Американці висадилися в Афганістані, —

Сполучені Штати розпочали новий етап своєї антитерористичної боротьби в Афганістані — наземний. Ця новина пробігла всіма інформаційними агентствами. Американське керівництво у своїх коментарях як ніколи було обережним. Жодного підтвердження, жодного спростування. Можна припустити, що така таємничість йде у абсолютній відповідності до заяви американського президента, що в операції «будуть і явні бої, які всі побачать по телевізору, і таємні операції, які залишаться таємними навіть після успішного завершення». Ще до 7 жовтня, тобто початку авіаударів, американська преса повідомляла про діяльність в Афганістані кількох десантних груп, які нібито потрапили в чужій країні в біду. Американські чиновники тоді взагалі утрималися від коментарів.

Цього разу коментарів було з надлишком — найрізномнітніших, проте в жодному не пролунало підтвердження поширеної інформації. У них, зокрема, йшлося, що висадка сил спецпризначення в Афганістані могла б бути імовірною, якщо врахувати ослаблення бойовиків руху Талібан. Із посиланням на конфіденційні джерела в Пентагоні, повідомлялося, що кількість американських військових не дуже значна. Попри це експерти прогнозують зростання інтенсивності ударів Сполучених Штатів по Афганістану. Водночас американські військові виключають будь-яку подібність афганської наземної операції з іракською. У цьому випадку головна мета — вразити ворога точністю, а не масштабністю сил. Завдання нового етапу операції — розширити можливості американського ЦРУ для допомоги пуштунським лідерам країни повалити режим Талібану (така інформація з неназваного пентагонського джерела).

Міністр оборони США Дональд Рамсфельд із цього приводу заявив, що авіаударів уже не достатньо, аби перемогти терористичну сітку «Аль-Каїда». Він вважає, що наземні сили будуть необхідні, аби викорінити тероризм із Афганістану та змусити Талібан передати в руки американського правосуддя Осаму бен Ладена. Джордж Буш так само був у своїй відповіді дуже обережним: «Ми використаємо все, що вважатимемо за необхідне, аби тільки досягти нашої мети». Генерал Річард Майерс, який безпосередньо відповідає за операцію в Афганістані, заявив, що США готові використати повний спектр військової спроможності. Британський прем’єр-міністр Тоні Блер, союзник американців в атаках на талібів, відзначив, що «ми ніколи і не розраховували на те, що обійдемося лише ударами з повітря».

Отож, інформація про наземну операцію в Афганістані має дуже багато хоч і непрямих, але доказів щодо правдивості. Слід врахувати, що газета «Вашингтон Пост», яка першою і оприлюднила ексклюзив про «наземний» етап боротьби з тероризмом, вважається наближеною до військового відомства країни. Її конфіденційна інформація щодо дій військових дуже часто справджувалася. Також найбільш явною ознакою того, що висадка наземних сил в Афганістані неминуча (якщо вже не відбулася), можна вважати звернення американських військових до жителів країни, вважають аналітики Бі-Бі-Сі.Звернення передаються через гучномовці з борту літаків ВМС США. Текст цих звернень передали в пресу представники Пентагону. У ньому мовиться: «Громадяни Афганістану! У районі, де ви живете зараз, будуть розташовані американські наземні війська. Для вашої власної безпеки прохаємо не підходити до мостів та узбіч доріг, а також не заважати нашим військовим у виконанні поставлених перед ними завдань. Якщо ви побачите вояків американської армії, відійдіть в надійну схованку і не залишайте її, допоки військові не перемістяться в інший район. Найбезпечніше місце — ваш власний будинок».

Утім, має право на існування і думка про те, що американці просто в черговий раз намагаються продемонструвати свою могутність та рішучість. Досі деякі експерти схилялися до думки, що американці просто побояться вводити свої війська в країну, в якій раніше зазнали численних жертв іноземні війська (британські та радянські). Не стали б у США, здається, повторювати і гіркий досвід 1993-го року, коли Вашингтон був змушений вивести свої війська із Сомалі щойно місцеві повстанці замордували вісімнадцятьох американських вояків. Висловлювалася навіть думка, що США швидше домовляться про участь у наземній операції пакистанців, таджиків чи узбеків, аніж самі увійдуть до негостинної для американців (особливо після авіаударів) афганської землі. Зрештою, американці могли б обійтися боротьбою на суходолі бійців опозиційного талібам Північного альянсу. Подейкують, що американські військові зустрічалися на цьому тижні з генералом Рашидом Дустумом, представником Північного альянсу...

Таліби, між тим, твердять, що готові до приходу американців і «помстяться» їм за бомбування.

КОМЕНТАР

Борис ПАРАХОНСЬКИЙ, Інститут проблем міжнародної безпеки при РНБОУ

— Передусім слід враховувати, що операція в Афганістані не матиме масштабного характеру, де були б задіяні десятки чи сотні тисяч солдат. Тоді можна було б очікувати, що афганське населення сприйматиме американських військових як окупантів. Операція американських сил спеціального призначення, очевидно, носитиме тимчасовий характер, без захоплення певних населених пунктів. Головна мета — приструнити терористів і знову відійти, аби завдати чергового удару по іншому місцю розташування терористів, на яке вкаже розвідка. Тому у цьому випадку не слід посилатися на досвід інтервенції в Афганістан британців чи військ Радянського Союзу. Прецедентів наземній операції американців, про яку повідомили мас-медіа, я не пам’ятаю. Обережність американського керівництва у підтвердженні інформації про наявність сил спецпризначення в Афганістані цілком виправдана: хто буде видавати свої плани, розкривати, де і коли вони висадяться... Навряд чи спрацьовує в цьому випадку аргумент, ніби США не підтверджують інформацію, аби уникнути критику з боку міжнародної спільноти. Критика і без того йде і буде, очевидно, йти. Операція має відбуватися таємно, фахово, злагоджено, з розвідданими. Успішність операції залежатиме від докладених зусиль. Якщо судити з офіційної інформації, то вже вдалося знешкодити системи ППО талібів, здійснюється наступ з допомогою Північного альянсу. Хоч про знешкодження Талібану в цілому говорити неможна. Певний успіх полягає і в тому, що деякі частини талібів переходять на бік Північного альянсу. Можливо, в подальшому цей процес буде нарощуватися. Гадаю, поступово таки можна буде досягти успіху, але в принципі робити це треба швидко, бо критика з боку міжнародних сил зростатиме. Для США важливо, аби якомога менше гинуло мирне населення...