«ГУУАМ не обмежується п’ятьма країнами...»

— Чим відрізнятиметься нинішній Ялтинський саміт від попередніх?

— Передовсім хотів би зазначити, що в ГУУАМ відбулися суттєві якісні зміни після минулорічного саміту в Ялті. До цього можна було говорити про ГУУАМ, як про певний консультаційний клуб, в якому представники держав зустрічалися переважно в рамках міжнародних організацій і узгоджували окремі позиції. Торішній саміт став тим етапом, після якого ГУУАМ є «повнокровною» регіональною організацією. Принциповий момент в діяльності об’єднання — створення робочих механізмів із реалізації конкретних напрямків розвитку: було сформовано вісім робочих груп із питань транспорту, торгівлі, енергетики, гуманітарних проблем та інші. Кожна з цих груп протягом останнього року провела щонайменше по одному засіданню. Другий важливий момент — це те, що за останній рік активізувалася співпраця організації зі Сполученими Штатами Америки. До цього мова йшла про певний діалог, а з минулого саміту ми перейшли від розмов до конкретних справ. У грудні минулого року на засіданні ради міністрів закордонних справ було ухвалено рамкову програму співробітництва ГУУАМ—США. На основі цієї програми зараз розробляються два проекти. Один в галузі безпеки — створення регіонального центру у боротьбі з тероризмом і організованою злочинністю. Другий в економічній сфері — передбачаються заходи, які мають сприяти ефективній торгівлі й транспортуванню товарів. На нинішньому саміті буде підписано сім документів. Із них два стосуються згаданих проектів: угода про створення регіонального правоохоронного центру і меморандум щодо проекту сприяння торгівлі і транспортуванню.

— На цьогорічний саміт ГУУАМ в Ялті було запрошено багато представників різноманітних організацій — від арабських до латиноамериканських. Думаєте, в них є інтерес до пострадянської «п’ятірки»?

— Загалом було запрошено представників 14 країн та 10 міжнародних організацій і регіональних ініціатив. Запрошення були надіслані не навмання, а саме до тих, хто вже виявляв інтерес до співпраці з ГУУАМ. Якщо торік ми ініціювали контакти, запрошуючи на саміт окремі країни, то вже зараз запрошуємо тих, з ким співпрацюємо. У цьому в деякій мірі полягає підсумок роботи ГУУАМ за останній рік. Наше об’єднання уже розглядало ті форми, в яких ГУУАМ співпрацюватиме з іншими державами та організаціями. Зокрема, мова йде про надання статусу спостерігача для діяльності в угрупованні. Країни залучатимуться до проектів ГУУАМ залежно від їхньої готовності й бажання співпрацювати. Хотів би підкреслити, що програми, які розробляються в ГУУАМ, не є локальними, а стосуються ширших рамок взаємодії. Наприклад, для втілення транспортних проектів безумовною є співпраця Європи з Центральною Азією. Те ж саме стосується торгівлі і питань безпеки. ГУУАМ — не замкнуте угруповання, а тому не обмежує участь у програмах і проектах лише п’ятьма країнами.

— Отож, ГУУАМ може розширюватись. Уявляєте членом угруповання Росію?

— Членом ГУУАМ може бути будь-яка держава, яка поділяє цілі й завдання, встановлені Хартією організації. Якихось обмежень не існує. Об’єднання готове до співпраці з будь-яким регіоном, з будь- якою країною, якщо вони поділяють наші цілі й підходи. У цьому випадку можуть бути встановлені різні варіанти співпраці — від повного членства до участі в окремих проектах.

— У пресі з’являлося чимало повідомлень, що Москва намагається перешкодити діяльності ГУУАМ. Чи відповідають вони дійсності?

— Така ситуація склалася вже давно, коли інтереси країн ГУУАМ протиставляються інтересам інших пострадянських країн. Проте, якщо подивимося на пріоритети ГУУАМ, на ті проекти, які розвиваються в рамках об’єднання, то не помітимо нічого, що б могло комусь загрожувати. Країни ГУУАМ, навпаки, сподіваються, що Росія підтримуватиме ту діяльність, яку ГУУАМ намагається вести у вже згаданих сферах — в економічній (створення зони вільної торгівлі) і правоохоронній. Ми виступаємо за те, щоб Росія співпрацювала з ГУУАМ і готові зі свого боку співробітничати з нею в цьому плані.

