Звільнити Либідь із бетону
Київські активісти хочуть відродити річку, а її береги перетворити на сучасний арт-простір. Реально?
Засновники Києва могли б пишатись нами, якби ми відновили річку Либідь, названу на честь їхньої сестри. Закута в бетон, вона зараз не живе, а ледь животіє: 17 кілометрів її водного «полотна» загнали в колектор ще у 1970-х роках. І тепер вона швидше нагадує стічну канаву, ніж колись повноводну, навіть судноплавну річку, з водяними млинами, ставками, заселеними берегами. Від того нині не залишилось і сліду. Про оживлення Либеді та звільнення її з бетону розмови тривають багато років. Однак всі ідеї зводилися нанівець з однієї причини: не було коштів. Нині група київських активістів підготувала хороший проект, як відродити життя річки: воду очистити, береги засадити травою, побудувати перехідні місточки, щоб Либідь стала місцем родинного відпочинку. Але проблема, як і в попередників, та ж сама.
«МИ МОЖЕМО ЗРОБИТИ НЕ ГІРШЕ, НІЖ В АМСТЕРДАМІ, СТРАСБУРЗІ ЧИ ПРАЗІ»
У районі станції метро «Олімпійська» Либідь протікає у відкритому колекторі. Там ми зустрілися з одним із активістів проекту Віталієм Даниленком. Коли підходили до Либеді, ще не бачивши річки, одразу відчули її запах, на жаль, не чистої води, від якої віє прохолодою, а затхлої, застояної, важкої і з нотами...каналізації. Якщо постояти біля річки хвилин п’ять, до запаху звикаєш, але час від часу він то стає різкішим, то слабшає чи то від вітру, чи то від активності стоків, що сплели навколо річки густу мережу. У відвідуваному нами місці тих стоків на якихось кількасот метрів до десятка набереться. І тому в голові роїлось одне питання: як цю територію зі специфічним запахом та занедбаністю можна перетворити на чудовий парк?
ОДИН З АКТИВІСТІВ ПРОЕКТУ ВІТАЛІЙ ДАНИЛЕНКО РОБИТЬ ЗАМІРИ ЧАСТИНИ БЕРЕГА БІЛЯ НАМАЛЬОВАНОГО НЕЩОДАВНО РУШНИКА. ТУТ ПІД ЧАС ЧЕРГОВОГО ПРИБИРАННЯ ХОЧУТЬ СТВОРИТИ ЩЕ ЧОТИРИ КАРТИНИ
«Ми хочемо дати річці статус, на який вона заслуговує. По-перше, брудну воду, в якій не водиться риба, зробити чистою. Другий пункт — берег. Із бетонного хочемо зробити зелений і чистий, тобто бетон демонтувати, замість нього щоб росла трава. У тому ж Страсбурзі є канал, місточки, по яких гуляють перехожі, під ними їздить невисокий катер чи байдарки. Чим Київ гірший? Ми можемо зробити не гірше, ніж в Амстердамі, Страсбурзі чи Празі. І третій момент — комунальні складські приміщення біля станції «Київ-Товарний», які не працюють, просто старіють, з них можна зробити арт-простори, таке собі творче місто», — розповідав активіст.
25 ПАКЕТІВ СМІТТЯ ЗА ОДИНЕ ПРИБИРАННЯ
Міській владі така ідея сподобалась, але грошей у бюджеті на це немає. Тому нині активно шукають спонсорів. І роблять перші практичні кроки. Передусім, активісти взялися за місцину біля «Олімпійської». Уже двічі прибирали тут берег річки. Першого разу назбирали 25 сорокалітрових пакетів сміття, більше просто не змогли, втомилися. Переважно знаходили пляшки з-під спиртних напоїв, недопалки, розбите скло, шприци і, за словами Віталія, інші цікаві речі. А коли попросили комунальників вивезли сміття, ті пообіцяли, але розтяглось це на десять днів. Правда, воно все одно з’являється знову, на щастя, не у таких масштабах. Нашу увагу привернули жовтогарячі пластикові склянки, які майоріли здалеку на протилежному березі, а напроти нас стояли яскраво-фіолетові пляшки, виставлені в рядок, наче для гри в кеглі. Коли підійшли ближче, побачили поруч розбите скло, схоже, хтось таки грав у цю гру.
