Запобiгти, допомогти, врятувати...

Прихід холодів у однієї категорії людей асоціюється з новорічними святами, у іншої — з початком напруженої роботи. Пожежників, напевне, можна віднести до останніх. Адже щойно стовпчик термометра опускається до відмітки кількох градусів морозу, бомжі, щоб погрітися, залізають у підвали й на горища будинків, де розпалюють багаття. Такі «піонерські» посиденьки часом закінчуються трагічно для мешканцiв будинків. Та й Новий рік обіцяє мало приємного для пожежників. Адже якраз у цей час починають продавати піротехніку, причому часто люди купують її на базарах, і звідки знати, з якою силою вибухне петарда. Але пожежники завжди напоготові. Й раді приїхати ще швидше, якби була в них нормальна техніка та побільше людей, готових лізти у вогонь за непристойно маленькі гроші. Загалом, проблем у пожежників багато. І що найстрашніше: їхні проблеми — наші проблеми, адже рятують-то вони нас... Про несолодку службу пожежників «Дню» розповів начальник Оболонського районного управління МНС у Києві Володимир Бондаренко.

— Нерідко через пожежі в підвалах і на горищах потерпають люди. Чому з цією проблемою ніхто не бореться?

— Взагалі-то проблемами бомжів повинні займатися правоохоронні органи й соціальні служби. А ЖЕКи у свою чергу мають робити так, щоб людям без певного місця проживання не було доступу до підвалів і на горища, щоб на дверях до підвалів були замки, а на горищах ґратки. Але, на жаль, цих елементарних норм не завжди дотримуються, що часто призводить до пожеж. Наприклад, у нас зовсім нещодавно було два виклики через аналогічні випадки. Хоча напередодні проводили нараду з міськими комунальними службами, показували вiдеозйомки цих же відкритих підвалів.

— А гасити смітники також вам доводиться?

— Так, причому таких виїздів дуже багато. Ми ставили це питання на рівні міської влади, постійно виписуються штрафи за фактом виникнення таких пожеж. Насправді такими методами цю велику проблему не вирішити. Один виїзд пожежної бригади обходиться платникам податків практично в 2,5 тисячі гривень. Щойно на дворі потепліє, в нас щодня буває по 20 таких «смітників». Хоча в КМДА є спеціальна служба, яка повинна виїжджати на такі пожежі.

— А що заважає пожежним підрозділам приїжджати вчасно?

— Є, звичайно, проблеми. Часто на під’їздах до будинків залишають машини й влаштовують парковки (особливо вночі), тим самим перекривають проїзд рятівникам. Інше питання із заторами на дорогах. Якщо раніше говорили, що пробки — прокляття центра міста, то зараз і на Оболоні в годину пік можна довго простояти. Та й хамство водіїв часом вражає. Вони не хочуть пропускати пожежні машини, хоча ті їдуть із включеними мигалками. А в нас час виїзду за нормативами розрахований до секунд. Але разом із тим на Оболоні не було зафіксовано таких випадків, щоб пожежна команда спізнилася й через це згоріли будинки чи загинули люди. Зовсім нещодавно, саме тому що наша бригада приїхала вчасно, врятували чотирирічну дитину.

— Насправді цей процес могла б прискорити сучасна техніка. Наскільки укомплектований гараж пожежної частини?

— Можна сказати, що стан задовільний. Але це лише завдяки тому, що технічна база всіма силами й засобами підтримується в робочому стані й боєготовності. А так, звичайно, нової техніки закуповується недостатньо. Але ми сподіваємося, що з приходом нового міністра ця проблема почне вирішуватися швидше.

— Які машини потрібні насамперед? Наскільки мені відомо, на весь Київ всього три пожежнi машини, драбини на яких витягуються вгору до 50 м...

— Такої техніки, звичайно, недостатньо для мегаполiсу — Києва. Той же Оболонський район сьогодні стрімко забудовується, причому одна за одною з’являються будівлі висотою понад 25 поверхів. Тому саме для нашого районного управління МНС необхідні такі машини. Адже в нас на озброєннi всього одна драбина довжиною 30 метрів, та й прослужила вона не одне десятиріччя. Максимум вона дістає до дев’ятого поверху.

— Виходить, що людям, які живуть вище, на порятунок розраховувати не варто?..

— Будь-яка драбина не дотягнеться до останнього поверху хмарочоса. Це навіть і не потрібно, адже існують будівельні й норми пожежної безпеки. Їх ніхто не відміняв, і забудовникам постійно нагадують про це відповідні інспекції. Без цього будинок просто не можуть ввести в експлуатацію.

