Захищають... обіцянками

Рік тому зоозахисна спільнота столиці переймалася тим, чому керувати комунальним підприємством «Київська міська лікарня ветеринарної медицини» доручили бізнесмену, екс-голові Києво-Святошинської райдержадміністрації та колишньому віце-президентові держпідприємства «Антонов» Михайлу Заславському. Між іншим, він виборов це місце в конкурсному відборі. Тепер активісти цікавляться, що Заславський зробив для безпритульних тварин Києва.

Обіцянок було чимало: співпраця з громадою та максимальна відкритість, оновлення персоналу з переатестацією старих кадрів, популяризація гуманного ставлення до тварин, поява нового центру захисту тварин на зміну притулку в Бородянці, що під Києвом, а ще — звітування про кожну витрачену гривню та оптимізація бюджету. Головним своїм завданням Михайло Заславський вбачав зменшення кількості безпритульних тварин у столиці.

У жовтні добігає кінця рік, як він керує комунальним підприємством. За цей час сталося кілька нападів на волонтерів-зоозахисників, у чому активісти звинувачують керівництво ветлікарні. Зокрема, йдеться про напад на приватний притулок «Сиріус», заснований Олександрою Мезіновою. Відбувся умовний розподіл зоозахисної громади на прихильників та противників Заславського.

Загалом у відповідь звернення щодо стерилізації чи відлову тварин у ветклініці радять звертатися до волонтерів, обіцяний центр захисту тварин не те що не збудували — навіть його проект не готовий (про це згодом). Це те, про що останнім часом писали місцеві журналісти. Загалом складається враження, що проблемами безпритульних чотирилапих як раніше, так і зараз переймаються лише волонтери.

УВІМКНІТЬ ВЕБ-КАМЕРИ!

З огляду на це громадські організації, які опікуються проблемами безпритульних тварин, надіслали до Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації колективне звернення з підписами депутатів Верховної Ради. У ньому просять розглянути діяльність Михайла Заславського на засіданні постійної комісії Київради з питань екологічної політики, а також вимагають не подовжувати з ним контракту.

Лист із зауваженнями на вісім сторінок міг би допомогти керівникові міської ветклініки провести роботу над помилками. Однак на своїй сторінці у «Фейсбуці» Михайло Заславський мало розповідає про плани роботи, проте постить фото собачок і котиків, яких вдалося прилаштувати у надійні руки. На сайті підприємства теж негусто. Суха статистика, скільки тварин стерилізовано, щеплено, проліковано і зареєстровано, скільки звернень громадян опрацьовано та скільки інформаційних заходів проведено з початку року (аж три). Про фінансування міської лікарні ветмедицини — ні слова.

«Запрошую громадську раду та активістів обговорити результати річної роботи віртуально, — запропонувала захисниця прав тварин Віолетта ЛЕВІНА. — Чи настала обіцяна прозорість у роботі клініки — чи увімкнені веб-камери? Ні. Хоча камери у клініці є, на них витрачено 25 тисяч гривень. Кажуть, що через «касу» проходить 14 собак, а приймається щодня 40. Готівку збирають, за чутками, кожна клініка несе нагору 10 тисяч гривень на місяць. Але перевірити це неможливо, доки не будуть включені камери. Якби хотіли спростувати ці чутки, їх би увімкнули».

Серед інших зауважень — відсутній відкритий онлайн-реєстр собак і котів, не працює цілодобова швидка зоодопомога для домашніх та безпритульних тварин, немає прозорої системи онлайн-ідентифікації всіх тварин, яких привозять до комунального підприємства, так само немає переліку тварин, яких потрібно прилаштувати. Це не примхи зоозахисників, а лише констатація невиконаних обіцянок.

«НАЙПРОСТІШІ ПИТАННЯ НЕ ВИРІШУЮТЬСЯ»

Також Михайло Заславський обіцяв провести аудит підприємства, а в разі виявлення фінансових порушень — притягнути винних до відповідальності. Результати проведеної перевірки навіть не оголошувалися.

Найгостріше питання — будівництво центру захисту тварин. На це було передбачено надати з бюджету Києва 30 мільйонів гривень. У березні громада була повинна ознайомитися з готовим проектом, але, за даними активістів, він не готовий, а місто шукає інших виконавців.

«У громади є зауваження щодо центру захисту тварин, оскільки він не розв’яже проблеми. Є багато об’єктів приватної та державної власності, наприклад, недобудований цвинтар для тварин, на які пішло багато коштів, але врешті вони були покинуті, — коментує Михайло МАРЧЕНКО, співавтор колективного звернення та співголова громадської організації «Громадянські слідчі». — Це все певний фасад благопристойності, який демонструє Заславський і зоозахисники, які його підтримують. Та коли копнути глибше, то комунальне підприємство, яке фінансується на мільйони гривень, не виконує своїх функцій у повному обсязі, приміром, щодо опіки над безпритульними тваринами».

«Коли людина телефонує і просить про те, щоб забрати тварину з вулиці чи стерилізувати, їй або пропонують заплатити за це, або кажуть, що все заповнено, не можемо приймати ваших тварин, — додає активіст. — Найпростіші питання щодо порятунку тварин не вирішуються. Але у звітах все гаразд. Тобто робляться якісь незрозумілі піраміди, хоча можна використати кошти на інші напрямки, наприклад, допомогти приватним притулкам, які ледь виживають за власні кошти або спонсорські внески».

ЗРАЗКОВИЙ «ЛЕВ»

Між іншим, співпраця з приватними притулками — давня рекомендація зоозахисного руху. Але комунальники бачать у них радше конкурента, ніж партнера. І часто замість підтримки поширюють негативну інформацію. Керівниця «Сиріуса» Олександра Мезінова описувала у «Фейсбуці», що через постійні звинувачення та позапланові перевірки притулок примножив свої проблеми: надходження впали, борги зросли, незабаром зима, а бракує дров та сіна. До речі, зараз у притулку перебуває 2600 тварин, і щодня їх стає дедалі більше.

Разом з тим місто вкладає у сферу допомоги безпритульним тваринам чималі кошти. Так, у цьогорічному бюджеті столиці передбачено 13,3 мільйона гривень на проектування та будівництво муніципального кладовища для тварин, ще 20 мільйонів гривень — на вакцинацію, стерилізацію та функціонування профільних комунальних підприємств.

Активісти ставлять у приклад львівський комунальний притулок «Лев», де міське фінансування значно менше (цього року заклад отримав понад три мільйони гривень), а результати справляють враження. Тут працюють усі можливі онлайн-інструменти для прозорої роботи клініки, існує антикорупційна програма, відкрито проходять реєстрація та стерилізація тварин, а як тільки до притулку потрапляє новачок, дані про нього одразу відображаються на сайті.

Директор «Лева» Оксана Кошак по-хорошому піарить свою роботу, регулярно в місцевих медіа виходять матеріали про притулок чи тварин, яким потрібні господарі. Завдяки цьому 2017 року вдалося прилаштувати у домівки 500 собак! Тут навіть працюють над створенням банку крові для чотирилапих. На сайті легко знайти, скільки грошей, від кого й на які цілі витрачено. Певно, секрет успіху простий — турбота про тварин не у «Фейсбуці», а в реальному житті.