Американська трагедія очима американців
Як американські громадяни реагують на трагедію, що сталася 11 вересня, як вони розцінюють атаку терористів та яку відповідь на неї вважають гідною? Чи зміниться їх ставлення до співгромадян- мусульман, емігрантів, приїжджих? Чи готові вони поступитися частиною особистих свобод заради підвищення рівня захисту від терактів? На ці запитання, зокрема, відповідають результати загальнонаціонального соціологічного дослідження, проведеного у США компанією CBS News у вересні, після трагічних подій. Результати надані Роупер Центром (The Roper Center) США за сприяння Freedom House.
Результати дослідження свідчать, що головної своєї мети — злякати громадян США — терористам досягнути не вдалося: домінуючим почуттям американців після терактів став аж ніяк не страх (його відчули тільки 19% опитаних). Не вдалося також викликати недовіру громадян США до свого уряду, що не запобіг атаці терористів, та похитнути впевненість американців у їх праві на недоторканість приватного життя, від якого, як з’ясувалося, вони не відмовляться навіть в ім’я підвищення рівня безпеки власного життя.
Дві третини дорослих американців (68%) розглядають теракти 11 вересня як війну проти США, і практично така ж кількість опитаних (67%) вважає, що на кинутий виклик країна повинна відповісти адекватно — воєнною кампанією проти тих, хто відповідальний за теракти. При цьому позиції американських громадян щодо воєнної кампанії вельми жорсткі, їх важко оцінити однозначно: більшість американців (60%) вважають, що воєнну кампанію треба провести, навіть якщо під час неї загинуть невинні люди. Не вважає допустимою загибель мирних жителів тільки кожен п’ятий (21% опитаних), 19% не змогли відповісти на це запитання.
Переважна більшість американських громадян упевнені в спроможності свого уряду знайти людей, відповідальних за теракти: абсолютно упевнені в цьому 62% опитаних, 29% — упевнені в якiйсь мірi. Сумніваються у спроможності уряду тільки 5% респондентів, і тільки один зі ста американців зовсім у це не вірить.
Ймовірно, ця переважаюча впевненість американців у власному уряді дозволяє висловитися за зміну законодавства з метою надання державним службам США права вести діяльність з розшуку та знищення терористів на території іноземних держав (нинішнє законодавство такого права не передбачає). З необхідністю зміни законодавства погоджуються майже дві третини респондентів (65%) і тільки менше чверті (23%) вважають, що законодавство змінювати не треба.
Теракти, очевидно, негативно позначаться на ставленні американців до своїх співгромадян-мусульман. Більшість опитаних (51%) не схильні думати, що американці арабського походження та американські мусульмани співчувають терористам, однак 28% респондентів дотримуються протилежного погляду. Переважна більшість американців вважає, що між немусульманським населенням США та американцями-мусульманами можливе відчуження: такий варіант розвитку подій 46% опитаних вважають дуже ймовірним та 41% — ймовірним деякою мірою. Лише 8% вважають його не дуже вірогідним та зовсім мало (3%) відмовляються вірити у подібний розвиток подій.
Зміну ставлення до себе з боку американців можуть відчути приїжджі та емігранти. Неспокій американських громадян викликає надмірна (на думку 80% опитаних) простота процедури в’їзду до країни іноземців. Більше половини (53%) опитаних вважають, що США повинні обмежити легальну імміграцію. Протилежного погляду дотримується тільки кожен десятий американець.
Громадяни США готові до деякого обмеження особистої свободи з метою захисту від тероризму. Три чверті респондентів (74%) переконані, що американці повинні поступитися частиною особистих свобод, щоб захистити свою країну від атак терористів, і тільки кожен п’ятий (21%) з цим не згоден. Однак обмеження, на думку більшості опитаних, можуть стосуватися тільки публічних заходів та громадських місць: тут американці готові піти на втрати часу та стояння у чергах в обмін на збільшення кількості охоронців та застосування металошукачів. Не підтримують застосування подібних заходів тільки 11% опитаних. Більшість (53%) громадян США, як і раніше, вважають приватне життя недоторканним і не згодні надати державним службам право прослуховування приватних телефонних розмов і перегляду електронної пошти. Погодилися б на це 39% опитаних.
