Перейти до основного вмісту

Імплементація, ще раз імплементація та бренд

Як Україні у співпраці з ЄС перетворити виклики на можливості і стати успішною країною
21 травня, 11:08
Фото Руслана КАНЮКИ, "День"

Напередодні Дня Європи, який сьогодні відзначається в Україні, Інститут світової політики організовував міжнародну конференцію під назвою «Україна - ЄС: Перетворюючи виклики у можливості». Її особливістю було те, що обговорення та підбиття підсумків реалізації євроінтеграційного курсу України відбулося на рівні чотирьох ключових акторів: уряду України, ЄС, Верховної Ради та громадянського суспільства.

«ЄС у співпраці з урядом і парламентом намагається поліпшити реформи і домогтися їхньої реалізації, щоб збільшити вплив українців на реформи»      

Голова Представництва ЄС в Україні Ян ТОМБІНСЬКИЙ, який виступав першим, зазначив, що буде говорити про можливості, а не виклики. «У нас дуже багато викликів, тому краще сфокусувати увагу на можливостях, які відкриває співпраця між ЄС та Україною», - сказав він. І такими можливостями, вважає посол, є посилення інституційної спроможності, зокрема через розпочатий напередодні проект ЄС Association4U, метою якого є консультування урядових інституцій, як ефективно виконати Угоду про Асоціацію.

Пан Томбінський звернув увагу на те, що для влади є важливою комунікація політики, пояснення реформ суспільству, чому і сприятиме названий вище проект, завданням якого є  координації процесів впровадження УА та комунікації з громадськістю.

«Реформи будуть розуміти, якщо їх мета буде пояснена громадянам. Також треба пояснити відмінності між пострадянським підходом до громадян і європейським. Першому відповідає формула Маяковського, який писав у відомій поемі, що «окрема людина навіть не одиниця, а нуль»,  а головну роль грає колектив. У Європі якраз навпаки, на першому місці громадянин», - сказав  посол.

За його словами, ЄС у співпраці з урядом і парламентом намагається поліпшити реформи і домогтися їхньої реалізації, щоб збільшити вплив українців на реформи.      

ЄС як сусід, наголосив Томбінський, зацікавлений мати суверенну, демократичну і стабільну країну, яка сама вирішує свою долю. Якщо досі в Україні не було довгострокової стратегії розвитку, то Угода про асоціацію якраз допоможе створити структури, які забезпечать економічний і демократичний розвиток країни на довгострокову перспективу. І тому імплементація Угоди про асоціацію - це одночасно і виклик, і можливості для українців.

І однією з умов цього, вважає він, має бути підзвітність груп інтересів, політичних партій, транспарентність діяльності влади.

Одразу після виступу посол ЄС пішов відкривати новий проект EU4Business, який передбачає виділення 28 млн євро на бізнес-консультації, інформаційну, навчальну та іншу підтримку малих і середніх підприємств (МСП) в Україні. За його словами, мета цього проекту - збільшити спроможність українського бізнесу і справитися з викликами відкритого ринку.

«Ви перемогли Новоросію, провели реформу поліції, треба робити більше - судову реформу, щоб справитись з вірусом корупції»

Посол США в Україні Джеффрі ПАЙЄТТ у своєму виступі запевнив, що існуюча 25 років політика підтримки України Сполученими Штатами не зміниться після президентських виборів у листопаді цього року. Він також підкреслив, що США підтримують суверенітет і територіальну цілісність України, а українці повинні самі будувати і вирішувати своє майбутнє, і це не може робити за неї Росія чи хтось інший».  За його словами, Путін допустився стратегічної помилки щодо України, недооцінивши солідарність між усіма країнами G7 та усіма європейськими партнерами.

Разом з тим американський посол не дав прямої відповіді на запитання екс-міністра закордонних справ Володимира Огризка, чому США як один із підписантів Будапештського меморандуму не хочуть укласти безпекову угоду між Україною та США. А як пояснив пан Огризко, з таким проханням він особисто звертався до Кондолізи Райс, яка була держсекретарем США, після російського вторгнення в Грузію в 2008 році і отримав відмову.

«Корупція є не меншою загрозою в Україні, ніж російські танки. Це довів приклад Донбасу. Війна розгорілася саме на Донбасі, а не в Харкові чи інших містах. І саме тому, що управлінські структури були там дуже слабкі, а якби вони були сильними, то цього не сталось», - наголосив Пайєтт.

Він вважає, що відповіддю України у даній ситуації має бути зміцнення економіки, демократизація, щоб Путін не міг скористатися слабкістю країни, такий шлях GPS забезпечує Угода про асоціацію.  «Україна може зробити це. Ви  перемогли Новоросію, провели реформу поліції, треба робити більше - судову реформу, щоб справитись з вірусом корупції», - переконаний Пайєтт.

