«Домашнє завдання» Буша

Сьогодні Джордж Буш виступить зі щорічним зверненням президента до Конгресу та народу США. Традиційна президентська промова є однією із найважливіших політичних подій у Сполучених Штатах і у світі, оскільки під час виступу лідер країни має змогу представити на розсуд громадськості план дій на наступний рік. Тому зазвичай тексти звернень після їхнього виголошення детально аналізуються та інтерпретуються, а напередодні аналітики намагаються передбачити головні положення, з якими виступатиме президент.

Цьогорічне звернення Джордж Буш виголошуватиме на третій день після досить успішного проведення всезагальних виборів в Іраку, відтак оглядачі не мають сумніву, що президент не обмине цього питання у своєму виступі. Насамперед тому, що, оголосивши у своїй інавгураційній промові намір поширити демократію у всьому світі, Джордж Буш обов’язково відзначить важливість перших демократичних кроків суверенного Іраку, здійснених за активної допомоги США. Таким чином він на деякий час має можливість вибити карти з рук критиків його зовнішньополітичного курсу та разом iз тим переконати конгресменів у доцільності виділення іще $80 млрд. на потреби американського контингенту в Іраку, які він мав намір просити ще до обрання на другий президентський термін. Окрім того, звернення до іракської тематики виглядає необхідним з огляду на збільшення кількості загиблих американців у цій країні. Як верховний головнокомандувач, Джордж Буш, за традицією президентів, які керували державою у стані війни, має використати щорічне звернення для згуртування нації. Минулого року головною в цьому плані стала теза про гарантування безпеки американців як головне завдання уряду та продовження війни з тероризмом як реалізацію цього завдання. У цьому році найвірогіднішим виглядає наголос на проведенні демократичних виборів в Іраку, що знаменують зримий успіх американської зовнішньої політики демократизації та своєрідну перемогу американців над терористами.

Окрім того, очікується, що серед питань зовнішньої політики у своєму зверненні Джордж Буш зупиниться й на політиці стосовно Північної Кореї. Однак на думку оглядачів, агресивних випадів на кшталт заяви 2002 року, в якій Буш уперше вжив термін «вісь зла», включивши до неї поряд з Іраком, Іраном, Сирією також і Північну Корею, сьогодні не очікується. Швидше за все, якщо Пхеньян таки згадуватиметься, президент поставить вимогу відмови Північної Кореї від ядерної програми та, можливо, виступить із закликом до поновлення шестисторонніх мирних переговорів. Враховуючи останні жорсткі заяви Вашингтона стосовно Ірану, Пхеньян навряд чи викликає у США посилений інтерес.

Загалом передбачається, що цьогорічне звернення, на відміну від промови минулого року, буде сфокусоване не на питаннях зовнішньої політики, а на головних проблемах політики внутрішньої. Так, сам Джордж Буш, виступаючи перед соратниками по Республіканській партії наприкінці минулого тижня, заявив, що насамперед у своєму зверненні сконцентрується на питанні розробки та впровадження урядової програми соціального захисту, з якою він ішов на вибори, на питанні корекції податкової системи та імміграційного законодавства. На відміну від минулорічного войовничо-агресивного програмного звернення кандидата на посаду президента, сьогодні чекають виступу «більш президентського», «домашнього», без гучних зовнішньополітичних заяв.

ДО РЕЧІ

Сполучені Штати Америки задоволені першими контактами з новим українським керівництвом і посилюватимуть допомогу розвитку демократії в Україні. Крім того, президент США Джордж Буш має намір обговорити українське питання на переговорах із лідерами держав Європи під час свого європейського турне, повідомив директор відділу держав Східної та Центральної Європи ради національної безпеки США Деймон Вілсон. Він наголосив, що результат президентських виборів в Україні відкриває можливості для надання українсько-американським відносинам «нового змісту, тональності й атмосфери». Деймон Вілсон також зазначив, що останніми місяцями Україна стала предметом найтіснішого співробітництва США та Євросоюзу за всю історію їхніх відносин. За його словами, адміністрація Буша також усвідомлює необхідність формування в Україні консенсусу з питання про напрямок її військово- політичної інтеграції. Деймон Вілсон наголосив, що рішення про вступ до НАТО буде політичним, і йому навряд чи зможуть перешкодити такі питання, як, наприклад, присутність російської військово-морської бази на українській території. Щодо наміру України вивести свій миротворчий контингент з Іраку, Деймон Вілсон заявив, що Президент України Віктор Ющенко вже погодився провести додаткові консультації з Вашингтоном щодо Іраку.