Диво острова Гаїті

Весняні президентські вибори на Гаїті, на жаль, підтвердили репутацію цієї країни як дуже бідної. Парадокс полягає в тому, що сьогодні острів Гаїті має шанс, можливо, найправильніший за всю його сучасну історію, вийти з тривалого періоду надзвичайної бідності та безладдя.

Перебуваючи лише на відстані годинного перельоту від Маямі, ця країна бореться з рівнем бідності, порівнянним із найбіднішими регіонами пустелі Сахари. Але тоді як багато районів світу вкрай бідні через свою ізоляцію, острів Гаїті дуже бідний усупереч своїй близькості до найбільшого ринку світу. Зараз Гаїті може перетворити своє географічне положення на конкурентоспроможну перевагу, але тільки з допомогою Сполучених Штатів.

На Гаїті згадують відому сумну приказку про іншого сусіда США — Мексику: «Так далеко від Бога і так близько до Сполучених Штатів». Як і у випадку з Мексикою, близькість острова Гаїті до США позначилася на його історії двояко. Близькість до США повинна, звісно, бути перевагою для експорту й залучення інвестицій.

Однак близькість означала також і втручання США. Острів Гаїті був другою країною після США, яка завоювала незалежність від Європи за допомогою повстання рабів у 1804 році. Але Америка розглядала Гаїті радше як загрозу, аніж як колегу по свободі, відмовляючись дипломатично визнати цю державу до того, як у США не почалася громадянська війна, що привела до повного скасування рабства.

Навіть після офіційного визнання цієї країни президентом Авраамом Лінкольном у 1862 році відносини залишалися натягнутими. Острів Гаїті експлуатувався і час від часу окуповувався військами США, а не розглядався як законний партнер у торгівлі та дипломатії.

Тим часом екологічна та демографічна ситуація на Гаїті призвела до проблем розвитку, які досі не вирішені. Острів регулярно бореться з наслідками руйнівних ураганів. Його ліси завзято вирубували, а його ґрунти втрачали поживні речовини. Тропічні хвороби залишаються смертельними донині.

Спустошливий економічний удар відбувся, коли в Європі навчилися виробляти цукор із сільськогосподарської культури помірної кліматичної зони — буряків, замість тропічної цукрової тростини. Світові ціни на цукор різко впали, і на Гаїті запанував ще більший безлад. Надзвичайна бідність була джерелом неграмотності й невмілого управління, що у свою чергу посилювало голод, хвороби та нестабільність.

Нещодавня економічна історія Гаїті відзначена значним і трагічним спадом, що продовжується від початку 80-х років ХХ століття. Цей спад нерідко посилювався руйнівним впливом дипломатичних дій США, часто спричинених добрими намірами. У спробі поставити Гаїті на шлях демократії США нав’язали економічні санкції, які завдали збитків ще слабкому експортному сектору Гаїті, який тільки-но виник, особливо в галузі швейних виробів й інших трудомістких виробництв. Посилилося безробіття. Різко зріс рівень міської злочинності.

Потім протягом 15 років США налагоджували деструктивні для острова відносини з Жаном-Бертраном Аристидом, який дуже популярний серед бідноти Гаїті, але якому не довіряє більшість представників ділового сектору та багато провідних політиків США. Коли в 2001 році Аристид прийшов до влади, адміністрація Буша урізала більшість міжнародної допомоги, таким чином відправивши економіку острова у вільне падіння. Уряд Аристида був скинений при дуже спірних обставинах у 2004 році.

Новообраний президент Рене Преваль є дуже талановитим і досвідченим агрономом, тому він володіє прекрасними можливостями відродити в сільській місцевості Гаїті охоплену деградацією економіку. Завдяки близькості ринку США Гаїті може швидко відновити експорт садових культур, фруктів та іншої сільськогосподарської продукції, а також туризм і виробництво товарів легкої промисловості.

Ключем до вирішення проблем стане розробка новим урядом розумного плану дій, що поєднував би збільшення державного інвестування в розвиток основних елементів — доріг, електроенергії, поживних речовин ґрунту, покращання різновидів насіння, суспільної охорони здоров’я, чистої води — з налагодженням довірчих відносин із діловими колами та плідними відносинами з США й іншими країнами-інвесторами. Цього разу США серйозно зацікавлені в повноцінній співпраці з метою забезпечення економічного прогресу: черговий період невдач може лише спровокувати виникнення хаосу, в тому числі — й різке збільшення міграції в США.

Розрив між продуктивністю та потенціалом на Гаїті зараз настільки великий, що можна досягти великих успіхів у рівні доходів, фермерстві, охороні здоров’я, освіті та в багатьох інших сферах. Врожайність зернових на фермерських ділянках складає менше однієї тонни з гектара, що набагато менше половини того, чого можна досягнути, якщо допомогти фермерам отримати доступ до добрив, вдосконаленого насіння й основних елементів інфраструктури.

Стан охорони здоров’я також плачевний, але його можна значно покращити за допомогою простої імунізації, боротьби з паразитами, забезпечення чистою водою, антибіотиками та протималярійними сітками. Працівники суспільної охорони здоров’я можуть бути навчені впродовж кількох місяців тому, як надавати основні послуги охорони здоров’я в усій сільській місцевості. Система охорони здоров’я може бути мобілізована набагато ефективніше, щоб усунути виснажливі наслідки майбутніх ураганів.

На економічному фронті Гаїті може стати серйозним експортером таких тропічних культур, як арахіс, манго, зрізані квіти, квасоля та бамбук, що є джерелом прогресу для сусідів Гаїті по Карибському басейну. У рідному місті Преваля успішно використали помірну іноземну підтримку для створення нових сільських кооперативів із вирощування вдосконалених конкурентоспроможних культур. А зі своїми красивими берегами та прекрасним мистецтвом і музикою Гаїті може знову стати одним із головних місць для туризму.

Більш того, Гаїті може стати прикладом для багатьох інших слабких і бідних країн, які недавно стали на шлях демократії. США, Франція, Канада й інші основні країни- інвестори не повинні проґавити історичної можливості надати життєво важливу допомогу новому демократично обраному уряду Преваля.

Джеффрі САКС — професор економіки та директор Інституту Землі при Колумбійському університеті