Консолідація
Московський мер Юрій Лужков, вперше за останні місяці, тепло відгукнувся про прем'єр-міністра Росії Володимира Путіна й побажав урядові успіхів. Глядачі на трибунах фінального турніру тенісного Кубку Кремля могли спостерігати міцне рукостискання мера та прем'єра. «Якщо говорити про цілеспрямованість та наполегливість Путіна — вони викликають повагу — говорить тепер Лужков. — Дай Бог йому вирішити завдання»...
Що ж трапилося? Чому Лужков забув про свої недавні натяки про вплив на Путіна з боку «диявола» (лужковське ж визначення) російської політики Бориса Березовського? Чи дійсно, як вважають російські журналісти, Лужков наляканий зростанням путінського рейтингу й карколомним зменшенням рейтингу «головного пенсіонера» блоку «Отечество-Вся Россия» Євгена Примакова?
Як на мене, річ не лише в статистиці. Лужков — як і будь-який інший представник російської політичної еліти — не може не помічати консолідації тих, хто приймає рішення, навколо прем'єра, не може ігнорувати блоку генералітету й урядовців. Та хіба ж тільки Лужков? Коли надія усього прогресивного західного людства, Анатолій Чубайс, говорить про відновлення російської армії в чеченських боях і називає зрадниками тих, хто закликає до переговорів — хіба ж це не реакція на консолідацію, хіба ж не бажання залишитись у еліті, яка, можливо, вже знайшла свого постєльцинського лідера, а може — просто об'єдналася для його пошуку?
Лужкову також не хочеться бути ренегатом. Коли він — чи Примаков — виглядали енергійною альтернативою млявим зусиллям Кремля — тоді вони могли сподіватися, що саме на них будуть звернені погляди правлячої верстви. Однак Кремлеві вдалося змінити ситуацію й лідери немов би опозиційного блоку шукають для себе місця в згуртованих лавах. А що їм робити? Консолідація — надійний рецепт. Хіба не нею ми можемо пояснити підсумки українських президентських виборів, їхню методологію та те, як забезпечувалася перемога? Так що, можливо, мав рацію російський політолог Андрій Піонтковський, який відзначив, що в Україні застосовувався не російський сценарій-1996, а якраз майбутній — сценарій-2000.
