Коротко / ПЛАНЕТА

Україна домовляється з ЄС про безвізовий режим

У Брюсселі відбувся черговий раунд переговорів Україна — ЄС щодо угоди про спрощення візового режиму та реадмісії. Українська сторона сподівається, що це буде останній раунд переговорів, у ході якого документи будуть остаточно узгоджені та підготовлені до підписання. Передбачається, що безпосередньо підписання угод відбудеться 3 березня в Києві в рамках засідання міністрів закордонних справ у форматі Україна — Трійка ЄС. Планується, що в цьому засіданні візьмуть участь Високий представник ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Хав’єр Солана, єврокомісар із питань зовнішніх відносин Беніта Ферреро-Вальднер, міністр закордонних справ Австрії Урсула Плассник. Українську сторону представлятиме голова зовнішньополітичного відомства України Борис Тарасюк. Нагадаємо, що в рамках переговорів уже узгоджене питання надання довгострокових віз терміном на п’ять років для кількох категорій громадян, зокрема для журналістів, підприємців. Українська сторона ставить на меті досягнення безвізового режиму з Євросоюзом.

Саакашвілі заспокоює Росію

Вступ Грузії до НАТО не призведе до розміщення на її території військових баз Північноатлантичного альянсу, заявив президент Грузії Михаїл Саакашвілі. «Жодних баз американці в нас не вимагають», — сказав М. Саакашвілі в інтерв’ю радіостанції «Эхо Москвы». США «з самого початку говорили: нам потрібні бази в Румунії, і Румунія їм дала бази; вони кажуть: ми не відкриватимемо баз у Грузії, і Грузія, звісна річ, не запрошує жодних баз», — заявив президент. На його думку, вступ Грузії до НАТО аж ніяк не повинен впливати на відносини з Росією. «Ми інтегруємося в Європу вкупі з Росією, я завжди про це говорив, — пояснив президент. — І Грузія нікуди від Росії не піде, навіть якщо вона вступить у сто НАТО разом узятих». Тому, вважає він, «Росія не повинна ставити запитання так: або з нами, або проти нас?». «Ми з вами, і ми частина європейського простору», — сказав М. Саакашвілі. Він додав, що «вступ до НАТО для Грузії — це питання політичного вибору», оскільки «НАТО — це більше політичний блок, аніж військовий».

У Москві вбито журналіста НТВ

У Москві вбито спеціального кореспондента телеканалу НТВ Іллю Зиміна, повідомили Інтерфаксу джерела в правоохоронних органах. За їхніми даними, скривавлений труп журналіста виявили в його квартирі на вулиці Корольова. І. Зимін свого часу працював на ДТРК «Владивосток», із 1995 року був шефом Далекосхідного бюро НТВ. З 2000 року працював у Москві на телеканалі НТВ, потім на ТВ-6, ТВС і знову повернувся на НТВ. На НТВ Інтерфаксу підтвердили факт загибелі І. Зиміна, однак поки що не змогли повідомити якихось деталей події. Це не перший кримінальний випадок із І. Зиміним. Минулого року в квітні місяці його жорстоко побили на вулиці Корольова біля власного під’їзду. На Іллю напали ззаду, вдаривши по голові. Після цього нападу І. Зимін тривалий час перебував у лікарні. За фактом смерті І. Зиміна прокуратура Північно-східного округу Москви порушила кримінальну справу. На цьому етапі слідства зв’язку загибелі І. Зиміна з його професійною діяльністю не встановлено. За попередніми даними, з квартири загиблого нічого не зникло. За словами представника прокуратури, створена слідча бригада, відпрацьовуються різні версії.

Саддам Хусейн перервав голодовку

Саддам Хусейн припинив оголошену ним голодовку, повідомляють західні ЗМІ з посиланням на адвоката колишнього президента Іраку Халіла ад-Дулаїмі. Адвокат зустрівся в неділю зі своїм підзахисним і мав із ним семигодинну розмову. «На наше прохання він припинив голодовку, що тривала 11 днів», — заявив Х. ад-Дулаїмі. За його словами, С. Хусейн «втратив п’ять кілограмів, але почувається добре». На судовому процесі в Багдаді колишній президент 14 лютого оголосив, що голодує вже три дні. С. Хусейна і сімох керівників його режиму обвинувачують у вбивстві в 1982 році близько 150 жителів шиїтського селища, де на нього була скоєна невдала спроба замаху.

Європа хоче дати палестинцям гроші

120 млн. євро пропонує перерахувати палестинській владі Європейська комісія, виконавчий орган Євросоюзу. Комісар ЄС із зовнішніх стосунків Беніта Ферреро-Вальднер називає ці кошти «дуже істотним пакетом допомоги». Мета його, за словами комісара, — підтримка перехідного уряду Махмуда Аббаса та забезпечення першочергових потреб простих палестинців: 40 млн. євро пропонується спрямувати на оплату рахунків за електрику й опалювання. З цього пакету 64 млн. євро повинні пройти через ООН, щоб «пряму допомогу отримали ті, хто цього найбільше потребує». А 17,5 млн. будуть виділені Трастовим фондом Світового банку; ці кошти підуть на оплату потреб самої палестинської влади, в тому числі й на зарплати держчиновникам. Фінансові проблеми, з якими палестинська адміністрація стикалася й раніше, посилилися після перемоги на виборах до законодавчих зборів воєнізованого угруповання ХАМАС, яке Ізраїль, США та Євросоюз офіційно вважають терористичною організацією.

Москва і Тегеран кажуть, що вирішили питання про уран

Росія й Іран домовилися про створення спільного підприємства зі збагачення урану на російській території. Про це було оголошено на прес-конференції в ході візиту до Тегерана голови «Росатому» Сергія Кирієнка. Виступаючи перед журналістами у Бушері після переговорів із Кирієнком, віце-президент Ірану, який також є головою національної організації з атомної енергії, Голям Реза Агазаде сказав, що сторони «досягли принципової домовленості щодо російської пропозиції». Разом із тим, за його словами, «деталі та порядок цієї пропозиції потребують доопрацювання». У зв’язку з чим переговори Росії й Ірану продовжаться протягом найближчих днів у Москві. Росія наполягає на тому, щоб збагачення урану та переробка палива для іранської АЕС відбувалися на її території. Це розглядається міжнародною спільнотою як єдино прийнятний варіант розвитку іранської ядерної програми.