Чи дiйде до нас «Хвиля» українською мовою?
Задум передавати «Хвилю» українською існував давно, але народженню нової програми заважав брак грошей. Згодом фінансова можливість з’явилася, і з весни минулого року розпочалася підготовка «української» «Хвилі», яка мала вийти в ефір 1 лютого. До цього терміну процес біганини офіційними інстанціями задля отримання чергового дозволу було фактично завершено, до Кельна, звільнившись із попередніх місць праці, виїхали на роботу журналісти. Наприкінці січня, буквально за кілька днів до запланованого початку мовлення, міністр культури Науманн запропонував скоротити бюджет телерадіокомпанії на 40 млн. марок. Були розмови про закриття чи суттєве скорочення декількох редакцій. Українська ж служба мала померти ще не народившись.
Багато хто і в Німеччині, і в Україні не залишився байдужим до пропозиції соціал-демократів. Провідні німецькі газети обгрунтовано пояснювали, чому вихід української програми є необхідним. Приміром, газета «Зюддойче Цайтунг» вважає: «Німецька хвиля» вже довела, що може відігравати в тій чи іншій країні політичну роль. А в Україну, в якій, пише видання, майже всі мас-медіа не є незалежними, «Хвиля» має принести об’єктивну інформацію й тим самим сприяти демократизації суспільства. Політики ж в Україні розцінили скорочення «хвилівського» бюджету ледве не як крок до погіршення відносин між Києвом та Бонном. Як повідомляє ДПА, Маттіас Кляйнерт, голова німецько-українського форуму, створеного кілька днів тому в Бонні, надіслав німецькому уряду листа. Він пояснив, що «Хвиля» необхідна для «тісного політичного діалогу з Україною». З Кляйнертом важко не погодитись — як-не-як, а новий німецький уряд назвав Україну серед восьми країн, із якими в Бонна — «особливе партнерство».
