя за п’ятибальною шкалою. За його результатами, Київ програє іншим містам, зокрема Вінниці, яка є лідером за багатьма показниками (місце Києва — 18 із 25). А цікавилися в містян усім — як оцінюють якість тротуарів, вигляд парків та скверів, роботу міського транспорту, паркування, вуличне освітлення, вивіз сміття, стан шкіл та дитсадків, а також, як містяни сприймають своє місто — красиве, радісне, розквітаюче, тихе чи навпаки. В киян відповіді стосувалися здебільшого негативних ознак, а не позитивних. І це цілком виправдано. Місто змінюється на наших очах, та, на жаль, не в ліпшу сторону.

Чи виправить цю тенденцію новий орган контролю за архітектурно-будівельною діяльністю? Поспілкувавшись із експертом із питань містобудування Георгієм МОГИЛЬНИМ, складається враження, що навряд чи варто очікувати на швидкі та прогресивні зміни. Почали ми розмову з обговорення останніх двох тижнів роботи ДАБІ, яка, зацитуємо нашого співрозмовника: «Протягом перших 14 робочих днів вересня (ні, це не помилка — всі 14 днів вересня включно з суботами та неділями клепають документи) ДАБІ видала 405 дозволів на будівництво». Дозволи видавалися з порушеннями висотних обмежень, генплану, з перевищенням щільності забудови... Серед найбільших «перлів» — видача дозволу на будівництво 34-поверхового (!) житлового комплексу на бульварі Лесі Українки, 7-9 у Печерському районі столиці компанії «ПознякиЖилБуд».

«ДАБІ ДАЛИ СПЕЦІАЛЬНО ДВА ТИЖНІ, ЩОБ РОЗІБРАЛИСЯ З ДОЗВІЛЬНОЮ ДОКУМЕНТАЦІЄЮ»

— Георгію, про що свідчить така запальність роботи ДАБІ в останні дні діяльності?

— ДІАМ могла почати працювати ще 2 вересня, бо напередодні вже було її створено. Зрозуміло, що в Кабміні є певні процедури, але коли потрібно, то все роблять дуже швидко. Якщо нам розповідають, що ДАБІ корумповане, її треба швидко змінювати, навіщо взагалі було давати ці два тижні? Це перше питання. Бо дали два тижні ДАБІ, щоб розібралися з дозвільною документацією, накопиченою раніше. Це спеціально дозволили з боку Кабміну. Ба більше, наскільки мені відомо, була відмашка. Чому це могло бути — друга причина. Бо не може взагалі ДІАМ виконувати свої повноваження зараз. Адже в ДАБІ було 1100 працівників. Мається на увазі до початку ліквідації. Вони забезпечували видачу дозволів, проведення архітектурно-будівельного контролю, архітектурно-будівельного нагляду. В ДІАМ заплановано лише 660 працівників. Тобто вже мінус 440 осіб. Насправді, коли створювали ДІАМ, у першому положенні взагалі не планувалося, що ДІАМ видаватиме якісь дозволи. Тобто перша реформа в березні 2020 року створила сервісну службу й Державну інспекцію містобудування. Коли в грудні минулого року все змінилося, інспекцію та сервісну службу прибрали, замість ДІМ став ДІАМ, але кількість працівників не збільшили до рівня ДАБІ, а залишили на рівні 660.

Також розраховувалося на швидке прийняття законопроєкту №5655, що дасть можливість перейти на автоматичну видачу дозволів. Відповідно, ДІАМ буде виключно проводити перевірки, тому більше працівників їй і не потрібно. Тому помилка виникла ще при створенні цих структур, бо ніхто не розраховував, що ДІАМ буде ще й дозволи видавати. А вже пізніше була чергова зміна, за якою в положенні про ДІАМ прописали, що тут будуть видавати і дозволи.

Що ми маємо? Початкова структура має виконувати всі функції, що і ДАБІ, але працівників — лише 60%. Далі — щоб почати працювати, вони мають набрати 30% від штатного розпису.

