«Хвіст» від ракети
Як повідомила ізраїльська газета «Гаарец», під час візиту міністра оборони України Анатолія Гриценка до Ізраїлю, що відбувся минулого тижня, ізраїльська сторона попросила український уряд повернути з Ірану 12 ракет далекого радіуса дії.
Нещодавно один із фігурантів цієї справи про контрабандну поставку зброї, генеральний директор компанії «Укравіазамовлення» Володимир Євдокимов був засуджений до шести років позбавлення волі. Голова СБУ Олександр Турчинов повідомив журналістів про затримання ще двох фігурантів справи — у Чехії та на Кіпрі. Навесні цього року генеральний прокурор Святослав Піскун, а згодом і Президент Віктор Ющенко визнали, що за попереднього керівництва ракети Х-55 з України контрабандним шляхом було переправлено до Ірану та Китаю, при цьому за всіма документами країною-отримувачем було зазначено Росію. Українські посадовці зазначили, що жодна з ракет не мала ядерної боєголовки. Заступник начальника прес- служби МЗС України Дмитро Свистков повідомив, що контрабанду ракет здійснило інтернаціональне злочинне угруповання торговців зброєю, до складу якого входили громадяни Росії, України та Австралії. Міністерство закордонних справ Росії заявило про непричетність російських організацій до контрабандних поставок ракет Ірану та Китаю. Скандал набув широкого резонансу як за кордоном, так і в самій Україні. Наприклад, міністр закордонних справ Борис Тарасюк розкритикував генпрокурора Піскуна за «необережні висловлювання», які «практично створили зовнішньополітичні проблеми».
А тепер українські посадовці критикують повідомлення газети «Гаарец». «Подібне питання під час візиту Анатолія Гриценка до Ізраїлю не піднімалося, — заявив учора «Дню» прес-секретар міністра оборони Андрій Лисенко. — На переговорах йшлося в цілому про співпрацю між оборонними відомствами». Повідомлення ізраїльської газети Андрій Лисенко назвав «провокаційним».
Експерт Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Сергій Згурець сумнівається в теоретичній можливості повернення контрабандних ракет. «Я не знаю подібних прецедентів, — сказав він. — По-перше, слід враховувати позицію Ірану, який відмежовувався від скандалу, заявивши, що не купував в України крилатих ракет. По-друге, якщо ракети справді потрапили туди, то повернути їх буде дуже важко, бо Тегеран, в принципі, був у них зацікавлений. З погляду покупця оборудка була цілком легальною, бо проходила через російську компанію. Багато юридичних нюансів дозволяють споживачам — Ірану та Китаю — використовувати ці ракети цілком легально».
У Посольстві Ізраїлю в Україні відмовилися коментувати цю тему.
ДО РЕЧІ
Занепокоєння Ізраїлю з приводу того, що Іран має ракети, не випадкове. Сьогодні міжнародна громадськість висловлює побоювання з приводу наміру іранської влади відновити ядерну програму, що була тимчасово призупинена через світовий тиск торік. Вчора, згідно з нещодавніми заявами Ірану, мало б бути знято пломби з об’єкта, що збагачує уран, в Ісфахані. Проте вчора представник іранського керівництва заявив, що Іран готовий почекати з вiдновленням ядерної програми ще тиждень, надавши можливість Європейському Союзу сформулювати свої пропозиції для переговорів. Однак для цього, за словами Тегерана, глава зовнішньополітичного відомства ЄС Хав’єр Солана має відкликати свого листа, в якому відмовився обговорювати можливість відновлення іранської програми збагачення урану. Велика Британія, що виконує зараз роль колективного голови ЄС, намагається знайти компроміс, наголошуючи, що односторонній крок, який має намір зробити Іран, істотно ускладнить переговори з цієї проблеми. Сполучені Штати продовжують стверджувати, що Тегеран працює над створенням атомної зброї, проте Іран наполягає на тому, що його ядерна програма має виключно мирний характер. Збагачений уран використовується як паливо на атомних електростанціях, проте він же являє собою і матеріал для виробництва ядерної зброї. Незабаром має відбутися надзвичайне засідання ради МАГАТЕ, найбільш імовірним результатом якого може стати офіційне попередження Ірану. Якщо цей захід не спрацює, то існує можливість передачі питання на розгляд Ради Безпеки ООН, яка може ввести міжнародні санкції щодо Ісламської Республіки.
