«Iранський Горбачов» знову при владі
Західні джерела трактують Хатамі як нову за останні 20 років людину в іранському політикумі, яка намагається хоч і несміливо, але відходити від релігійних догм. Хатамі приписується також невластива післяреволюційним лідерам Ірану дипломатична майстерність, оскільки саме на його президентсво припало потеплішання у відносинах Тегерана з Лондоном, Парижем та Берліном. Саме Хатамі став ініціатором ідеї проголошення 21-го століття віком діалогу цивілізацій, яку було схвалено на Генеральній Асамблеї ООН. Саме Хатамі, якого частенько порівнюють з останнім президентом СРСР Михайлом Горбачовим, вдалося змусити Вашингтон замислитися над доцільністю збереження режиму санкцій. Очікується, що через два роки адміністрація Джорджа Буша перегляне режим обмежень щодо Ірану.
Попри покладання великих сподівань на Вашингтон, тут все ще з підозрою ставляться до щирості американських намірів. У Тегерані зокрема схильні вважати, що акцентування американськими ЗМІ уваги на реформаторстві Хатамі і консерватизмі значної маси іранського духовенства на чолі з аятоллою Хаменеї має на меті розколоти суспільство країни. Протести іранського студентства, яке у липні 1999 року вимагало більше свобод та відставки деяких консервативних міністрів, Тегеран розглядає фактично як провокацію американців, а не реальну потребу країни до змін. Те ж, що Вашингтон нарешті почав мізкувати над скасуванням санкцій проти Ірану та встановленням дипломатичних відносин з країною, у Тегерані вважають проявом американського прагматизму. Іран із кожним роком набуває дедалі більшої ваги в середньоазійському регіоні та в світі, ігнорування цього факту Штатами можна було б розцінювати вже просто як недалекоглядність. Утім, Іран завжди підкреслює, що політична поведінка США все одно не викликає довіри, оскільки ця країна по-старому дотримується лінії, відображеної у формулі «ворожнеча на ділі, перемир’я на словах».
Правда, розбіжності на іранській політичній арені все-таки існують. Можливо, не більші, ніж у будь-якій країні. І, можливо, на Заході даремно підкреслюють на антагонізмі консерватизму та реформаторства в Ірані. Хоч тільки офіційний Тегеран може не помітити, що при чинному президентові країни на ключових міністерських посадах посідають політики, які фактично не підконтрольні главі держави. Це зокрема стосується оборонного відомства, юстиції та внутрішніх справ. Очікується, що після другої перемоги Хатамі на виборах під час наступних двох тижнів, коли формуватиметься новий уряд Ірану, цю «незручність» буде усунуто. У своєму переможному зверненні до народу Хатамі заявив, що такий результат голосування нарешті відкрив дорогу свободі слова та критиці. Духовний лідер іранців Хаменеї водночас закликав критиків президента «уникати поведінки, яка може завдати шкоди національній єдності».