— Чи можна розглядати створення центру ГУУАМ у боротьбі з тероризмом і оргзлочинністю як перехід до більш масштабної співпраці в сфері безпеки — приміром, створення пiдроздiлу миротворчих сил?

— Створення регіонального центру видається надзвичайно актуальним з погляду сусідства країн ГУУАМ з деякими проблемними точками, — зокрема, Афганістаном й Іраком. Але немає підстав зараз обговорювати інші варіанти внеску ГУУАМ у вирішення питань стабільності і безпеки.

— Як суміщається розвиток зони вільної торгівлі ГУУАМ зі створенням Єдиного економічного простору Україною, Росією, Казахстаном і Білоруссю? Чи немає тут суперечностей?

— У підходах України суперечностей немає. Київ визначив пріоритетною і в рамках ГУУАМ, і в рамках СНД, і в ході переговорів зі створення ЄЕП реалізацію режиму вільної торгівлі. У цьому плані створення зони вільної торгівлі в одному чи іншому форматі є цілком сумісним. Одна країна може бути учасником різних зон вільної торгівлі.

— Коли запрацює режим вільної торгівлі в рамках ГУУАМ?

— Він уже працює. Взяти хоча б показники торгівлі між Україною і Грузією: лише за останній рік вони зросли майже удвічі. Торік між країнами ГУУАМ було підписано угоду про створення зони вільної торгівлі. Нещодавно з ратифікацією Азербайджаном, а раніше це було зроблено Грузією та Україною, вона набула чинності. Але головне, як реалізуються на практиці засади вільної торгівлі. Формальні перешкоди на шляху вільної торгівлі між державами ГУУАМ, я б сказав, фактично відсутні. Маю на увазі обсяг вилучень чи наявність суттєвих торговельних обмежень. Нормальному ж здійсненню торгівлі перешкоджають проблеми, пов’язані з роботою митних служб, транспортною інфраструктурою. На цих питаннях і зосереджена наша робота, спрямована на втілення проекту зі сприяння торгівлі та транспортуванню. У вересні в Києві зберуться представники всіх країн-учасниць ГУУАМ, експерти митних і прикордонних служб, які за участі американських експертів мають розробити відповідний робочий план. Після визначення ключових точок співпраці і підготовки кредитних угод зі Світовим банком проект повністю перейде в практичну стадію.

— Чим би ви пояснили активізацію співпраці США і ГУУАМ?

— Існують різні чинники. ГУУАМ виявився на кордоні між проблемними точками на Сході і Європою, тому у рамках організації можна вирішувати питання нелегальної міграції, наркобізнесу, організованої злочинності. Крім того, така політика відповідає спрямованості США підтримувати процеси на шляху економічних реформ, досягнення стабільності й зміцнення демократичних цінностей в країнах Східної Європи та на пострадянському просторі.

— Чи можна говорити про життєздатність ГУУАМ, коли Узбекистан призупинив торік своє членство?

— Узбекистан не призупиняв членства, а оголосив, що утримуватиметься від участі в окремих заходах ГУУАМ і співпрацюватиме в конкретних програмах і проектах. За цей рік такі програми і проекти, що становлять спільний інтерес, з’явилися. Тепер представники Узбекистану беруть повноцінну участь у засіданнях, зокрема щодо тих проектів, які розробляються за рамковою угодою ГУУАМ—США.

— Ташкент не проігнорує саміт у Ялті?

— Зараз представники Узбекистану беруть активну участь у всіх заходах із підготовки саміту.

— Відмежування узбеків від участі в ГУУАМ спричинило розмови про смерть організації. Чи можна зараз говорити про друге народження об’єднання?

— Думаю, останній рік показав, що участь чи неучасть окремої країни в діяльності ГУУАМ не є смертельною для об’єднання. ГУУАМ продовжує працювати, організація має внутрішню структуру, інтереси, пріоритети, механізми. Тепер є підстави ставити питання — чи не зашкодить неучасть певної країни в діяльності об’єднання її ж інтересам...