Іракська криза: останні штрихи до ризикованих рішень
Багато які експерти і аналітики вважають, що війни вже неможливо уникнути, оскільки надто багато зусиль і затрат зроблено для її підготовки. Непрямо налаштованість виключно на воєнну розв’язку підкреслюють постійні повідомлення про перебазування американських військових підрозділів і бойової техніки в район Перської затоки, а також постійні заяви президента США Джорджа Буша і чільних представників його адміністрації, що Саддам не роззброюється і час настав. Ці заяви вже давно стали риторичними, шукати в них логіку — досить непроста справа. Можливо, саме тому днями до числа противників воєнної операції приєдналися фінансист-мільярдер Джордж Сорос (№38 у щорічному списку найбагатших людей, складеному журналом «Форбс»). Світова преса також переповнена їдкими коментарями всесвітньо відомих літераторів (зокрема, Пауло Коельо). Умберто Еко зібрав найбільш курйозні висловлювання президента Буша.
Велика політика, яка робиться навколо іракської кризи, залишає зараз величезну кількість запитань. Зокрема, що робив у Багдаді російський спецпосланець Примаков, якого «пряника» обіцятиме Буш європейським союзникам, передусім Франції і Німеччині? А також — що Сполучені Штати робитимуть, якщо Ірак раптом доведе відутність зброї масового знищення, але така зброя з’явиться у Північної Кореї? Які кроки плануються для протидії можливому вибуху тероризму по всьому світу як реакції на операцію в Затоці? Що буде з цінами на нафту? Нагнітання ситуації вже призвело до того, що ціна нафти на нью-йоркській біржі вперше піднялася до $40 за барель. Існує зовсім небагато країн, зацікавлених у зберіганні високих цін на нафту (Росія, очевидно, до них належить, але США — явно ні, як і країни Європейського Союзу). «Файненшл Таймс» вважає помилковим погляд, що війна проти Іраку готується через нафту.
Французька «Фігаро» вважає, що Росія своїми заявами і діями останніх днів (заява про можливість застосування вето, переговори Путіна з Шредером тощо) піднімає ставки у грі. Можливо, Москва має наміри дорого продати своє, припустімо, утримання при можливому голосуванні нової резолюції в Раді Безпеки ООН. Можливо, подібно не проти вчинити і Франція — її керівники ніколи не заявляли, що вони в принципі проти військової операції. Париж навряд чи надто зацікавлений і в наростанні розколу в НАТО, і в конфронтації в Європі. Париж і Москва мають чималі інтереси в іракській нафті. Саддам Хусейн днями підтвердив, що Ірак не збирається продовжувати контракт з російським «Лукойлом».
Уже зараз можна впевнено говорити, що чергова доповідь інспекторів буде не вельми позитивною для Іраку — в проекті, який цитує Бі-Бі-Сі, вказується, що Ірак міг би демонструвати більшу співпрацю. Рішення Іраку про знищення ракет, дальність яких перевищує дозволену ООН (150 км) на 40 км, не привело в радість голову групи інспекторів Блікса — він так і не зрозумів, чи дійсно Багдад хоче знищити ракети негайно, як він цього вимагав.
Непроста ситуація навколо Іраку поставила у вельми важке становище саму систему глобальної стабільності — для її відновлення, очевидно, Сполученим Штатам доведеться починати йти на компроміси й домовленості. Часу для цього дійсно залишилося мало.
ДО РЕЧI
Держсекретар МЗС України Юрій Сергєєв учора заявив, що Україна спростовує звинувачення в поставках до Іраку ракетних двигунів до ракет «Ас-Самуд-2», опубліковані в газеті «Гардіан». «Такі двигуни в України ніколи не вироблялися. Крім того, наявна система експортного контролю унеможливлює несанкціонований транзит такої кількості двигунів через територію України», сказав дипломат. Звинувачення в «Гардіан», вважає Сергєєв, неможливо розглядати інакше, як спробу перекласти на нашу державу відповідальність за дії тих, хто дійсно причетний до порушень режиму санкцій відносно Іраку.
