Чи стане кров достатньою ціною за зняття санкцій?

Однак зрозуміло, що після операції «Лисиця в пустелі», засудженої багатьма країнами, США будуть вимушені зменшити свій запал.

Між тим оголошено дані американської розвідки, за якими іракський лідер Саддам Хуссейн під час чотириденних бомбардувань нібито був більше стурбований загрозами його режиму зсередини, аніж повітряними атаками. Мовляв, передислокація іракських збройних сил і заміна в останню хвилину одних командувачів на інших говорять про те, що Саддам боявся повстання серед своїх вояків. Якщо це навіть на 100 відсотків відповідає дійсності, Вашингтону, мабуть, краще не афішувати цю інформацію — це виглядатиме як мало не брудний наїзд на нещасну країну, що постраждала від агресії США й Великої Британії. Набагато логічніше, гуманніше з боку американців говорити нині про зняття економічних санкцій з Іраку. Заступник держсекретаря США Томас Пікерінг, кажучи про необхідність роззброєння Іраку, водночас заявив, що його країна охоче розгляне питання про зняття ембарго.

Ірак чекає на такі важливі для нього зміни. Напевно, вирішивши, якими ж будуть умови роботи оонівських інспекторів, Багдад тим самим дасть підстави Раді Безпеки ООН проголосувати за зняття санкцій. Поки що ж Ірак підраховує втрати. Як повідомили «Дню» із штаб-квартири ООН у Нью-Йорку, виконавчий директор програми по Іраку пан Севан звернувся до гуманітарного координатора та оонівської агенції в Іраку, аби ті оцінили збитки, завдані військовою операцією. Очевидно, що незабаром, після оцінки втрат, Ірак може розраховувати на гуманітарну допомогу.

I

№247 23.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»