«Здорове» довкілля може врятувати 13 млн. життів

Україна займає 47 місце з 53 країн Європейського регіону за кількістю смертей, спричинених забрудненим довкіллям. А це — 155 тис. смертей в рік. Залишивши позаду сусідок — Білорусь та Росію, котра, до речі, на останньому місці. А от Ісландія, де всього 13% — або 317 смертей пов’язані із небезпечним середовищем, посіла перше місце. Саме такі дані оприлюднили експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) під час міністерської зустрічі під назвою «Майбутнє для наших дітей», котра відбулася у Відні. Це перший звіт ВООЗ, зроблений на аналізі впливу екологічних факторів на здоров’я людей в кожній країні. Нові дані також свідчать, що тільки в Європі, наприклад, приблизно 1.8 млн. смертей щорічно можна було б запобігти, завдяки покращенню довкілля. У світових масштабах «здорове» навколишнє середовище врятувало б 13 млн. життів.

Зростання захворювань та смертності серед дітей, пов’язаних з забрудненим середовищем та глобальним потеплінням — стали темою для обговорення близько 400 учасників: експертів ВООЗ та інших міжнародних організацій, представникiв Міністерств з охорони здоров’я та довкілля 53 країн, громадських організацій та журналістів, котрі зібрались у столиці Австрії. Нашому кореспонденту Ганні Гопко вдалось з’ясувати, що роблять міністри, щоб діти Європи жили у безпечному довкіллі.

У ВІДНІ У СПЕКУ... ДИХАТИ ЛЕГКО

У Відні, де зібрались учасники Міжнародної міністерської конференції «Майбутнє для наших дітей», у спеку дихати легко. І не лише тому, що близько 50 % площі міста займають парки. Чисте повітря — вже понад 10 років є одним із пріоритетів екологічної політики Австрії. Ще в 1985 році тут ввели обмеження на використання свинцю в паливі, а уже в 1993 — впровадили повну заборона використання цієї шкідливої речовини. Вільним від сірки бензин в Австрії став у 2004 році.

Як прокоментував Йозеф Проль, федеральний міністр сільського господарства, лісництва, навколишнього середовища та водного менеджменту: «Нам вдалось зменшити викиди у повітря, впровадивши пільги на дизельне паливо, а зараз хочемо перейти на біопаливо та впровадити зменшення важких газів від комерційних вантажівок». Цікаво відзначити, що Йозефа Проля австрійці поважають за реформи та досягнення. Адже він уже понад 5 років обіймає цю посаду. На відміну від України, де кожний рік новий міністр як довкілля, так і здоров’я.

Отже, не лише очищене паливо та нові обладнані фільтрами машини роблять повітря безпечним. Тут «зелена» дорога велосипедистам, для котрих є окремі доріжки. Велосипедів тут ніхто не соромиться: на поважну конференцію деякі доповідачі у ділових костюмах приїхали на «двоколесих» машинах з педалями.

А от в старовинному центрі міста, довкола Гофбургу (Hofburg) — колишньої імперської резиденції, котра до 1918 року була центром імперії Габсбургів, а для міністрів стала місцем зустрічі — пахне конячим послідом. Десятки розкішних карет обслуговують тут туристів, охочих побачити історичну частину міста.

Зустріч міністрів у Відні — це не просто чергова можливість для міністрів, експертів поговорити, поділитися досвідом. Організатори заходу — уряд Австрії та регіональний офіс ВООЗ у Європі зібрали поважних учасників для проміжного звіту, оцінки того, що зроблено з 2004 року.

Саме три роки тому, в Будапешті на Четвертій міністерській конференції, котра відбулася під темою «Майбутнє для наших дітей», був прийнятий «План дій для довкілля та здоров’я дітей Європи». Документ визначив такі чотири регіональні пріоритети для 53 країн Єаропейського регіону: забезпечення безпечної води та належних санітарних умов, попередження травм та забезпечення фізичної активності, забезпечення чистого повітря та спрямування зусиль на звільнення довкілля від хімікатів. Тоді кожен міністр, в тому числі i наші, пообіцяв розробити регіональний план по покращенню ситуації в усіх чотирьох напрямках.

