Дещо про довіру та здобутки
Новий дипломатичний рік почався для України з перевірок. Сполучені Штати Америки все ще запевняють світ, що підтримують незалежність та суверенітет України й бажають їй допомогти осягнути добробут, але спершу бажають пересвідчитися, що вона гідна цієї допомоги. Допомогу визначено в $195 млн., на $30 млн. менше, ніж торік. Перевірка, звана сертифікацією, триватиме до 18 лютого, коли перед Конгресом США свідчитиме держсекретар Мадлен Олбрайт, зараз же представники Вашингтону заявляють, що слів почули багато, тепер вони хотіли б бачити конкретні справи. Лише після позитивного для України результату слухань допомогу їй буде виділено в повному обсязі.
За останні роки США досить багато допомагали Польщі, Чехії, Угорщині, країнам Балтії — й жодного разу не доводилося чути про якісь передумови чи щорічні перевірки. З Україною ж чомусь минулого року дійшло до скандалу, конгресмени заявляли про розчарування українськими реформами та українським інвестиційним кліматом. І їх можна було б звинуватити в пристрасному розгляді справи та лобіюванні інтересів саме американського бізнесу, якби про те ж саме не говорили лідери європейських країн та Японії. Американська допомога залишається лише символом — якщо держава може допомогти собі сама, ми їй теж допоможемо. Кредитування країни Міжнародним валютним фондом теж слугує індикатором для світу — якщо воно триває, якщо суми кредитів достатньо високі, то можна говорити, що ця країна дійсно розвивається й буде спроможною повернути з часом надані їй гроші. Чергова місія МВФ перевіряє Україну на предмет — чи варто поновлювати її кредитування, без якого навряд чи йтиметься про масштабні зовнішні інвестиції. Кредитами МВФ користувалися всі, хто зараз заявив про прагнення вступити до Європейського Союзу. Чехія й Словаччина, наприклад, їх давно використали, виплатили борги та й забули. Там ця допомога не виглядала як припарка на мертве тіло.
Українському зовнішньополітичному відомству все важче зберігати добру міну, коли всі знають, що в нашому суспільстві далеко не все гаразд. Щорічні перевірки США, часті місії МВФ до України — яскраве свідчення того, що в світі нам на слово не вірять. Це — не той випадок, коли контракти можна підписувати на серветці. І це — один з реальних наших «здобутків» за роки незалежності.
Нам не довіряють не лише у США та Євросоюзі — наші найближчі сусіди, зокрема, часто заявляють, що будуть змушені запровадити візовий режим щодо України в разі їхнього вступу до ЄС — але ж більшість європейських країн має безвізовий режим із Швейцарією, яка ні до яких союзів не вступає.
А європейська інтеграція для України виглядає дедалі фантастичнішою...