«У розбудові відносин з ЄС нам потрібні солідарність і заангажованість»

Міністр закордонних справ України Павло КЛІМКІН у своєму виступі акцент зробив на ключовій рисі Європейського Союзу - солідарності. «Для мене ЄС унікальний не через спільний ринок, а солідарність, яка базується на цінностях.  І у випадку України, яка бореться проти російської агресії, ЄС виявив цю солідарність, запровадивши санкції і підтримуючи нас у протистоянні з Росією та російською пропагандою. У розбудові відносин з ЄС нам потрібні солідарність і заангажованість. Сподіваюсь, солідарність буде завжди, бо без України як єдиної держави європейського проекту не буде», - сказав міністр.

За його словами, Україні потрібно залучати ЄС до реформ, реалізації Зони вільної торгівлі і Угоди про асоціацію, щоб досягти справжнього успіху, а також упродовж наступних місяців досягти безвізового режиму.

Міністр зазначив, що Росія веде війну не тільки проти України, а й проти ЄС, намагається його послабити і зіпсувати логіку існування Євросоюзу. «Росії не вдалося побудувати унікальне партнерство з ЄС, і це не можливо при сьогоднішній Росії. А без єдиної європейської і демократичної країни європейський проект неможливий. І як тільки всі європейські політики зрозуміють, що успіх України є важливим, тим швидше ЄС зможе розширити простір цінностей і простір солідарності», - вважає Клімкін.

Він розповів, що трирічне планування дозволить ефективно імплементувати Угоду про асоціацію. Нами уже розписано, що ми маємо робити, для чого, коли зробити і скільки треба на це коштів. Реформу ми робимо не для Брюсселю, не для вступу до ЄС, а щоб стати кращими, ефективнішими після реалізації всіх реформ. А без реформи поліції, прокуратури, митниці, судової системи  ми не можемо стати по справжньому європейською країною», - наголосив міністр.

«Ви на шляху євроінтеграції, і це визнають в ЄС»

Міністр закордонних справ Швеції (2006-2014 рр.), член Наглядової ради Інституту світової політики Карл БІЛЬДТ у своєму виступі наголосив на декількох речах. По-перше, він вважає, що ЄС зараз потрібен більше, ніж раніше. Підтвердженням цього є кількість самітів. Якщо 20 років тому їх було два-чотири на рік, то минулого року відбулося 12 самітів ЄС, а від початку цього три. По-друге, на його думку, для України важливо розділ за розділом імплементувати Угоду про асоціацію. «Успіх України залежить від самих українців. Ми можемо лише надати підтримку у рамках узгоджених домовленостей, і все залежить від волі уряду. Реформи Україна робить для себе,  не для Брюсселя, тому саме вона сама має навести порядок в домі. Українці не задоволені стандартами життя, хоча країна має величезний потенціал. Вирішення проблеми в судовій системі може швидше вивільнити його», - підкреслив Більдт.

 Слід відзначити, що шведський політик напередодні ввечері спілкувався з президентом України і, як повідомили джерела, у нього має відбутися ще одна зустріч з Порошенком після конференції. Можливо, цим пояснюються його слова про те, що він вражений зробленим українською владою. «Це була найгірше керована економіка в колишньому Радянському Союзі. А зараз ви на шляху євроінтеграції і це визнають в ЄС. Уряд демонструє рішучість у проведенні реформ, і тому йому треба надавати підтримку. І щоб Україна була сильна у майбутньому, потрібна імплементація, імплементація, імплементація Угоди про асоціацію, підтримка з боку ЄС буде», - наголосив Більдт.

«Холодний душ» від британського експерта

Професор Університета Бірмінгема, науковий співробітник Програми щодо Росії та Євразії Королівського інституту міжнародних відносин ChathamHouse (Велика Британія) Катерина ВОЛЬЧУК у своєму виступі сказала, що її виступ як науковця буде холодним душем. Справді, вона розкритикувала роль ЄС, «великої торговельної потуги і водночас дипломатичного карлика», у якому як у своєрідному потягу із 28 незалежних вагонів немає єдиного процесу ухвалення рішення, зате є багато очікувань, які не завжди реалізуються.

За її словами, українська криза стала викликом для ЄС як геополітичного актора. Вона нагадала, що у випадку російсько-грузинської війни у 2008 році не ЄС, а Франція взялась за врегулювання конфлікту. А тепер Німеччина і Франція разом намагаються вирішити українську кризу, принести мир за будь яку ціну, але тепер виходить, що саме Україна має заплатити ціну.

ЄС хоче не проблем, а рішення, але щодо України якраз і немає рішення. У ЄС розуміють, що ви не можете мати мир за рахунок довгострокової стабільності і руху до ЄС, констатує британський експерт.

У відповідях на запитання вона зірвала аплодисменти, сказавши, що існує загроза того, що євроінтеграційний курс може бути скомпрометований через численні проєвропейські заяви політиків, за якими не буде конкретних справ.

