Друга хвиля коронавірусу: як боротися

Європу і весь світ поступово накриває друга хвиля коронавірусу. Що з нею робити. Уряди й люди до кінця не розуміють. І ніхто не знає, буде ця хвиля останньою, чи за нею піде третя, четверта й інші хвилі, аж до дев’ятого валу. І поки незрозуміло, коли буде готова надійна й масова вакцина. Науковці, на жаль, не в змозі побудувати скільки-небудь достовірну модель розвитку пандемії. Зате вони з розумним виглядом намагаються аналізувати наявну статистику кількості захворювань і смертей, не роблячи при цьому поправки на те, що статистика далеко не повна, у низці випадків — недостовірна, а часом — і прямо сфальсифікована.

Якщо вірити статистиці ВООЗ, зараз на першому місці за абсолютною кількістю хворих і смертей перебувають США — 8 405 272 зараження, 224 930 померлих (2,68%). Рівень заражень — 25 349 на 1 млн жителів. Загальна кількість тестів на коронавірус тут — 126 105 225, або 294 тести на 1000 жителів. Але на першому місці за кількістю хворих на коронавірус Америка стоїть лише тому, що посідає третє місце у світі за чисельністю населення, при тому, що країни, що посідають перше й друге місця за кількістю населення, Китай і Індія, дають багаторазово занижену статистику щодо коронавірусу. В Америці ж статистика найдостовірніша  порівняно з іншими країнами. По-перше, її веде влада штатів, і дані неможливо сфальсифікувати в централізованому порядку. По-друге, у США використано найбільшу кількість  тестів, і вони найякісніші порівняно з іншими країнами. Тому американські дані можна брати за еталон. Ймовірно, в Америці теж занижують кількість хворих і смертей (усе врахувати у принципі неможливо), але відбувається це  меншою мірою, ніж в інших країнах.

Якщо припустити, що в реальності у Китаї хворих і померлих на душу населення стільки ж, скільки в США, то кількість хворих там можна оцінити в 42 млн, а кількість померлих — в 1 125 тис. Але є підстави вважати, що і хворих, і померлих від коронавірусу в Китаї насправді на порядок більше. Нагадаю, що тільки за перші три місяці 2020 року в Китаї кількість абонентів стільникового зв’язку, які реально виходять в мережу, зменшилася на 21 030 тис. осіб, при тому, що ще в грудні 2019 року ця кількість зростала. Якщо додати сюди 840 тис. абонентів стаціонарного зв’язку, які також пішли з мережі, і припустити, що переважна більшість з них зникли через смерть від коронавірусу, то кількість померлих від коронавірусу за три перші місяці цього року в Китаї могла досягати 22 млн осіб. Слід врахувати, що більшість китайців мають тільки по одному номеру мобільного зв’язку. Але епідемія почалася в Китаї не пізніше початку серпня 2019 року, причому до кінця 2019 року карантину ще не було, а  2020 року він почав слабшати вже у квітні. Як здається, в Китаї прийняли рішення послабити карантин, а потім і зовсім відмовитися від нього всередині країни, щоб не губити економіку. Карантин залишили тільки для іноземців, які в’їжджають, щоб підтримувати легенду, що з пандемією в Китаї повністю впоралися, і тепер загроза виходить лише ззовні. Схоже, в КНР негласно вирішили у боротьбі з епідемією застосувати шведську модель, щоб не зупиняти економіку карантином і створити колективний імунітет у населення. До того ж у перші місяці існування, коли коронавірус поширювався майже виключно в Китаї, він міг бути особливо смертоносним, зважаючи на те, що з часом смертоносність коронавірусу слабшає. З огляду на це, загальна кількість померлих у Китаї від COVID-19 може бути вдвічі більшою, ніж за три перші місяці 2020 року, і може становити до теперішнього часу близько 40 млн осіб. Якщо припустити, що смертність від коронавірусу у Китаї досягає такого ж рівня, що й у Швеції, тобто 5,74%, то загальна кількість хворих у Китаї може становити близько 700 млн осіб, тобто майже половину населення (близько 44%). Беручи до уваги, що в Китаї недооблік населення становить близько 200 млн осіб і демографічна статистика дуже неповна, приховати додаткову смертність у 40 млн осіб за півтора року не становить великих труднощів. Офіційно ж у Китаї зараз 90 244 хворих і 4736 померлих. Найдивовижніше, що чимало науковців і політиків цим фантастичним цифрам вірять (або, з міркувань політкоректності, вдають, що вірять) і з розумним виглядом розмірковують, що Китай, мовляв, своїми жорсткими (насправді — понтовими) заходами зміг швидко перемогти епідемію. Зараз КНР навіть офіційно оголосила, що за 9 місяців 2020 року її економіка зросла на 0,7%. Але, швидше за все, ця цифра не більш достовірна, ніж офіційні китайські дані про кількість хворих та смертність від COVID-19. Адже експорт Китаю різко впав, а даними про виробництво для внутрішнього споживання в такій закритій країні дуже легко маніпулювати.

