Грiхи молодостi пiдвели Йошку Фiшера
Міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер учора постав перед судом у справі колишнього терориста Ганса-Йоахіма Кляйна. Останнього звинувачують у вбивстві трьох міністрів нафти під час зустрічі у Відні в 1975 році Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК). Кляйна було заарештовано в 1988 році, через двадцять років після нападу на міністрів, який організував відомий терорист Карлос Шакал. Хоч Кляйн і визнав за собою причетність до нападу, проте категорично заперечує участь у вбивстві. Йошці Фішеру довелося фігурувати в цій справі через свiдчення Кляйна, який ствердив, що перед тим, як стати терористом, для нього (Кляйна) взірцем був один із тодішніх ватажків лівих радикалів... пан Фішер. Разом із Кляйном нинішній міністр закордонних справ належав до Франкфуртського осередку «скватерів», які в 70-их роках влаштовували масові, почасти кровопролитні демонстрації.
Фішер, справді, ніколи не приховував свого минулого. Чи принаймні намагався не приховувати. Усім добре відомо і про його прихильність у молоді роки до лівих радикалів, і про його досить бурхливе особисте життя (уперше він одружився в 19 років, на сьогодні у нього — вже четверта дружина), а чого варта його дієта на початку 90- их, коли він схуд аж на 30 кілограмів. Проте причетність до теракту — це щось новеньке. Новеньке настільки, що може загрожувати Фішерові щонайменше втратою здобутого такою дорогою ціною іміджу респектабельного політика. Оприлюднені недавно фотографії, на яких зафіксовано молодого Фішера у бійці з полісменом, уже стали причиною закликів окремих політиків до відставки федерального міністра закордонних справ. Як повідомило Бі-Бі-Сі, в суді будуть уважно слідкувати за кожним словом Фішера, аби отримати найменші зачіпки про участь колись запального радикала і в інших серйозних злочинах. Серед них — поки що недоведені підозри про його причетність до організації атаки з вибухівкою на офіцера поліції.
52-річний Фішер, якому вдалося на сьогодні досягти фактично розквіту своєї політичної кар’єри, який відомий у всьому світі і своєю дотепністю, і вмінням вести дискусію, постав перед загрозою політичного краху. Краху, через своє минуле як учасника ліворадикального угрупування. У що може перетворитися кар’єра нині успішного політика, але з далеко не світлим минулим, Німеччина вже змогла продемонструвати на прикладі колишнього канцлера Гельмута Коля. Лише через підозри, недоведені звинувачення, а загалом через величезний скандал, він та його партія втратили такі бажані для будь-якого політика рейтинги. Самому Колю довелося поплатитися головуванням у Соціал-Демократичній партії. Звісно, скандал із Фішером-«терористом» може згаснути, так і не розгорівшись. Довести щось у справі двадцятирічної давнини буде дуже-дуже складно. Тим більше, що довіра населення до міністра закордонних справ, справді, неосяжна (так само, як і прихильне ставлення німецького канцлера Шредера). Утім, організатори полювання на міністра навряд чи здадуться так легко. Тим більше, що у Німеччині наразі ходять чутки про наявність не лише фотографій, а й відеоплівки, на якій нібито і знято побиття демонстрантами (серед яких був і Фішер) полісмена.