«Чотири ілюзії від німецького експерта»     

Доктор філософії, старший науковий співробітник Інституту Євроатлантичного співробітництва Андреас УМЛАНД зосередив увагу на ілюзії, які в основі мають такі чинники, як безпека і дестабілізація через існування окупованих територій. Що стосується надходжень прямих іноземних інвестицій, наголосив експерт, то перша ілюзія полягає в тому, що адміністративна реформ краще верховенства права компенсує брак безпеки на сході України, який Росія вважає Новоросією.

Друга ілюзія, продовжує він, думати, що завдяки підтримці Мінська-2 Росія вийде, а Україна повернеться на Донбас.

Третя ілюзія, за його словами, стосується розрахунку швидкого отримання Україною членства в НАТО і забезпечення власної безпеки. Я знаю публіку в Німеччині і Голландії, а вона не погодиться на це, а рішення в Альянсі приймається консенсусом. Угода про асоціацію не забезпечить безпеки.

І четвертою ілюзією експерт назвав можливість для Україні стати історією успіху, перебуваючи в «сірій» зоні між Росією і ЄС, що стосується однаковою мірою Грузії та Молдови.

«Треба робити реформи в умовах війни»

Голова Верховної Ради України Андрій ПАРУБІЙ, який, до речі, через затори добирався на конференцію пішки, заявив, що для нього євроінтеграція є пріоритетним напрямком. В цьому парламенті понад 300 депутатів, які визначають зовнішній напрям України, необхідний напрямок - євроінтеграційний, І при формуванні нового уряду було запроваджена посада віце-прем’єра з євроатлантичної інтеграції, відповідального за цей напрям, - наголосив він.

За його словами, вже було прийнято 59 законів, необхідних для євроінтеграції, а ще 70 законопроектів буде розглянуто у першочерговому порядку.  Він запевнив, що восени після внесення змін у регламент усі законопроекти обов’язково розглядатимуться у комітеті ВР з євроінтеграції на відповідність європейському зведенню законів.

До пріоритетних завдань голови ВР, зазначив Парубій, належить завершення судової реформи до липня. 

Друга реформа парламенту, розповів він, полягає у збільшенні інституційної спроможності Верховної Ради, яка має стати центром ухвалення рішень.

Голова Верховної Ради розповів, що він працює над реформою виборчої система, яка зараз є найгіршою. «Я ставлю амбітну ціль, очолив робочу групу, щоб до літа ухвалити новий виборчий кодекс. Я прихильник відкритих списків, щоб люди на регіональному рівні обирали представників партій. Нова виборча система має стати запорукою того, щоб соціальні ліфти працювали на людей», - наголосив Парубій.  

І до числа пріоритетів, додав він, відноситься національна безпека. «Не зупинимо окупанта, не буде можливості проводити реформи. Але разом з тим треба робити реформи в умовах війни. Ми єдині в умовах збройної агресії РФ, і це питання залишається пріоритетом для ВР», - сказав спікер.

Він також заявив про неприйнятність допускати дату виборів, поки окупаційні російські війська є на нашій території. Голова парламенту зазначив, що іноземним дипломатам він завжди казав, що вибори можливі лише за умови повної безпеки громадян, дотримання свободи зібрань, свободи пересування і свободи слова.

«Бояться писати made in Ukraine»

Делегат німецької економіки в Україні Александер МАРКУС звернув увагу авдиторії на такий чинник, як бренд України. Іншими словами, як сприймають країну у світі і що робити для кращого сприйняття України у світі. «У Німеччині два сприйняття України: у вас війна, конфлікт, і це погано позначається на німецькій економіці. Тому вам треба працювати над вашим сприйняттям у світі», - зазначив німецький експерт.

За його словами, мало проведення одного бізнес-форуму, навіть за участю канцлера і прем’єра, як це мало місце торік, потрібно тисячі подібних заходів на рік.  

Маркус навів приклад успішної рекламної кампанії російської горілки в Німеччині, коли російська компанія викупила всі рекламні площі від аеропорту до самого Берліна. Що цікаво, додав він, польська компанія, яка побачила це, моментально викупила акції цієї російської фірми з мотивацією, що це її ринок.

Німецький експерт також звернув увагу на те, що українцям потрібно розуміти, який вид бренду буде цікавим для ЄС. І за його словами, український мед, який продається в Європі, не має української назви, тому дешево продається.

«На іншому успішному українському товарі, який продається в Європі, я бачив у маркуванні код України 48 без напису, у якій країні це виготовлено. Бояться писати made in Ukraine (зроблено в Україні), тому вам треба працювати над тим, щоб у вас був бренд Україна», - пропонує Маркус.

Delimiter 468x90 ad place

Новини партнерів:

slide 7 to 10 of 8

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати