Земля стародавнього Херсонеса — до могили Кобзаря

Напередодні 22-ї річниці незалежності України українська громада Севастополя у складі найкращих школярів, студентів вишів, вчителів та викладачів української мови, літератури та історії здійснила подорож шевченковими шляхами.

Заступник координатора Ради представників громадськості Севастополя із відзначення 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка, кандидат історичних наук, доцент академії Військово-морських сил України Анатолій Сівак зізнається, що мрія відвідати Канів довгі роки не полишала багатьох шанувальників творчості Кобзаря і от нарешті здійснилася. Севастопольська молодь приїхала до Великого Кобзаря не з порожніми руками: з собою вона привезла землю древнього Херсонесу, яку поклала в садочку біля хати поета та на його могилу. Собі ж на згадку про подорож Тарасовими шляхами взяла канівської землі з могили поета, яку має урочисто закопати біля пам’ятника Тарасу Шевченку в Севастополі 24 серпня. Як зазначила викладач кафедри гуманітарних дисциплін Академії Військово-морських сил імені Павла Нахімова Наталя Лівинська, «Ми привезли до Канева найкраще, що в нас є, — це наша молодь, це наша віра в майбутнє, це перші ластівки, які прилетіли до Тарасової землі, які побачили, що таке духовність, справжня українська культура».

Севастопольським шанувальникам творчості Кобзаря довелося подолати 721 кілометр, щоб вклонитися генію та фундатору нової української літературної мови. Приймаючою стороною виступив Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, який надав гуртожиток та екскурсоводів — доцентів української літератури та історії, які супроводжували севастопольців упродовж трьох днів. Програма була насиченою: делегація відвідала Кирилівку та Моринці, Шевченківський національний заповідник у Каневі, завітала до Суботова, доторкнулася до дуба Максима Залізняка і переконалася в тому, що охопити його може щонайменше вісім осіб, побувала в Чигирині, де відвідала музей Богдана Хмельницького.