Земля пливе з-під ніг
Повз місцеві бюджети може пройти до п’яти мільярдів гривеньПроцес приватизації земель несільськогосподарського призначення в Україні розвивається швидше й ефективніше, ніж у сусідній Росії. Про це на прес-конференції у Дніпропетровську заявив керівник проекту «UKRels», який фінансується Агентством міжнародного розвитку США (USAID), Луїс Феро. Проект, націлений на сприяння приватизації земель несільськогосподарського призначення, діє в Україні вже три роки, і до моменту його завершення — 31 жовтня ц.р. — 27 регіональних офісів повинні перейти на комерційну основу і розпочати самостійне існування.
Говорячи про перспективи приватизації земель несільськогосподарського призначення (ЗНН) в Україні, Луїс Феро повідомив, що від їх продажу бюджети різних рівнів можуть одержати близько 5 млрд. грн. 20% підприємств уже сьогодні мають у своєму розпорядженні кошти для купівлі земельних ділянок, на яких вони розташовані. Загальна сума від цього продажу становила б 1,7 млрд. грн., що дорівнює, наприклад, дефіцитові держбюджету за 1998 рік. Загалом за три роки роботи в Україні проекту «UKRels» вдалося не тільки створити мережу регіональних офісів, розробити процедуру продажу і типову документацію. За цей час підприємствами України було приватизовано 3 тис. земельних ділянок, а надходження від їх продажу склали понад 100 млн. грн.
За словами Луїса Феро, особливий прогрес у приватизації земель несільськогосподарського призначення спостерігається в Україні протягом останнього року. Якщо раніше йшлося про продаж невеликих ділянок та незначні надходження до бюджету, то зараз до приватизації приступили великі підприємства. За приклад керівник проекту «UKRels» навів львівські підприємства «Галку» та «Світоч», «Торчин-продукт» на Волині. А найбільший продаж — 5 млн. 60 тис. грн. — було здійснено в Дніпропетровську при приватизації земельної ділянки маслоекстракційного заводу, продукція якого відома під торговою маркою «Олейна». Загалом на Дніпропетровщині наразі відбулося 70 продажів, а надходження від них склали понад 7 млн. грн.
Оптимізму представників проекту, як це не дивно, не поділяють дніпропетровські власті. Депутат міськради Євген Бачев повідомив на прес- конференції, що гроші від найбільшого продажу за вказівкою Мінфіну через казначейство були перераховані до держбюджету. Причина полягає начебто в тому, що досі залишається незрозуміло, кому належить продана земля — місту чи державі? Тим часом у дніпропетровській мерії дуже розраховували на надходження від приватизації та продажу земельних ділянок. Направити їх збиралися на вирішення місцевої проблеми №1 — протизсувні заходи. На території Дніпропетровська нараховується до 80 небезпечних зон, де земля, в повному розумінні слова, йде з-під ніг. Розчарування від дій Кабміну було таке велике, що мер міста Іван Куличенко терміново виїхав до Києва вирішувати це питання з прем’єр-міністром Віктором Ющенком. Зрозуміло, все це не найкращим чином вплине на процес приватизації земель не тільки в самому Дніпропетровську, але й в області загалом, де до купівлі ділянок приготувалися найбільші підприємства індустрії та місцеві банки.