Дружину мера звинувачено у розкраданні грошей
Дружину мера Парижа звинувачують у тому, що 1994 року вона отримала 205 тисяч франків (близько $34 тис.) як заробітну плату за доповідь стосовно франкофонного світу. Ця доповідь, як відзначається, складається з 36 сторінок халтурно написаного тексту з величезною кількістю орфографічних помилок, її зміст — суцільні загальні фрази, переписані з різних довідників, і робота скоріше нагадує витвір несумлінного школяра. Витяги з неї публікувала сатирична преса. Мадам Тібері «світить» п'ятирічне ув'язнення та штраф до 2,5 млн. франків. Суд триватиме кілька наступних днів.
Справою дружини паризького мера розслідування далеко на обмежується, а сама справа набуває яскраво вираженого політичного відтінку. Йдеться про те, що під судове розслідування одночасно потрапляють і сам мер Жан Тібері, якого загалом вважають дуже добрим керівником столиці, і кілька його соратників. Всі вони належать до вищого ешелону РПР — голлістської консервативної партії, членом якої є нинішній президент Франції Жак Ширак. Причому більшість звинувачень — і в квартирних махінаціях, і в сотнях випадків непоганої оплати фіктивних завдань за рахунок бюджету мерії Парижа, припадає саме на ті часи, коли саме Ширак був паризьким мером, причому надзвичайно популярним мером.
Отже, йдеться навіть не про підрив авторитету президентської партії — під ударом опинилися депутати самого президента Ширака.
Тим більше, що мадам Тібері напередодні судового засідання в одному з інтерв'ю наговорила багато. І що їй нічого більше втрачати, і вона — в разі несприятливого для себе вироку —обов'язково потягне за собою й інших, і що всі можливі звинувачення проти її чоловіка-мера базуються на тому, що він змушений був покривати махінації своїх попередників. Попередником Жана Тібері був, як уже сказано, Жак Ширак. Нарешті, Ксав'єр Тібері — єдина з тих, хто проходить у справі корупції, повернула ті злощасні 205 тисяч. Її адвокати сподіваються, що зможуть опротестувати законність підстав, на яких порушено справу.
Зрештою, з «тіберіади по- французьки» можна зробити два висновки. По-перше, в цивілізованій країні правосуддя діє незважаючи на імена. І по- друге, це все ж таки не «монікагейт» .
