Кабінет протиріч

Питання формування уряду, що два місяці тримало Сербію в напруженні, нарешті вирішено. Однак це не викликає особливого оптимізму ані в Белграді, ані на Заході. Екс-президент Югославії Воїслав Коштуніца представив програму і склад нового кабінету, в якому він буде прем’єр-міністром. До складу уряду увійшли представники Демократичної партії Сербії, очолюваної самим Коштуніцею, блоку «Сербський рух оновлення — Нова Сербія» та партії «Група 17 плюс».

На парламентських виборах, що відбулися у грудні, перемогу здобула ультранаціоналістична Сербська радикальна партія, очолювана Воїславом Шешелем, який очікує суду в Міжнародному трибуналі в Гаазі. З огляду на такий розклад сил у парламенті, уряду меншості доведеться спиратися на підтримку іншої досить одіозної політичної сили — Соціалістичної партії Слободана Мілошевича. Такий стан речей викликає різке невдоволення Заходу, який бажає назавжди покінчити зі спадщиною колишнього президента Югославії. Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Хав’єр Солана заявив з цього приводу, що «уряду Сербії доведеться стикатися з величезними проблемами в економічних і політичних відносинах з міжнародною спільнотою». Довго опирався співробітництву з соціалістами і лідер Сербського руху оновлення Вук Драшкович, але зрештою йому довелося погодитися на їхню підтримку.

У Брюсселі та Вашингтоні також негативно сприйняли заяви Воїслава Коштуніци про те, що суди над обвинуваченими у військових злочинах на території колишньої Югославії слід проводити не в Гаазі, а в Сербії. Також тут, а не за кордоном, на думку Коштуніци, засуджені мають відбувати покарання. «Співробітництво з Гаазьким трибуналом необхідне, якщо діалог з НАТО цікавий Сербії та Чорногорії», — заявив у відповідь генеральний секретар Альянсу Яап де Хооп Схеффер.

Не менш гострі дискусії розгораються навколо плану розділу Косова на кантони. Белград виступає проти надання краю незалежності та пропонує розділити його за національною ознакою. «Широка автономія — це та формула, яка забезпечить самоврядування Косова та Метохії відносно Сербії, а автономія сербської спільноти в цьому краї — формула для його подальшого проживання в Косовi», — каже Коштуніца. Обговорювані в сербській пресі варіанти: надання 80% території краю албанцям і 20% — сербам або ж 70% і 30% відповідно.

Тим часом прагнення більшої самостійності наростає і в автономній області Воєводіна. Тут ряд політичних партій і неурядових організацій виступили з ініціативою повної автономії краю, «що дозволить формування законодавчої, виконавчої та судової влади», повідомляють сербські ЗМІ.

Більшість сербських оглядачів скептично оцінюють перспективи нового уряду, від якого, як пише журнал «Време», «ніхто нічого не очікує» — на відміну від уряду покійного Зорана Джинджича, який намагався змінити долю нації, досягнути тріумфу модернізації та європеїзації. Проте говорити про те, що цей проект поховано, поки ще не можна. За словами представників Євросоюзу, про новий уряд Сербії судитимуть з огляду на успіх у побудові економічних і політичних основ співробітництва з ЄС.