За даними ВООЗ, вплив деградованого довкілля на здоров’я людини і досі є основною причиною смертності і страждань по всій Європі, особливо для дітей. Діти як найбільш вразлива частина суспільства — надзвичайно чутливі до екологічних загроз. Одна із трьох смертей серед дітей в Європі — через забруднене довкілля. Смертність від екологічних факторів зростає на 34% у дітей та підлітків до 19 років. Саме тому діти та їхнє майбутнє є темою для дій щодо покращення довкілля та здоров’я міністрів обох відповідальних міністерств у Європі ще з 1989 року, коли в Франкфурті відбулася перша міністерська конференція. Тоді зустріч міністрів довкілля та здоров’я започаткувала серію конференцій, котрі відбуваються кожні п’ять років. Наступними стали Хельсінкі (1994), Лондон (1999) та Будапешт (2004). Уже в Італії у 2009 році відбудеться П’ята міністерська конференція.

У БАГАТИХ СВОЇ «ЕКОЛОГІЧНІ» ЗАХВОРЮВАННЯ

Після оприлюднення нових даних із звіту ВООЗ, де в перших десятках країни Західної Європи, де найнижчий рівень смертності, спричиненої довкіллям, напросився очевидний висновок. «Зустріч у Відні допомогла нам зрозуміти, що існують суттєві відмінності в захворюваннях та проблемах між країнами Західної та Східної Європи, жителі останньої є більш вразливими. Тому існує потреба побудувати міст між ними, щоб зруйнувати розрив» — прокоментував Роберто Бертолінні, директор програми «Довкілля та здоров’я» ВООЗ.

Країни із низьким рівнем доходів страждають від екологічних чинників, втрачаючи приблизно у 20 разів більше здорових років життя на людину в рік, ніж багаті країни. Навіть у країнах з благополучними екологічними умовами, одну шосту всіх захворювань можна попередити. Ефективне втручання в покращення середовища може зменшити кількість серцево-судинних захворювань та дорожніх травм.

Водночас австрійцям важко уявити розвалений склад із непридатними пестицидами посеред Альп чи відсутність мийок в туалетах сільських шкіл. Для Австрії найболючішою є проблема через травматизм на дорогах. Із 170 000 ДТП — 21 % займають аварії від яких страждають діти. Зараз там думають як зменшити відстань між школами та домівками, щоб знизити можливість травмування.

ВІД ДОСТУПУ ДО ПИТНОЇ ВОДИ ДО БЕЗПЕЧНОСТІ НА ДОРОГАХ

Вперше у Відні представники європейських країн розповіли про засвоєні уроки та досвід у покращенні середовища для дітей. Кожен мав надіслати звіт про діяльність та проекти, які здійснюються, щоб покращити умови життя для дітей: а це законодавство, пропаганда здорового способу життя, підвищення рівня знань, вдосконалення системи надаваних послуг, спостереження за ризиками, спричиненими факторами довкілля. Румунія «похвалилась» покращення доступу до чистої води та санітарії в школах, датчани — впровадженням фільтрів від порохів у домівках, дитячих садках та школах для дітей із астмою та алергією. Досягненням Росії стало покращення контролю та спостережливих заходів під час виробництва і використання іграшок для дітей.

«Україна бере участь в процесі, але як відзначив Бертолінні — не так інтенсивно як би хотілося. Це велика країна. Ми не дуже щасливі, що так мало дій і хотіли б бачити більше залучення в процес і раді підтримати як ми можемо. Ми знаємо, що проблеми якості води, забруднення повітря, масовість ДТП — це те, що знаходиться на високому рівні. Хоча крім цього ще є такі проблеми як туберкульоз та СНІД».

Україну від Міністерства охорони здоров’я представляв перший заступник міністра Сергій Бережнов та Олег Кружний, радник міністра. Жодного представника від Міністерства охорони довкілля не було. Мабуть, не було про що звітувати.

