Бліцкригу не вийшло

САДДАМ ЗАКЛИКАВ ДО ЗГУРТОВАНОСТІ

Результати п’яти днів війни доволі суперечливі. Коли воєнну кампанію буде завершено, сьогодні на це питання не береться з точністю відповісти жоден військовий експерт. При найкращих розкладах перемога буде на боці США через один місяць. При певному супротиві іракців — півтора-два місяці. На довший термін може вистачити сил хіба що у невеликих угруповань, які вестимуть партизанську війну. Говорити про якийсь масштабний опір не доводиться через ослабленість іракської армії. Справжні ускладнення можуть виникнути, коли Ірак використає зброю масового знищення. Проте відносно цього висловлюються численні сумніви: одні твердять, що такої зброї в Іраку просто немає, а інші, що навіть якби вона й була, то Багдад все одно не ризикнув би нею скористатися. Цим самим Ірак би показав, що всі останні місяці обдурював світову спільноту. Крім того, міг би спровокувати таким кроком до створення реальної антиіракської коаліції: приміром, у Франції тоді не було б жодних підстав опиратися діям американців, оскільки Париж вимагав єдиного — доказів про наявність зброї масового знищення у Саддама.

Утім, учорашня заява Саддама Хусейна була покликана згуртувати не лише іракців. Потужна інформаційна війна стала визначною рисою останніх днів: антиіракські матеріали на Сі-Ен-Ен і антиамериканські сюжети на «Аль-Джазірі», можливо, несвідомо, але відіграють не найменшу роль у новій війні. Саддам, вочевидь, сподівається на підтримку на урядовому рівні. Цікаво, наприклад, що останній виступ Хусейна відбувся незадовго перед початком засідання міністрів закордонних справ Ліги арабських держав у Каїрі. Багдад сподівався, що арабські держави, по-перше, засудять війну проти Іраку, а по-друге, висловляться про підтримку боротьби іракського народу. Навіщо Саддамові осуд, коли війна розпочалася і ніщо, здається, не може їй завадити? Схоже, що в стратегічному плані Багдад не виключає відступу військ коаліції під тиском громадської думки. Так, приміром, було десять років тому під час операції американських командос у Сомалі. Американські вояки виявилися нездатними протистояти вуличним боям, підтримуваним численними сомалійськими бандами в Могадішо. Продемонстроване по Сі-Ен-Ен катування американських солдатів змусило Вашингтон прийняти рішення про відступ. Із другого боку, подібні аналогії можуть виявитися сьогодні неактуальними. Адже початок антитерористичної операції в Афганістані також супроводжувався численними побоюваннями. Мовляв, афганці перемогли британців і радянську армію, то переможуть і американців. Перемогу отримали Сполучені Штати. Інша справа, що наслідки тієї операції виявилися не такими однозначними, як передбачалося...

ІРАК У ВОГНІ

Англо-американські війська продовжують вести запеклі кровопролитні бої в центральних районах Іраку та в південній зоні країни. Учора Сполучені Штати розпочали велику серію авіаударів по північних територіях Іраку між Кіркуком — одним із ключових пунктів на півночі країни, де зосереджено великі нафтові родовища, — і районом, заселеним курдами. Тоді ж почалося бомбардування Мосула, іншого міста на півночі Іраку, і тривало бомбардування Багдада.

У ніч на понеділок американські бойові вертольоти типу «Апач» здійснили спробу атакувати позиції іракської республіканської гвардії приблизно на ста кілометрах на південь від Багдада. Незабаром після цього телебачення Іраку передало, що два вертольоти типу «Апач» збито іракськими військами поблизу Кербелі, за 80 км на південь від Багдада. Повідомлялося про полонення двох пілотів. Незважаючи на триваючі в центральних районах Іраку важкі бої, заступник голови Центрального командування США генерал-лейтенант Джон Абізейд заявив, що американські та британські війська «скоро» будуть у передмісті Багдада. Водночас генерал визнав, що неділя виявилася «найважчою» за чотири дні воєнної операції, оскільки саме цього дня іракська армія чинила найсильніший опір.

Мають місце і «непрямі втрати». Міністерство оборони Великої Британії офіційно визнало загиблими двох пілотів винищувача-бомбардувальника «Торнадо», збитого у неділю американською ракетою «Петріот». Учора також надійшла інформація, що внаслідок того, що американська ракета поцілила в автобус у місті Ер- Рутба на заході Іраку, загинуло п’ятеро сирійців та поранено десять. Нагадаємо: у п’ятницю вертоліт, який перевозив британських і американських солдатів, упав на землю на півночі Кувейту. В суботу було повідомлено про зіткнення двох британських вертольотів, що поверталися на борт авіаносця у Перській затоці.