ФОТО РЕЙТЕР

Тепер візьмемо Індію. Офіційно там зараз 7 593 886 хворих, 115 232 померлих (1,52%), 5 487 хворих на 1 млн жителів, 95 083 976 використаних тестів. Але населення Індії — близько 1384 млн осіб, що в 4,3 разу більше населення США, а тестів на 1000 жителів тут зроблено лише 69. Якби в Індії було використано стільки ж тестів на душу населення, скільки в США, то реальну кількість хворих там можна оцінити в 43 363 тис. хворих. При цьому реальна смертність в Індії напевно не нижча, ніж в Америці. І її можна оцінити як мінімум у 1162 тис. осіб. Але, швидше за все, справжня кількість хворих і померлих від коронавірусу в Індії ще вища.

Чиновники ВООЗ намагаються запевнити, що Африку, можливо, епідемія вразила не настільки сильно, як Європу й Америку, через відносну молодість африканського населення. Насправді вся справа у кількості тестів. Візьмемо, наприклад, Анголу. Офіційно там 7622 хворих, 247 померлих (3,25%), 230 тих, хто заразився на 1 млн жителів і 85 213 використаних тестів, або 2,7 тесту на 1000 жителів. Якби кількість тестів в Анголі досягала американського рівня на душу населення, то в країні, ймовірно, було б виявлено не менше 1112 тис. хворих і 36 тис. померлих. До речі сказати, якщо застосувати ту ж методику підрахунку до Киргизії, то там кількість хворих і померлих на душу населення виявиться приблизно втричі вищою, ніж у США. Можливо, це один з факторів нещодавньої революції в Киргизії.

У Росії офіційно 1 415 316 хворих, 24 433 померлих (1,52%), 9697 хворих на 1 млн жителів, 54 300 208 тестів, або 370 тестів на 1000 жителів. Якщо застосувати американські параметри, то кількість хворих можна оцінити в 1507 тис. осіб, а кількість померлих — у 40,4 тис. осіб. Однак якість російських тестів у кілька разів гірша за американську. Зважаючи на це, правдоподібнішим виглядає припущення, що насправді на 1 млн жителів у Росії і США захворіла на коронавірус приблизно однакова кількість осіб. Тоді загальну кількість хворих у Росії можна оцінити в 3,7 млн осіб, а кількість померлих — у 99,2 тис. осіб.

В Україні зараз офіційно 303 638 хворих, 5673 померлих (1,87%), 6956 хворих на 1 млн жителів і 2765 787 використаних тестів, або 63 тести на 1000 жителів. Щоправда, населення тут взято номінальне, в 43,65 млн осіб, з урахуванням окупованої частини Донбасу. Якщо ж виключити населення цих територій, то залишиться не більше 40 млн, І кількість тестів на 1000 жителів зросте до 69. Якщо перерахувати ці дані, виходячи з душового показника американських тестів, то загальну кількість хворих можна оцінити в 1734 тис., а кількість померлих — в 46,5 тис. осіб.

Уряди у боротьбі з коронавірусом зараз роблять більший упор на боротьбу зі скупченістю людей у розважальних закладах. Тим часом основна маса заражень відбувається в громадському транспорті, по дорозі на роботу або навчання і назад. Але ніхто не хоче зупиняти економіку жорстким карантином. Тому, як виглядає, основний упор має бути зроблено на максимально можливе переведення студентів, школярів і працівників на дистанційну роботу і навчання. А також на заклик до тих, хто зараз дістається на роботу громадським транспортом, по можливості або використовувати власні автомобілі, або, якщо місце роботи або навчання розташоване порівняно недалеко, в межах години ходьби, ходити туди й назад пішки, причому цей час роботодавці могли б включати у робочий час. Такі заходи можуть реально знизити зростання кількості заражень.