17 КІЛОМЕТРІВ ЛИБЕДІ ЗАГНАЛИ В КОЛЕКТОР ЩЕ У 1970-х РОКАХ. І ТЕПЕР ВОНА ШВИДШЕ НАГАДУЄ СТІЧНУ КАНАВУ, НІЖ КОЛИСЬ СУДНОПЛАВНУ РІЧКУ. АЛЕ КИЇВСЬКІ АКТИВІСТИ ВІРЯТЬ: ЗА 10 РОКІВ ЦЕ МІСЦЕ МОЖНА ПЕРЕТВОРИТИ НА СУЧАСНУ РЕКРЕАЦІЙНУ ЗОНУ
У результаті другого прибирання на бетонному березі з’явилася картина-рушник. Вона намальована фарбами білого кольору з жовтими, синіми та червоними ромбами, а в центральному — обнадійливий надпис «Либідь є». Скільки коштуватиме проект? Активісти кажуть, що грошей треба досить багато. «Річка частково — під землею, частково у таких бетонних окопах, тобто демонтаж, облаштування парку — це важка праця. Це справа на роки. Песимісти кажуть, 30 років знадобиться, оптимісти наводять приклад Азії, де за п’ять років схожий проект зробили», — додав Віталій Даниленко.
«ГЕРОЇЧНІ РОСЛИНИ» ТА ЗРУЙНОВАНИЙ БЕТОН
Активістів, певно, можна зарахувати до оптимістично налаштованих. Автор проекту, архітектор Семен Поломаний відзначав, що на це треба десять років. І якщо з облаштуванням берегів ще можна впоратись швидше, то як з відновленням води? Уже не перший рік екологи б’ють на сполох, що її якість у Либеді — одна з найгірших. А скільки в неї ллється рідини невідомого складу із самовільно виведених стоків...
Коли гуляли берегами Либеді, якщо це можна назвати прогулянкою, бо бетон поріс мохом, з нього стирчать, словами активіста, «героїчні рослини» — різні кущі-чагарники, видно, залишки від вогнищ, Віталій показав один зі стоків, від якого змінив колір навіть бетон. Хоча на той момент із труби нічого не витікало. А в іншому місці під трубою частина бетонної плити взагалі провалилась, утворилась яма.
«Днями був у санепідемстанції, хотів дізнатися, чи були проби води з Либеді та які результати. У Чернігівському відділені мені сказали, що треба звертатись у центральне відділення, а там — відправили назад у районне, — розповідає Даниленко. — З одного боку, нас критикують люди, що тема не дуже актуальна та не вигідна. Але з другого боку, якщо тут, у центрі міста, на річці зробити рекреаційну зону, це покращить загалом туристичну привабливість Києва. Поруч стадіон, то спортсмени могли б приходити не до стічної канави, а на річку. Тут могли б бути дерев’яні місточки, кафе, а це прибуток у казну міста».
ЖИВУТЬ, П’ЮТЬ І ЧИТАЮТЬ
Віталій показав нам межі прибережної смуги, які вдалося трохи прибрати. Пройшли не так багато по обидва боки від намальованого рушника, навіть довелося перестрибувати ще через один колектор. То була річка Клов, котра впадає у Либідь. А загалом до Либеді несуть свої води 16 малих річечок, більшість так само заховані у бетон. Щоб оживити Либідь, розуміємо: без інвестицій справа не зрушить з місця. Якщо на прибирання, купівлю пакетів для сміття чи фарбу для картин активісти вкладають свої кошти, то на місточки над річкою, заміну бетону і очищення води — пару сотень гривень не вистачить.
І, певно, треба змінити ставлення людей до цієї місцевості, бо здебільшого тут мешкають безхатьки, збираються представники різних неформальний течій. Хоча у світлу пору доби бачили, як прийшов якийсь молодий чоловік і всівся читати книжку просто на березі. Згодом на його місці сиділо вже двоє молодиків з якимись напоями. Але задум — зробити це місцем сімейного відпочинку — мав би сподобатись усім. На жаль, поки що з дітьми гуляти тут дещо небезпечно.
ЛЕБЕДІ ДЛЯ ЛИБЕДІ
На завершення прогулянки Віталій згадав, що треба ще зробити заміри частини берегу біля рушника. Тут під час чергового прибирання хочуть намалювати ще чотири картини. Збори планують в останні вихідні липня. Віталій розповів, що традиційно після прибирання п’ють чай із печивом, а наступного разу хочуть запросити ще й музикантів для створення арт-атмосфери. Бо у майбутньому берег Либеді має стати творчим майданчиком, то треба з чогось починати. Ідей у активістів багато, є такі, що наразі здаються навіть фантастичним.
«В інших містах Європи по столичних річках плавають лебеді. Чому б це не зробити і в Либеді?», — Віталій Даниленко розповідав про такий задум так ствердно, що хочеться повірити на всі сто. Може, наступного разу прийдемо гуляти вже на зовсім іншу Либідь?