— Тоді в чому проблема?

— На жаль, у тiм, що не відрегульований закон, і в результаті збереженню протипожежних систем приділяють надто мало уваги. Наші перевірки засвідчили, що в старих будинках відсотків на 60 розукомплектовані системи внутрішніх пожежних водопроводів і димовидалення, порушені конструкції перегородок.

— Чим загрожує самовільне перепланування квартири?

— У багатьох поняття про пожежну безпеку сильно спрощене. У будь-якому разі перепланування в квартирі не можна проводити без узгодження з органами пожежного нагляду. Це може бути причиною руйнування всієї будівлі, й, до речі, такі випадки вже траплялися в регіонах. А вплинути на цю ситуацію хоча б через штрафні санкції неможливо: закон не дозволяє втручатися в справи приватної власності.

— А ось чи є зараз люди, які готові працювати пожежниками, ризикувати життям й отримувати низьку зарплату?

— Якщо чесно, то я іноді дивуюся молодим хлопцям, які готові працювати практично на голому ентузіазмі. Хоча в нас графік побудовано позмінно, все одно навантаження велике. Район розростається, кількість населення збільшується. Виїздів дуже багато. А зарплата в молодого пожежника практично 500—600 грн. Потихеньку ця сума наближається до прожиткового мінімуму. А іноді хлопці з іронією приносять оголошення про роботу, де двірнику пропонують 1200 гривень і більше. Говорити жахливо, а в людини, яка ризикує своїм життям, лише через п’ять років буде оклад 700 гривень. — А вищу освіту в цій галузі отримати можна? — Так, у нас у країні є три ВНЗ, де готують майбутні кадри МНС. Хоча там якість освіти залишає бажати кращого... Але намагаємося проводити роботу й з дітьми. І навіть більше. Оболонський район — єдиний у Києві, де функціонує профільний клас. Там діти проходять спеціальну програму і потім за результатами екзаменів можуть поступити в наші навчальні заклади. Цього року вже три випускники ліцею стали студентами Львівського університету безпеки життєдіяльності.

— А з грибiвниками й рибалками пожежникам також доводиться проводити «виховні роботи»? — Після переходу зі структури МВС до МНС у нас узагалі додалося багато інших обов’язків. Хоча зараз у міністерстві готують фахівців, які займатимуться такими питаннями. Але сьогодні все одно цим займаємося ми. Хоча, якщо чесно, ми намагаємося, щоб наша професія «рятівник» дійсно відповідала своїй назві. У всіх випадках.

— А як ви вважаєте, нашій країні потрібна служба, подібна до американської «911», де на один виклик приїжджають усі служби екстреної допомоги?

— Як на мене, то в цьому є раціональне зерно. Такі служби, які називаються «112», уже працюють у Харкові й Криму. Але необхідно досить багато часу, щоб налагодити чітку роботу підрозділів. І, звичайно ж, за умови достатнього фінансування. — Чи правда, що в кого-кого, а в пожежників Новий рік, що настає, не викликає особливого ентузіазму... — Так, тому що, як правило, пік нашої роботи припадає саме на це свято. Караули працюють на повну силу, керівництво в ці дні також на своїх місцях. Просто під час масових свят люди вживають алкоголь, пильність зменшується. Тим більше, практично кожна сім’я використовує електричні прилади, гірлянди, піротехніку. Проте ми також не сидимо на місці, намагаємося проводити роз’яснювальну роботу. Здавалося б, такі елементарні норми безпеки, що піротехніку потрібно купувати лише в спеціальних місцях, а використовуватися вона має лише у присутності дорослих, врятували не одне життя. — Яким чином можна боротися з незаконним продажем піротехніки?

— Ми намагаємося боротися з цією стихією, співробітничаємо з міліцією. Адже зараз рівень піротехніки можна порівняти з рівнем озброєння кілька століть тому... Звичайно, вже проводяться рейди на місцях, де продають таку продукцію. Але, на жаль, всі ми знаємо, що повністю виключити цю проблему неможливо, поки люди не почнуть розуміти самі, чим це загрожує. Адже часто купують феєрверки, а там інструкція китайською мовою. Можна запалити факел і отримати в обличчя стовп вогню. І найстрашніше, що від цього страждають переважно діти. Згідно iз законом, піротехніку дозволяється продавати лише в спеціалізованих магазинах, i лише після дозволу відповідних служб. Навіть супермаркети, отримуючи ліцензію, повинні відводити для цієї продукції спеціальний відділ на верхніх поверхах.