Коротко / ПЛАНЕТА

До Києва приїде Ігор Іванов

Голова МЗС РФ Ігор Іванов підтвердив, що 30 жовтня в Києві відбудеться його зустріч із міністром закордонних справ України Костянтином Грищенком із проблематики Азово-Керченської акваторій. «Маємо домовленість із міністром закордонних справ України 30 жовтня провести переговори в Києві спеціально щодо всієї проблематики Азово- Керченської акваторії», — повідомив І. Іванов журналістам. «Ми налаштовані на пошук таких рішень, пов’язаних з Азово-Керченською акваторією, які відповідали б інтересам і Росії, і України. Це наші внутрішні води. Тут ми повинні співробітничати, а не суперничати», — наголосив голова російського МЗС. Керівник прес- служби МЗС України Маркіян Лубківський в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна підтвердив дату зустрічі глав зовнішньополітичних відомств двох країн — 30 жовтня. За його словами, це буде одноденний робочий візит І. Іванова згідно із взаємними домовленостями, досягнутими під час останнього візиту К. Грищенка до Москви.

«Стіна» — без вето

США використали своє право вето у Раді Безпеки ООН, щоб не допустити прийняття резолюції, що вимагає від Ізраїлю припинити будівництво так званої «стіни безпеки» вздовж кордону із палестинськими територіями. Представник США в ООН Джон Негропонте назвав проект резолюції «незбалансованим», оскільки в ньому не засуджуються дії палестинських терористів, від яких, як стверджує Ізраїль, його повинна захистити ця стіна. Із 15 країн-членів Ради Безпеки проти резолюції, запропонованої групою арабських країн, висловилися тільки США. Болгарія, Велика Британія, Німеччина та Камерун при голосуванні утрималися. Палестинці заявляють, що будівництво стіни, яка місцями заходить углиб їхніх територій, означає фактичну анексію деяких прикордонних районів.

НАТО спостерігатиме за українськими виборами

НАТО спостерігатиме за президентськими, а згодом і за парламентськими виборами в Україні, заявив генеральний секретар Альянсу Джордж Робертсон. В інтерв’ю радіостанції «Німецька хвиля» він зазначив, що жодна країна не може розраховувати на вступ до НАТО, якщо вона не відповідає найвищим демократичним стандартам, у тому числі при проведенні виборів. За словами Дж. Робертсона, до НАТО можуть вступити тільки країни з високими стандартами демократії — мають дотримуватися верховенство права, свобода слова, існувати вільні мас- медіа, проводитися відкриті, прозорі та чесні вибори. «Українці можуть бачити, що такі країни як Болгарія, Румунія, Словаччина та Литва мали провести роботу як у військовій сфері, так і у сфері політичній, щоб підготуватися до членства у НАТО. І ми, звичайно, спостерігатимемо за президентськими виборами і виборами до Верховної Ради», — заявив генсек. Він назвав вибори тестом як для керівництва країни, так і для міжнародної спільноти. За словами Дж. Робертсона, країни, які не забезпечують найвищих демократичних стандартів при проведенні виборів, не можуть розраховувати на вступ до євроатлантичних структур. Як повідомлялося раніше, Дж. Робертсон відвідає 20 жовтня Україну з одноденним візитом у зв’язку із завершенням його перебування на посту генсека НАТО. У зв’язку з тим, що Дж. Робертсон подав у відставку, його на посту генсекретаря змінить у грудні міністр закордонних справ Нідерландів Яап де Хооп Схеффер.

Щедра допомога Багдаду від Токіо

Токіо підтвердив свої наміри виділити на реконструкцію Іраку півтора мільярди доларів. Таким чином, Японія стала найбільшим донором у програмі післявоєнного відновлення країни, зазначає Бі-Бі-Сі. Японські газети пишуть про те, що ця сума — лише частина коштів, які японський уряд має намір надати Іраку. На думку деяких оглядачів, може йтися про допомогу в $5 млрд., розраховану на чотири роки. За словами секретаря уряду країни Ясуо Фукуда, виділені кошти будуть спрямовані на відновлення систем електро- та водопостачання, а також на освіту і охорону здоров’я. Токіо зробив заяву після прибуття туди президента США Джорджа Буша. Переговори між США та Японією стосувалися можливої відправки солдатiв японських Сил самооборони до Іраку для виконання небойових завдань. Таку перспективу розвитку ситуації японці сприймають неоднозначно. Багато хто стурбований дедалі частішими нападами на коаліційні сили з боку прихильників колишнього режиму в Іраку. За оцінкою Світового банку, на відновлення Іраку необхідно щонайменше $55 млрд.

Саудівська Аравія оголошує перші вибори

Саудівська Аравія, абсолютна монархія, оголосила про проведення перших у своїй історії виборів до місцевих рад. Оглядачі називають цей крок першою справжньою політичною реформою в королівстві, зазначає Бі-Бі-Сі. Як повідомило державне інформаційне агентство Саудівської Аравії СПА, уряд вирішив «розширити участь населення в управлінні місцевими справами за допомогою виборів». Відповідно до реформи, половину складу нових рад обиратиме населення. З моменту створення королівства за династії Сауд 1932 року в країні жодного разу не проводили вибори, на жодному рівні. Перші вибори до місцевих рад мають відбутися протягом року, повідомляє СПА. Останнім часом на Саудівську Аравію чинять дедалі більше тиску з тим, щоб вона провела реформи своїх структур влади. Ця проблема знову набула особливої важливості після вибухів в Ер-Ріяді 12 травня, внаслідок яких загинуло 35 осіб, в тому числі й дев’ять бойовиків-самовбивць. Крім того, до подій 11 вересня 2001 року були причетні громадяни Саудівської Аравії. У самій країні вибухи підштовхнули лібералів та поміркованих ісламістів відкрито висловити своє обурення зростанням, як вони висловлюються, «культури насильства», підтримуваної релігійними радикалами.