«АБО ПОЧНУТЬ ШВИДЕНЬКО РОЗГЛЯДАТИ ДОКУМЕНТИ БЕЗ ДОСВІДУ, АБО НАВПАКИ — БУДЕ НЕЗАКОННА ВИДАЧА ДОЗВОЛІВ»

— Уточніть, будь ласка, старих працівників мають повністю розпустити, а в новій структурі повинні з’явитися абсолютно нові люди?

— Ні, до цього ми ще повернемося. Насправді ситуація така, що ДІАМ набрав лише близько 200 осіб, але це вп’ятеро менше, ніж було в ДАБІ раніше. І ці люди не мають досвіду та уявлення, що таке державна служба, а особливо архітектурно-будівельний контроль, нагляд та дозвільна функція. При цьому мають виконувати функції, що були і в ДАБІ. Через карантин та обмеження, що строки видачі дозволів зробили безкінечними, в ДАБІ накопичувалися дозвільні документи та заявки. Якщо раніше дозвільні документи видавались упродовж десяти робочих днів, то під час пандемії строк став 10 робочих днів після того, як Кабмін завершить карантин. Були заявки, які надійшли ще 2020 року. І вони не розглядалися. На період, коли відзначався День незалежності, накопичилося 900 дозволів, ще 300 заявок було подано на оформлення сертифікатів. Це роботи на два з половиною місяці. Під кінець серпня в ДАБІ почали прискорюватись, а потім усе, що назбиралося, повністю розгребли за ті два тижні вересня.

Припустимо, що ДІАМ почав би працювати з 2 вересня, як це мало бути. Тобто з близько 200 людей лише третина могла працювати з видачами дозволів. У такому разі кількість заявок на видачу дозвільних документів сягне 1200 — 1300. А що робити далі? Або місцями їх почнуть розглядати, а суспільство почне нарікати, то яка ж різниця між ДАБІ та ДІАМ, якщо все одно все так довго виконується. Або почнуть швиденько розглядати без досвіду, відповідно, підуть масово незаконні відмови, або навпаки — буде незаконна видача дозвільних документів, щоб це розгребти швиденько. Тому й наказали ДАБІ, щоб вони цим зайнялися в останні дні роботи. Тобто це був певний захисний механізм, щоб це все не переклали на плечі ДІАМ.

«БУДЬ-ЯКА ПЕРЕВІРКА ДОКУМЕНТІВ, ЩО ВИДАВАЛИСЯ ДАБІ, Є НЕЗАКОННОЮ»

— Тепер щодо ліквідації структури. Слід повернутися до суті реформи, яку розпочали в березні 2020 року. Нам казали, що шалена кількість забудов, хаотичне будівництво, шалена корупція — не повинні більше мати місце. ДАБІ виконувала три функції — видача дозволів, архітектурно-будівельний контроль та нагляд, але після ліквідації ДАБІ їм залишають лише видачу дозвільних документів. А це порушення закону про виконавчі органи центральної влади. Бо незалежно від того, ліквідується ДАБІ чи ні, вона мала виконувати всі свої повноваження, поки Кабмін офіційно їх не перекладе на інші органи влади. Тобто те, що зупинили здійснення контролю та нагляду, це пряме і грубе порушення вимог закону з боку Кабміну. Тож розповідаючи про боротьбу з незаконним будівництвом та корупцією, Кабмін забороняє здійснювати перевірки, виявляти незаконні будівництва та корупцію.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Фактично забудовникам та корупціонерам розв’язали руки на ці півтора року, доки йшла ліквідація ДАБІ. Наступне — коли державний орган ліквідується, для нього визначається правонаступник. ДАБІ вирішили ліквідувати так, щоб ніхто з колишніх працівників інспекції не міг поновитися через суд. Це єдина причина, яку я бачу. Фактично функції частково зупинені, нова структура створюється довго, всі процедури зависають. Що відбудеться зараз і вже відбувається? ДАБІ навидавало повно дозволів, незаконних у тому числі. Плюс — у ДАБІ сотні судових процесів зависли, їх оскаржують роками. Найімовірніше, ДАБІ ще роками ходитиме в суди.