На сайті ВООЗ ми знайшли короткий звіт нашого Міністерства з охорони здоров’я, в котрому фахівці спеціальною проблемою виділили покращення якості повітря в iнтернет-кафе. Підлітки та молодь витрачають від трьох до дев’яти годин в таких закладах, в основному в ночі, коли послуги дешевші. В Україні 3800 кафе відкриті 24 години. Як правило, рівень формальдегіду в повітрі перевищує норми в 20 разів, також діти страждають від важких металів. Додаткову тривогу викликає і розумова відсталість.

«Велика увага приділяється створенню елементарних гігієнічних умов у місцях перебування дітей, а це в першу чергу — школи, ліцеї. Це, наприклад, така банальність як туалети в школах. Уже назріло таке питання і чому б не обговорити та прийняти таку програму як «Шкільні туалети». Якщо в містах це питання вирішується, то в сільській місцевості це болюча проблема. Значна частина таких туалетів — надвірні туалети. Не зовсім добре облаштовані. Влітку там немає води та не під’єднано до каналізації. І чисто естетичні умови в школі не дуже неприємні. Такі об’єкти можуть стати механізмом виникнення та передачі інфекційних захворювань. Адже в школах навіть немає умов, щоб елементарно помити руки», — прокоментував Сергій Бережнов.

«ПРЕМІЯ» У 1000 ЄВРО ЗА ПОКРАЩЕННЯ ДОВКІЛЛЯ ДЛЯ ДІТЕЙ

Вирішення проблем та покращення довкілля для здоров’я дітей — це також сфера діяльності тисячі дослідницьких та наукових інститутів, громадських організацій. Під час міністерської зустрічі відбулось нагородження фіналістів конкурсу «Екологічні заходи, котрі можуть зберегти життя дітей», оголошеного в березні 2007 року. Диплом та 1000 євро, які були надані міністерством Австрії з охорони довкілля, отримали п’ять переможців. Загалом, на конкурс надійшло понад 100 проектів із 31 країни. Оцінювали проекти за такими критеріями як: зв’язок здоров’я з довкіллям, простота у виконанні, маловитратність та ефективність, можливість застосування досвіду в інших регіонах.

Категорії в конкурсі відобразили чотири пріоритети «Плану дій для довкілля та здоров’я дітей Європи», а саме: вода та санітарія, захист від пошкоджень, покращення повітря та захист від хімічних речовин, i також нова номінація — участь молоді.

Дженон Дженсен, представник одного з організаторів конкурсу із бельгійської громадської організації «Альянс здоров’я та довкілля», кредо якої «поставити здоров’я в центрі екологічних питань»: Дивно, що було лише 6 проектів на доступ до чистої води. Це говорить або про те, що багато зусиль вже зроблено, або, що ми не поширили достатньо інформації про конкурс до потрібних людей. Чимало було щодо впливу хімікатів. Проекти учасників із Східної Європи, а також Росії, Грузії, Вірменії засвідчили як там багато люди можуть зробити, не маючи достатньо ресурсів. В дійсності — вони використовують ресурси, та так мудро це роблять, можливо, тому що у них їх мало для вирішення проблем. І цим доказують своє професійне розуміння проблем, які часто вирішуються без підтримки влади.

Серед переможців — проект спілки педіатрів з Іспанії, котрі заохотили лікарів допомогти у боротьбі з курінням до того, як люди розпочнуть, «Жінки для чистого майбутнього» з Румунії, котрі забезпечили дітей в селах чистою питною водою.

Наступний конкурс буде оголошено в 2009 році перед П’ятою міністерською конференцією «Майбутнє для наших дітей».

ГЛОБАЛЬНЕ ПОТЕПЛІННЯ — ДОСТОЙНА ВІДПОВІДЬ ПРИРОДИ ЛЮДСТВУ?

На перерві між засіданнями було чимало розмов про довкілля для наступних поколінь і не лише в рамках процесу «Майбутнє для наших дітей». Більшість міністрів, представників громадських організацій та експертів міжнародних організацій — відповідальні особливо перед власними дітьми.

«У мене двоє дітей: молодшому сину — 15 років, а старшому — 17 років. Вони знають чим я займаюсь і часто питають: «Тату, а що буде в світі далі?». Особливо після перегляду фільму «Незручна правда» Гора мої діти довго запитували: — Яким є наше майбутнє ? Якщо воно виглядатиме так як зараз, то ми, можливо, не зможемо вижити?

