«Час обмеженого суверенітету в Європі завершився»
Чому для України Вільнюс не став історичним кроком уперед?
Третій саміт Східного партнерства, який 29 листопада завершився у Вільнюсі, має стати наглядним уроком для всіх партнерів Європейського Союзу, які прагнуть колись стати членами цієї спільноти, з цим об'єднанням треба грати за його правилами. Цілком очевидно, що українська сторона досі цього не збагнути або ж не змогла переконати президента Віктора Януковича в цьому. І зовсім дивно, чому президент України приїжджав у Вільнюс, якщо він не збирався підписувати угоди, як про це заявила на підсумковій прес-конференції для журналістів господарка цього саміту Даля Грибаускайте. Хіба що домогтися зустрічі з федеральний канцлером Ангелою Меркель, яка проігнорувала його на саміті НАТО в Чикаго в 2012 році. Цього разу йому вдалося привернути увагу «залізної фрау» і навіть поспілкуватись сьогодні вранці півгодини. Очевидно, президент повторив свій вчорашній меседж: «Я тут 3,5 роки протистою Росії і ніхто мене не чує». За інформацією джерела, Меркель на цій зустрічі лише сказала, що «Україні треба перестати дивитись у парадигмі або відносини з Росією, або відносини з ЄС».
"День" уже писав про те, що сьогодні відбулося вранці.
Цікавіше читачам, а мабуть, у першу чергу тим, хто зараз причетний до вироблення української політики в європейському напрямку подивитись, як коментували результати саміту президент Литви Даля Грибаускайте, президенти Європейської Ради і Єврокомісії Херман ван Ромпей і Жозе Баррозу.
Ромпей відкриваючи прес-конференцію підкреслив, що участь посадовців такого високого рівня – 14 президентів і 19 прем’єрів є свідченням високої уваги ЄС до Східного партнерства. Зокрема й те, що європейський проект не є пустим звуком. Він також повідомив, що парафовані з Молдовою та Грузією угоди про асоціацію буде підписано восени наступного року. Як відомо підписана з Україною угода про спільне небо (а це єдине досягнення української влади на цьому саміті) вступить у дію на початку 2015 року.
Що цікаво, коли Україна забуксувала на шляху до ЄС, Білорусь заявила про початок переговорів про лібералізації візового режиму. До речі, Україна як і Молдова могла б досягти безвізових поїздок до ЄС, виконавши необхідні умови. Мабуть, це не входило в інтереси нинішньої української влади: чим більше людей відвідує Європу тим більше прихильників європейського курсу нашої держави.
Ну і щодо угоди про асоціацію з Україною Ромпей висловив жаль, що її не було підписано. «Ця угода залишається на столі і якщо Україна виконає встановлені ЄС умови, її можна буде підписати», - зазначив президент Європейської Ради.
Грибаускайте виступала литовською мовою, сказала, що ЄС готовий допомогти країнам на їхньому шляху до Європи, а це демократичні стандарти, дотримання прав людини, що в руках країн, які прагнуть цього. «Ми побачили, що Україна в односторонньому порядку зупинила шлях до Європи, але ми готові допомогти людям, які прагнуть демократичних змін. Ми всі у ЄС стоїмо поруч з українцями, які прагнуть йти шляхом до Європи. І угода відкрита для всього суспільства. Тепер все залежить від українських політиків, які можуть змінити рішення – щодо призупинення процесу підготовки до підписання угоди. Ми думаємо що до наступного саміту Східного партнерства у Ризі в 2015 році Україна ухвалить рішення на користь підписання угоди», - сказала Грибаускайте.
За її словами, Вільнюський саміт продемонстрував відданість ЄС до Східного партнерства, що ми ніколи не залишити наших партнерів наодинці. Вільнюс – це історичний крок для деяких країн, наголосила господарка саміту.
Тим часом Баррозу у своєму виступі зазначив, що підписання угоди принесло б Україні щорічно зростання ВВП на 6 відсотків і доступ до міжнародних фінансових інституцій. На його думку, масові протести в Україні свідчать про те, що українці розуміють це і вважають себе європейською нацією.
Попри розчарування діями української влади європейські лідери заявили, що будуть продовжувати підтримувати Україну у виконанні умов, необхідних для підписання угоди. «Ми підтверджуємо відданість бути разом з Україною. Підписання угоди вигідно Україні, перш за все, економічно. Завдяки цьому згідно з даними незалежних міжнародних експертів буде прискорено ріст ВВП України 6 відсотків, а це відповідає інтересам українського народу і по суті започатковує довгий шлях до членства в ЄС», - сказав президент Європейської Ради. За його словами, ЄС Не вважає тиск підставою для зупинення процесу підписання угоди. Більше того, додав Ромпей, ця угода вигідна Росії, бо чим краще функціонує економіка такої сусідньої країни як Україна, то тим краще для Російської Федерації. Очевидно, Кремль думає навпаки і невідомо, хто може переконати його в протилежному. Можливо це вдасться зробити ЄС на січневому саміті з РФ побачимо.
Баррозу також зупинився на російському факторі, зазначивши, що «ЄС не сприймає пропозиції залучити Росію до двохсторонніх переговорів між Україною та ЄС. Коли ми підписуємо угоду з Канадою чи Кореєю, ми не запрошуємо третьої сторони. Час обмеженого суверенітету в Європі завершився, наголосив Баррозу, ми не сприймаємо вето третьої сторони на умови двосторонньої угоди».
Досить цікаву аргументацію на користь підписання угоди, яка тягне за собою політичну асоціацію та економічну інтеграцію, виклав на прес-конференції польський президент Броніслав Коморовський, який як ніхто з глав європейських держав був розчарований рішенням України не підписувати угоду. Адже Коморовський зустрічався з Януковичем найбільше з інших глав ЄС. Цілком імовірно він розповів українському президенту, що в Польщі у 1990 році на душу населення дохід приблизно дорівнював українському показнику. А тепер відзначив він, за 25 років ВВП Польщі на душу населення виросло у 2,8 разів. І все це стало можливим завдяки глибоким болісним реформам.
У Росії за цей час показник становить 1,2 рази. Тому Коморовський вважає, що єдиним шляхом для прискорення економічного розвитку України є глибокі реформи. «Ми бажаємо, щоб Україна і Росія за наступні 20 років потроїла свій ВВП як це зробила Польща», сказав Коморовський, попросивши при цьому перекласти ці слова з польської мови на англійську. На завершення прес-конференції він просто побажав: «Ще не вмерла Україна».
Author
Микола СірукРубрика
День Планети