Здоров’я – за власні кошти

У Міністерстві охорони здоров’я нарешті представили громадськості нову концепцію медичної реформи. За словами міністра Олега Мусія, «основні акценти нової реформи — перехід до бюджетно-страхової моделі, за якої запроваджується загальнообов’язкове державне медичне страхування; громадсько-адміністративна модель управління, коли громадськість долучена до процесу через наглядові, опікунські та громадські ради. Третя складова — суттєва зміна у підготовці медичних кадрів, що передбачає перехід до практичної підготовки спеціалістів на додипломному етапі та трирівневої підготовки на післядипломному етапі».

Як і в попередніх версіях медичної реформи, основний акцент зберігається на первинній медичній допомозі. За розрахунками, поданими у концепції, 80% обсягів медичних послуг мають надавати саме амбулаторії та центри первинної допомоги. 15% послуг відводиться на поліклініки та лікарні, ще 5% — на високоспеціалізовані медичні центри та науково-дослідні інститути.

А от фінансування медицини змінюється більш кардинально. За даними МОЗ, зараз 57% коштів медичні заклади отримують із бюджету та через фонд соцстрахування, майже 40% — надходить із кишені українців, і по одному відсотку — завдяки роботі лікарняних кас та добровільному медичному страхуванню. Реформа ж передбачає, що понад 90% коштів лікарняні установи будуть отримувати з громадських джерел, зокрема завдяки загальному соціально-медичному страхуванню. На лікарняні каси та інші форми фінансування відводять приблизно 7—10%. І чи не вперше представлена версія медичної реформи позитивно оцінюється незалежними експертами.

За словами старшого наукового співробітника Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ірини Коссе, нарешті громадськість побачила, яку саме модель охорони здоров’я будуватимуть — державно-громадську, коли думка експертів та представників громадських організацій буде почута і врахована. Пані Ірина радить, що ще слід окреслити у новій версії медреформи: «Щодо медичного страхування треба означити, коли ми його впроваджуємо: відразу чи спочатку проводимо інвентаризацію того, що є. Коли мова йде про результати, яких хочемо досягти після впровадження реформи, то мають бути часові терміни, приміром, через скільки років плануємо збільшити середню тривалість життя на один рік або зменшити рівень малюкової смертності на 17%. Це гарні показники, до них ми маємо йти, але треба собі ставити часові рамки. На жаль, нічого не сказано про сімейних лікарів і розпочаті пілотні проекти, що з ними буде, куди дінуться ті амбулаторії сімейної медицини, які вже відкрили».

У міністерстві додають, що такий детальний план дій буде готовий до кінця року.