Грецький чинник в українському питанні

Позавчора Європейський Союз успішно подолав грецький виклик. Який, як відомо, був спричинений приходом до влади у Греції лівого уряду, якого вважають проросійським. 

У багатьох виникало занепокоєння, що Афіни можуть заблокувати санкції проти Росії, які розглядались 29 січня до пізнього вечора в Брюсселі на надзвичайному засіданні Ради ЄС, присвяченому загостренню ситуації на сході України.

На щастя такі прогнози не справдились. Верховний представник ЄС з зовнішніх справ Федеріка Могеріні сказала на прес-конференції, що після тривалої і конструктивної дискусії Рада ЄС ухвалила наступні три заходи.  «По-перше, подовжити до вересня існуючі санкції проти Росії щодо осіб у чорному списку. По-друге, додати до цього списку нові імена. І по-третє, почати підготовку подальших кроків», - сказала вона, підкресливши конструктивну роль Греції у досягненні компромісу.

«День» звернувся до посла з особливих доручень МЗС України Дмитра КУЛЕБИ з проханням прокоментувати результати засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ і розповісти наскільки серйозним є грецький чинник в українському питанні.

- Стратегічним завданням учорашнього засідання було зберегти єдність Європейського Союзу. Тому що лише єдина позиція Євросоюзу дозволить нам рухатись уперед і здійснювати необхідний тиск на Російську Федерацію, у тому числі через санкції.  Звісно, в цьому плані була велика інтрига, чи не матиме Греція спокуси сходу зруйнувати цю єдність. Але ми побачили, що політична риторика грецький представників  в ЄС є набагато більш різкою, ніж їх політичні рішення, які вони безпосередньо ухвалюють. Учора позиція Греції була збалансована. Вона могла бути кращою чи навіть гіршою, але вчора вдалося зберегти єдність Євросоюзу і вікно для подальшого посилення санкцій, як би вони не називались: санкції чи відповідні заходи, залишилось. І це відображено в рішеннях Ради Європейського Союзу.

- Якими є наші очікування на 9 лютого, коли відбудеться наступне засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ?

-  Зараз тривають консультації. Безперечно, що там йдеться не лише про осіб, але й про компанії. І наступний рівень санкцій – це розширення секторальних заходів, які мають бути вжиті. Ми сподіваємось, що нові санкції та заходи Євросоюзу будуть пропорційно відповідати тому рівню загроз, який створює зараз Російська Федерація і підтримувані нею терористи для безпеки в Європі.

- Чи можна  говорити про те, що вчорашнє рішення Ради ЄС вплине якимось чином на Росію?

- Так, безсумнівно, саме ті санкції, які застосовує Європа, є надзвичайно ефективними.  Росія залучена глибоко у взаємодію з європейською економікою, відповідно будь-які санкції справляють на неї безпосередній вплив. За всіма оцінками, які лунають з усіх кутків, ці санкції є ефективними. Лише в одному місці не визнають ефективність цих санкцій і це - Росія. Вона вже звикла до того, що в Російській Федерації воліють не визнавати об’єктивну реальність.

- У своїх висновках Рада ЄС закликала українську владу проводити реформи, що відповідає бажанням українського народу. А ось як би ви прокоментувати заклик до України ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду. Відомо, у Верховній Раді підтримують це, але днями з боку Адміністрації Президента пролунало застереження щодо ратифікації цього документу, який до речі не ратифікували ні Росія, ні США, а Ізраїль узагалі його й не підписував. Як ви це прокоментуєте?

- Я не буду коментувати політичні заяви, які лунають з приводу ратифікації Римського статуту. Але очевидно, що Євросоюз вже давно говорить Україні про це міжнародне правове зобов’язання і підкреслює необхідність його втілення. Тому я переконаний, що рано чи пізно Україна стане учасником Римського статуту. Але я також хочу відзначити, що в цьому статуті є положення, які дозволяють навіть державі, яка не є учасницею цього документу передавити певні ситуації на розгляд суду. Як наприклад, це сталося після трагічних подій на Інститутській. Тому ратифікувати потрібно, але навіть без ратифікації можна розвивати ефективну взаємодію у міжнародних кримінальних  судах.

-  Вчора наш міністр Павло Клімкін спілкувався з новим шефом грецької дипломатії Нікосом Котзіасом, який на прес-конференції після засідання Ради ЄС зазначив, що ніколи не бував в Україні, хоча знає, що в Одесі мешкає грецька громада. Він також повідомив, що з радістю прийняв запрошення від нашого міністра відвідати Україну. Можна розраховувати, що після візиту до Києва новий грецький уряд ставитиметься до України більш прихильно?

- Дуже важливо, що Клімкін і його грецький колега зустрілись напередодні засідання Ради ЄС, а не після нього. Вдалося встановити особисті контакти і прояснити принципові ключові моменти. Наскільки мені відомо, наш міністр задоволений зустріччю і бачить перспективу розвитку особистих і міждержавних контактів з новим урядом Греції. Коли саме відбудеться візит грецького представника до України, поки що чітко не визначено. Але очевидно, що він буде і ми відкриті до цієї взаємодії.

«РОСІЯ МОЖЕ УТРИМУВАТИ ПОЛІТИЧНУ ПАРТІЮ, АЛЕ ВОНА НЕ МОЖЕ ВЗЯТИ НА СЕБЕ УТРИМАННЯ ВСІЄЇ КРАЇНИ»

- Під час прес-конференції журналісти буквально намагались притиснути Котзіаса за проросійську позицію грецького уряду, і випитували в нього чи будуть Афіни застосовувати право вето, щоб заблокувати санкції проти Росії. Він відповів, що не є поганим хлопцем і нагадав, що Греція лише раз застосовувала право вето у 1987, коли Туреччина подала заявку на вступ у той час Європейський економічний союз. 

- З одного боку, дійсно, «Сіріза» як ліва політична сила, що має політичні зв’язки з російськими партнерами, може мати свій політичний порядок денний. Але, насамперед, греки залишаються європейцями і членами Євросоюзу і членами європейської родини. Тому було б нераціонально вважати, що тепер Греція стане провідником суто російських інтересів у ЄС. Безперечно, Греція балансуватиме і, насамперед, думатиме про Європу. До речі, хоча б цієї причини, що 60% о боргу Греції приходиться на єврозону. Росія може утримувати політичну партію, але вона не може взяти на себе утримання всієї країни. Вона просто фізично не може цього зробити. Тому так чи інакше, вирішувати свої проблеми грекам доведеться з Євросоюзом, а не з Росією.

- Справді, Котзіас наголосив у спілкуванні з журналістами, що він як дипломат піклується про національні інтереси та майбутнє Європи…

- Це так. В російських ЗМІ зараз роздувається величезна сенсація, що вони отримали надійного адвоката в лавах ЄС і за Грецією потягнуться всі інші. Насправді, це перебільшенні чутки. Греки назавжди залишаться європейцями.