Питання в іншому — що тепер робити з незаконно виданими ДАБІ дозволами? ДІАМ запрацював, тепер має здійснюватися архітектурно-будівельний нагляд, але це нагляд за органами, що здійснюють повноваження в сфері містобудівного контролю. ДАБІ ліквідовано. Положення про неї скасовано урядом, а ДАБІ як юридична особа не є органом, що здійснює повноваження в сфері містобудування. Тобто ДІАМ може проводити перевірки в порядку нагляду, виявляти незаконні документи і звертатися до суду, щоб їх опрацювали, але ДАБІ вже не є об’єктом нагляду. Тобто будь-яка перевірка документів, що видавалися ДАБІ, наразі є незаконною. Тож можуть із порушенням закону проводити перевірки, подавати до суду, але ж ви розумієте, що захищати документи хто буде? Забудовник, який ніс хабарі. Тому що скасування документів — це порушення прав забудовника. А гарантовано це будуть незаконні перевірки, їх у результаті скасують. Тобто це буде знову гра на публіку.

«ПРОВЕСТИ ПЕРЕВІРКУ ЗАБУДОВНИКА — ЦЕ ОКРЕМИЙ КВЕСТ»

— Якщо ДІАМ проводить перевірку, виявляє незаконно виданий дозвіл, що він після цього має зробити? Подати сам на себе позов на суду? Тобто ДІАМ сам себе не зможе перевіряти, і ДАБІ так само. Відбулася реформа, яка частково легалізувала всі незаконні дозволи, тому що скасувати їх майже неможливо. Єдиний варіант — призначити перевірку забудовника, в її процесі треба встановити, що забудовник порушив містобудівне законодавство, а потім звертатися про скасування дозволу. Але провести перевірку забудовника — це окремий квест.

2017 року внесли зміни до містобудівного законодавства, коли поширили на будівництво загальний закон про засади архітектурно-будівельного нагляду та контролю. Проведення законної перевірки суб’єкту господарювання можливо виключно в присутності керівника чи спеціально уповноваженої особи. Тобто якщо забудовник не хоче, теоретично ви не можете провести законну перевірку. Якщо забудовник двічі перешкоджає проведенню перевірки, закон про містобудівну діяльність дозволяє скасувати його дозвіл на будівництво. Але чи є відсутність керівника перешкоджанням? Охорона може відкрити ворота, дивіться, що завгодно, але протокол ви все одно не зможете скласти, бо керівника на місці немає. Тобто перешкоджання немає, і проведення перевірки теж неможливе. Штрафи за відсутність керівника — копійчані.

А цієї весни Кабмін вніс зміни і прописав, що за відсутності керівника перевірку можна проводити в присутності представників органів місцевого самоврядування. Але такий порядок перевірки прямо суперечить нормам закону. І результатів від таких перевірок ДІАМ буде нуль, бо вони автоматично порушують вимоги закону, і все це оскаржиться в суді. Тобто ми знову бачимо гру на публіку. Все звернуть на погані суди, які все скасовують.

— То всі ці юридичні тонкощі — на руку забудовнику, вони можуть оскаржити що завгодно, бо багато є суперечностей у законах. Складається враження, що в них зараз горить «зелене» світло — можуть робити все, що заманеться. Чи є якісь важелі, щоби їх стримувати в своїх апетитах?

— Фактично, так. Але ДІАМ може сказати, що не буде вводити в експлуатацію певне будівництво. Насправді це зовсім не так, бо порядок введення в експлуатацію передбачає перевірку відповідності вимогам проєкту. А ДІАМ зараз будівництво не може перевірити, чи збудовано щось, чи ні. Тобто має виконуватися певний перелік критеріїв для перевірки, один із них, що протягом року забудовник уже попадався під час перевірок та виявлені певні порушення. Але ж у нас теоретично не існує забудовників, які піймалися на порушеннях, бо півтора роки не діяв архітектурно-будівельний контроль. Тобто за критерієм ризику в найближчий рік вони можуть вводити будь-який об’єкт у експлуатацію, а ДІАМ навіть не може прийти і перевірити, чи збудований цей об’єкт узагалі.

Як тільки держава прийме для себе рішення, що ось є порушення генплану, нас не цікавлять інвестори, акції протесту, ми зносимо до потрібного рівня, тоді лише будуть зміни. Першими почнуть думати інвестори, знаючи, що їхній будинок можуть знести. Вони самі в умовах лібералізації знайдуть юристів, які їм розкажуть, що от до цього поверху можете купувати, а вище — ні. Тобто все починається знизу. Зараз інвестори не цікавляться цим, якщо будується будинок, знають, що його не знесуть. Тож спочатку має запрацювати система відповідальності.

