Америка розважає Україну
Батьки-засновники американської конституції не бажали встановлювати демократію, а творили республіку, в якій люди мали б пряме представництво, (свій голос у Палаті представників), аби жодний достатньо впливовий голос не дозволяв їм зробити чогось нерозумного. Вони прагнули мати президента, який був би незалежним від Конгресу і був би найкращим з тих, кого могли б знайти. Це, здавалося б, має сенс — у найкращий спосіб обрати найкращих людей з різних штатів, які вирішать, хто буде найкращим президентом. Однак, батьки-засновники не пояснили, як населення штатів може його здійснити на практиці та досягти кількості, рівної до їх загального представництва в Палаті представників та Сенаті, і хто з них не може бути членом Конгресу. Ці розумні люди мали б після свого обрання зустрітися, обговорити то, що наболіло, щоб вирішити, кого ж вони воліють бачити президентом та віце-президентом, та надіслати результати свого обговорення до Вашингтона, де обраний віце-президент викладе досягнуті результати обом палатам Конгресу. В разі, якби ніхто не мав більшості, Палата представників мала би вирішити, хто буде президентом, і Сенат би його затвердив. Коли законодавчі органи штатів призначали своїх виборців (Південна Кароліна робила так до 1860 року), виявилося, що ця система має певний момент, який проявив себе з негативного боку ще у 1804 році і був оновлений дванадцятою поправкою до Конституції США. У 1876 році, коли Колегія виборців втратила будь-яке виправдання, це паралізувало країну, поставило її на межу громадянської війни, але, дякуючи здатності американців до компромісу, кандидат, який програв на виборах, був все ж інаугурований як президент, і республіка вижила.
Знайомлячись з повідомленнями з Флориди, коли вже достатньо чітко зрозуміло, хто ж переміг на всенародному голосуванні, залишається ніякове враження. Коли кілька років тому Конгрес та президент США не виконали домовленості по бюджету, погане становище дипломатів та інших держслужбовців, які мали чекати своєї платні, не було таким загальновідомим і не викликало такого здивування. Але шоу, котре розгортається перед очима всього світу, є запором американського самоврядування.
Проте живучи за межами Сполучених Штатів, я залишаюся американцем, та ще й професором політичних наук, і я маю сказати, що Колегія виборців є апендиксом американської конституції, органом з непотрібними функціями, що може зашкодити всьому організму. В курсі американської історії було понад 100 виправлень, запропонованих з метою зміцнення розхитаного механізму прямих народних виборів президента. Чи не час впровадити ще одну зміну та направити її на розгляд до кожного штату? Врешті-решт, поганий орган має бути видалений. Чи може американці бажають мати президента, що обирався б не внаслідок вибору більшості голосуючих американців? Це реально — залишатися американцями в Америці, але як американець за її межами я розумію, що це досить складно.
