Демократія та гендер: Захід є Захід, Схід є Схід
Дослідження, проведене Інститутом Соціальних Досліджень впродовж 1995—2001 рр. засвідчило, що жителі ісламських держав та країн Заходу мають практично ідентичні уявлення в царині політики. Їх розділяє ставлення не до влади, а до проблем статі.
Шістдесят один відсоток жителів Заходу і стільки ж жителів Сходу негативно оцінюють диктаторську форму правління. Ставлення до демократії на Заході і Сході практично однакове. 68% жителів країн Заходу і стільки ж жителів ісламських держав вважають демократію найефективнішою формою державного устрою. Більш того, 87% жителів ісламських держав підтримують ідею демократії — на 1% більше, ніж на Заході. Проблема полягає в тому, що в термін «демократія» представники різних культур часто вкладають абсолютно різне значення. Однак, коли йдеться про права людини, виникають серйозні різночитання. 82% жителів Заходу і лише 55% жителів Сходу схвалюють рівність статей. 35% жителів ісламських держав позитивно ставляться до розлучень (60% на Заході). Якщо на Заході 48% населення схвалює право жінки на аборт, то на Сході ця ідея знайшла підтримку у 25% опитаних.
Найбільші розбіжності виникають у питанні ставлення до гомосексуалiзму. На Заході рівень толерантності значно вищий — 53% людей позитивно ставляться до сексуальних меншин, на Сході таких лише 12%. Цікаво, чим демократичніший режим існує у країні, тим більше її громадян спокійно ставляться до сексуальних меншин. У країнах з низьким рівнем демократії, наприклад, в Єгипті та Бангладеш, 99% населення засуджують гомосексуалістів, в Ірані — 94%, в Китаї — 92%. Водночас у Німеччині противників секс-меншин 19%, у Великій Британії — 25%, у США —32%.
Втім, жителі ісламських держав іноді демонструють вищий рівень толерантності, ніж жителі європейських країн та пострадянських держав. Часопис Foreign Policy склав «Барометр толерантності». Країни світу було відрейтинговано на підставі одного критерію: який відсоток населення в тій або іншій країні схвалює ідею, що чоловіки стають кращими політичними лідерами, ніж жінки. Як виявилося, в Ірані та Нігерії прихильників рівності чоловіків і жінок більше, ніж у Вірменії та Грузії. Пакистан та Індонезія випереджають за цим показником не тільки Україну та Румунію, але й Естонію, Латвію, Словаччину, які вважаються цілком «західними». Жителі Бангладеш толерантніші, ніж росіяни, югослави та болгари.
На думку Піппи Норріс, викладача Гарвардського Університету, рівень толерантності залежить не тільки від домінуючої у тій або іншій країні релігії та форми правління. Розвиток економіки неминуче змінює і ставлення до жінок, оскільки кардинально змінює їхню роль у суспільстві. Жінки починають працювати, зростає рівень їхньої освіти. Це призводить до підвищення їхнього суспільного статусу, зростання впливу в бізнесі та політиці. Подібні процеси відбуваються і в ісламському світі. Наприклад, Туреччина — ісламська держава, але за рахунок того, що в цій країні жінки соціально й політично активні, рівень толерантності досить високий. Аналогічні процеси відбувалися на Заході — у протестантських державах вони розпочалися в 20-і роки, у країнах, де домінувала католицька церква — після закінчення Другої світової війни. У 1945 році жінки займали лише 3% місць у парламентах країн світу. У 1965 році — 8%, в 1985 році — 12%. У 2002 році — 15%.