А якщо не було півтора роки контролю та нагляду, це означає, що в нас є відкладений попит. Усе, що не перевірялося цей час, це відразу навішується на ДІАМ. А якщо тут почнуть видавати приписи на зупинку незаконних будівництв, ми побачимо одразу інвесторів на вулицях. У такому разі ДІАМу прийде наказ зверху — легалізувати, добудувати, ввести в експлуатацію. А будь-яке введення в експлуатацію незаконного об’єкта все одно порушуватиме питання, що ж ми реформували, якщо корупція все одно є і в новому органі. І все зводиться до того, аби законопроєкт 5655 було прийнято, і хай роблять усе, що заманеться.

Враховуючи те, що відбувається, це вистава, мета якої — переконати всіх, що не може бути нормальної системи контролю від держави, це завжди буде корупція, ця схема не працює, треба повністю її ліквідувати та йти шляхом подальшої лібералізації.

«ДАБІ ЗА ЧАС СВОГО ІСНУВАННЯ ВИДАЛО МАЙЖЕ 180 ТИСЯЧ РІЗНИХ РІШЕНЬ»

— Повертаючись до дозволів, які затверджувала ДАБІ в останні дні, чи багато серед них таких, де є очевидні порушення? Тобто результати цих дозволів будуть для міста масштабними?

— Поясню це на прикладі Національного авіаційного університету, для кого ДАБІ теж встигло видати дозволи на будівництво. За об’ємом тут буде найбільше будівництво з порушенням генплану. Але якщо подивитися глибше, то порушень як таких і не було. Бо це будівництво базується на незаконно виданих містобудівних умовах та обмеженнях (МУО). А процедури видачі дозволу прописали в прив’язці до МУО. Тобто проблема комплексна. Якби працював той самий нагляд або ж електронна система збору заявок, можна було б наперед визначити, що ось є заявка на видачу дозволу з порушенням генплану та МУО, звертатись про перевірку в порядку нагляду, зупиняти дію МУО, відповідно, ДАБІ не видає дозвіл. А так МУО діють, ДАБІ при видачі дозволу не дивиться генплан, а дивиться на МУО, тобто довести факт порушення в ДАБІ ви не зможете.

Про притягнення винних до відповідальності — теж історія майже нереальна. ДАБІ за час свого існування видало близько 180 тисяч різних рішень. Скільки разів ми чули про притягнення винних до відповідальності, за корупцію зокрема? У Львові було одне невелике затримання і ще одне в регіонах щодо кількох тисяч доларів. І це на 180 тисяч документів та прийнятих рішень. Ба більше, це невідомо хто і де. Бо коли розповідають про здирництво, то його ж немає в ДАБІ. Здирництво є в органах місцевого самоврядування, наприклад. Навіщо в ДАБІ займатися цим, знаючи, що хтось може про це повідомити в НАБУ чи ДБР, і за це можуть затримати. Вони сидять і чекають, поки їм занесуть хабар за видачу незаконного дозволу. Якщо вони можуть взяти з одного будівництва мільйон доларів, навіщо вимагати по тисячі доларів із тисячі будівництв, знаючи, що в результаті можна попастися. Тому про здирництво нема сенсу говорити. Хоча це явище з’явилося 2020 року, якраз тоді, коли зупинилися терміни надання адміністративних послуг через ковід, тобто дозволили не розглядати дозвільні документи до безкінечності. Тоді з’явилася нова схема — доки не занесете хабар, вашу заявку розглядати не будуть.

«СПОЧАТКУ МАЄ ЗАПРАЦЮВАТИ СИСТЕМА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ»

— Минулий рік паралельно з реформою ДАБІ працювала в парламенті тимчасова слідча комісія щодо розслідувань корупції в ДАБІ. Народна депутатка Олена Шуляк днями заявляла, що знайшли таких аж 600 кейсів по Україні, про це підготували спеціальний звіт. Він для галочки чи справді будуть покарання винних?