Я звик відповідати: «Ми маємо працювати та інвестувати час i досвід, щоб змінити ситуацію. Якщо дивитись на тенденції без жодної надії, то майбутнє дуже похмуре. Має багато бути зроблено. Якщо ми серйозно зрозуміємо, що тут мова йде не лише про генетику чи інші «божевільні» речі, але про реальні проблеми, а не фантазію, то все буде змінено. Мої діти не повнiстю погоджуються, оскільки вони хочуть мати протилежну думку» — ось так відповів на питання «Яким ви бачите майбутнє для дітей?» Роберто Бертолінні, директор програми «Довкілля і здоров’я» ВООЗ.

Окрім старих та наболілих екологічних проблем, глобальне потепління несе нові загрози та є черговим викликом для людства. Доповідь Раджендра Пачаурі, голови міжурядової групи експертів по зміні клімату при ООН, найбільш авторитетної комісії, котра вивчає глобальне потепління, була переповнена сумною статистикою. Від 20% до 30% видів будуть на межі вимирання. Тільки в Африці до 2020 року очікується, що від 75 до 250 млн. людей страждатимуть через відсутність доступу до питної, безпечної води.

Водночас страждатимуть найбільше діти, яким сучасники забезпечили не просте майбутнє. «Ми зробили справді несправедливий вплив на природу і природно, що це створило проблеми, які тривають. Ми викликаємо зміни і ми маємо поважати природу, щоб бути в змозі контролювати ситуацію. Наступні покоління мають економно використовувати ресурси, енергію і обрати такий спосіб життя, щоб мінімізувати вплив на екосистему».

ВІД СЛІВ ДО ДІЙ

На закритті зустрічі директор Європейського відділення ВООЗ Марк Данзон поділився своєю біографією: «Ще на початку студентських років я брав участь в різних акціях протесту та проектах для покращення довкілля. Можливо, саме тому я зараз обіймаю цю посаду. Цей приклад із власного життя лише говорить — у вирішенні проблем довкілля ти маєш бути надзвичайно активним, не треба чекати, а якомога швидше діяти, щоб досягти успіхів».

У 2009 році міністри довкілля та здоров’я зберуться в Італії на П’яту міністерську зустріч. Рівно 20 років минатиме від першої зустрічі міністрів в 1989. А це — вік ще одного покоління, котре вже зараз страждає від нових екологічних загроз через невиконання обіцянок своїми попередниками. Одним поколінням звітувати перед іншим: чому у світі довкілля для дітей не надто покращилось. Хоча ще є час, щоб політики Європи від декларацій перейшли до справ. Для європейських журналістів — це теж можливість не разово висвітлювати тему, а постійно «підштовхувати» міністрів до виконання обіцянок.

Р.S.

Уже влітаку із Відня у «Дні» знайшла інформацію про презентацію нового природоохоронного документу «Національна екологічна політика України», де фахівці констатують факт, що нині серед українців зростає кількість хронічних хвороб, порушень захисних систем організму, спричинених екологічними факторами. З іншої замітки «Дня» довідалась про наміри Президента виплачувати 15000 грн. за народження другої дитини, котрі він озвучив в Кривому Розі. Президент подарував 13 машин «швидкої допомоги» медикам Кривого Рогу. Як сказав у своєму виступі міський голова мiста Юрій Любоненко, ці машини придбано за кошти, які були виділені міській раді Кривого Рогу від продажу «Криворіжсталі». Загалом місту був виділений 1% від продажу цього підприємства — 139,6 млн. грн. Крім того Ю. Любоненко повідомив, що головним чином ці кошти будуть направлені на поліпшення медичного забезпечення, а також на розв’язання екологічних проблем міста. Найближчим часом у Кривому Розі буде створено діагностичний центр із найсучаснішим обладнанням.

Отож, не вирішивши проблеми довкілля — ми можемо будувати хтозна скільки лікувальних закладів, але хіба здоров’я мешканців від того покращиться. Треба змінювати екологічну політику у такий спосіб, щоб кардинально змінювався стан речей. А не просто замилювати очі «дрібницями».