Напередодні стався інцидент біля Посольства Росії у Багдаді. За словами іракського посланника в Москві, «невідомі люди намагалися проникнути в порожній будинок приблизно за сто метрів від будівлі російської дипмісії, іракська охорона посольства РФ відкрила по них вогонь, вважаючи, що це злодії». У свою чергу, Китай повідомив США адресу свого посольства в Іраку. Таким чином країна сподівається уникнути повторення подій 1999 року, коли внаслідок бомбардування Белграда було зруйновано китайське дипломатичне представництво. Серед своїх головних досягнень антиіракська коаліція називає знайдення заводу біля міста Ен-Неджеф, на якому, як вважає Вашингтон, могла вироблятися хімічна зброя. А газета The Wall Street Journal повідомляє, що на захоплені коаліційними військами нафтові родовища на півдні Іраку припадає 60% всієї нафти, що видобувають у країні. «Ми фактично врятували південні родовища нафти для іракців», — сказав міністр оборони США Дональд Рамсфелд.

«ДОПОМОЖІТЬ МОЄМУ СИНОВІ»

Американські військові стратеги планували мінімізувати кількість втрат під час війни. П’ять днів операції показали, що такої мети на даному етапі досягнути не вдалося. За час воєнних дій загинуло 62 та поранено 507 мирних жителів Іраку, про що вчора учора заявив іракський міністр інформації Мухамед Саїд ас- Саххаф. За його словами, найбільше загиблих у Вавилоні, де жертвами бомбувань стали близько 30 чоловік, та в Басрі. Війська союзників теж зазнали втрат. За різними даними, США нараховують від 19 до 35 убитих, Британія — 19. Є перші втрати у лавах масс-медіа — загинув журналіст британського каналу Ай-Ті-Ен Террі Ллойд. Доля його колег Фреда — Нерака та перекладача Хусейна Отмана — невідома.

Перші військовополенні з’явилися серед американців. У неділю «Аль-Джазіра» показала кадри, на яких зображено чотирьох загиблих солдатів у американській уніформі. Було передано також інтерв’ю з п’ятьма американськими військовослужбовцями. Двоє з військовополонених поранені, одна з них — жінка. Полонені відповідали на провокативні запитання типу: «Ви прийшли убивати іракців?». Згідно з іракськими джерелами, американських військових було взято в полон у ході боїв у районі міста Ен-Насірія. На прохання Пентагону американські телеканали утрималися від показу інтерв’ю з полоненими і обмежилися лише кадрами, що зображують убитих солдатів. Канали обіцяли подати репортаж у ефір після того як членів родини військовополонених буде офіційно повідомлено про захоплення. Однак американці мали змогу побачити зйомку на інших інтернаціональних каналах. Жінка з Нью-Мехіко побачила свого 23-річного сина Джозефа Хадсона, коли філіппінська телестанція транслювала таке інтерв’ю. «Будь ласка, допоможіть моєму синові. Я просто хочу, щоб він повернувся додому живим», — звернулася вона до Джорджа Буша.

Довкола інтерв’ю полонених вже почали точитися суперечки. Міністр оборони США Дональд Рамсфелд заявив, що показ військовополонених по національному телебаченню є порушенням Женевської конвенції, згідно з якою забороняється будь-яким чином принижувати гідність людей, узятих у полон. Те саме заявив і британський прем’єр-міністр Тоні Блер. Женевська конвенція, підписана 1949 року майже двома стами країн, в тому числі й Іраком, встановила гуманітарні стандарти поведінки під час воєнних конфліктів. Єдина інформація, що може бути оприлюднена, — це ім’я і ранг військовополоненого. Конвенція зобов’язує також до гуманного ставлення до полонених. Президент Джордж Буш опісля наголосив, що кожен, хто буде жорстоко поводитися з американцями, вважатиметься військовим злочинцем. Він також підкреслив, що до всіх іракських військовополонених (за останніми даними АП — їх понад дві тисячі) ставляться гуманно, і вони ні на що не скаржаться. У свою чергу іракський міністр оборони Султан Хашим Ахмед заявив, що американським військовополоненим не завдадуть шкоди. До речі, раніше за порушення Женевської конвенції правозахисні організації критикували США. Тоді йшлося про талібів, узятих у полон під час афганської кампанії. Однак Вашингтон спростував усі звинувачення, зазначивши, що полонені — нелегальні бойовики. Пізніше інтерес правозахисників привертали порушення прав людини стосовно афганських військовополонених на базі Гуантанамо.