— Варто прочитати положення про цю комісію. Із нього ви зрозумієте, що вона створена спеціально для того, щоби зафіксувати докази здирництва. Тобто вона не розслідує незаконні забудови, вона розглядає скарги суб’єктів господарювання, права яких порушила ДАБІ. Тобто рік вони шукали докази, що ДАБІ займається здирництвом. ТСК нічого не знаходить, але ДАБІ ліквідовано. Доки ви не знаєте причину корупції, то в якому напрямку рухатись, що ліквідовувати, а що створювати? Якщо в нас є здирництво, значить слід змінювати кількість процедур. Можливо, займатися дерегуляцією. А якщо є схильність вести незаконне будівництво, тому що немає покарання, то треба гайки закручувати. Оскільки в нас виникає неконкурентне середовище. В Києві більшість будівництва житлового — незаконне, з шаленими порушеннями. А хто диктує умови на ринку? Ті, хто порушує закон. Тобто в нас теоретично не може бути іноземних інвестицій у цьому напрямі, бо іноземним інвесторам потрібні правила гри. Будь-яка іноземна компанія неконкурентоспроможна на нашому ринку, тому що вона не захоче порушувати українське законодавство. Якщо ж вони будуть дотримуватись правил та будувати за нормативами, коли навколо всі порушують, то вони прогорять, от і все.

— Які тоді умови треба створити на ринку будівництва, внести зміни в законодавство (якщо є сенс щось змінювати), щоб інспекція незалежно від назви була справді органом нагляду та контролю, бо саме на відсутності цих функцій найчастіше нарікали експерти?

— Головна проблема — в нас немає відповідальності. Насправді якщо подивитись усю історію лібералізації та дерегуляції, то не ми перші на цьому шляху. Багато країн отримали кризу. Тому що головна умова — невідворотність покарання за порушення. Якщо держава дозволяє щось робити, але є певні правила, держава має забезпечити невідворотність покарання. Тоді вони можуть не контролювати кожен крок забудовників чи кого завгодно. Бо буде чітке розуміння, що в разі порушення держава все це знесе. Тобто ніхто не отримає прибутку від свого порушення.

Якщо постраждають інші люди, приміром, інвестори, то такий забудовник ще й сяде за ґрати. Відповідно вони чітко знають, що від порушень не буде прибутку. А в нас розмір хабарів та штрафів — це незначний відсоток від прибутку, отриманого саме за рахунок порушень. Тож порушувати вигідно, бо ніхто нічого не зносить.

Як тільки держава прийме для себе рішення, що ось є порушення генплану, нас не цікавлять інвестори, акції протесту, ми зносимо до потрібного рівня, тоді лише будуть зміни. Першими почнуть думати інвестори, знаючи, що їхній будинок можуть знести. Вони самі в умовах лібералізації знайдуть юристів, які їм розкажуть, що от до цього поверху можете купувати, а вище — ні. Тобто все починається знизу. Зараз інвестори не цікавляться цим, якщо будується будинок, знають, що його не знесуть. Тож спочатку має запрацювати система відповідальності.

ДОВІДКА «Дня»

Кабінет Міністрів дозволив Державній інспекції архітектури та містобудування з 15 вересня 2021 року здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Рішення про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції України та створення замість неї окремих органів, між якими будуть розподілені функції ДАБІ, уряд ухвалив 13 березня 2020 року. Відповідні постанови Кабміну набули чинності 15 березня.

Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов наголошував, що: «ДІАМ — це не заміна ДАБІ. Це повністю новий орган, з новою структурою, новими повноваженнями та новими принципами роботи. Реформа містобудівної галузі, частиною якої стало створення ДІАМ, базується на трьох ключових принципах — лібералізації, цифровізації та посиленні відповідальності. Зокрема, в Україні процес отримання дозволів уже повністю переведений у «цифру» і для цього не потрібно контактувати з посадовцями. Якщо ж забудовник має відповідним чином оформлену земельну ділянку та правильно оформлений проєкт, він має право будувати на цій ділянці без дозволу. Потрібно лише в декларативний спосіб повідомити державу про старт будівництва. Також у Єдиній державній системі в сфері будівництва запроваджено механізм прийняття рішення про проведення перевірки без участі чиновника».