Коротко / ПЛАНЕТА

Іспанія підтримує Україну на шляху до СОТ

Іспанія підтримує Україну в її бажанні стати членом Світової організації торгівлі (СОТ), а також інтеграцію української держави до ЄС і НАТО. Про це заявив діючий голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Королівства Іспанія Мігель Анхель Моратінос під час спільної прес-конференції з міністром закордонних справ України Арсенієм Яценюком. Під час зустрічі обговорювалися, за словами Моратіноса, двосторонні відносини України й Іспанії. «Ми маємо спільні важливі політичні цілі й разом працюватимемо для їх досягнення», — наголосив Моратінос. Він також повідомив, що ОБСЄ допомагатиме Україні у проведенні позачергових парламентських виборів. Яценюк у свою чергу сказав, що Україна зацікавлена у співробітництві з Іспанією. За його словами, під час зустрічі сторони обговорили реформу ОБСЄ. Голова українського МЗС наголосив, що Україна за конкретні кроки щодо завершення цієї реорганізації. Також під час зустрічі, за словами українського міністра, обговорювалося питання «заморожених» конфліктів. Нагадаємо, 5—9 липня у приміщенні Верховної Ради України проходить XVI щорічна сесія Парламентської асамблеї ОБСЄ.

У Литві відзначили День держави

У Литві вчора відзначили державне свято — День держави. З нагоди свята президент Валдас Адамкус вручив державні нагороди громадянам Литви та інших країн. Опівдні перед будівлею канцелярії президента відбулася церемонія підняття державного прапора. Пройдуть урочисті богослужіння, концерти, виставки, гуляння та інші заходи. Цього року до Дня держави приурочене свято пісень і танців, що традиційно проводиться у Вільнюсі та Каунасі. У ньому беруть участь близько 35 тисяч співаків, музикантів і танцюристів. Литовські свята пісень і танців включені до переліку Всесвітньої нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Мотивом для святкування Дня держави є 754-та річниця коронування першого та єдиного короля Литви Міндаугаса, яке, як вважають історики, відбулося 6 липня 1253 року.

«Неконструктивне» висловлювання Іванова

Висловлювання першого віце-прем’єра РФ Сергія Іванова про асиметричну відповідь розгортанню американської системи ПРО у Польщі та Чехії є неконструктивними та невдалими. Про це заявив у Вашингтоні офіційний представник держдепартаменту США Шон Маккормак. Він зазначив, що висловлювання першого віце-прем’єра являє собою повторення риторики, що вже звучала з російського боку, та вказав на важливість спільного пошуку США та РФ рішення для відображення загрози балістичних ракет. Маккормак нагадав, що під час зустрічі у Кеннебанкпорті (штат Мен), президенти РФ і США провели позитивні переговори щодо ПРО. Представник держдепартаменту зазначив, що у розвиток зустрічі президентів у Кеннебанкпорті найближчим часом розпочнуть спільну роботу технічні експерти двох країн і що у вересні або жовтні США та Росія проведуть консультації з ПРО у форматі «два на два» за участю міністрів оборони та голів зовнішньополітичних відомств двох країн.

Атомна нарада балтійських прем’єрів

Прем’єр-міністри країн Балтії — Андрус Ансип (Естонія), Гядімінас Киркілас (Литва), Айгарс Калвітіс (Латвія) (на фото зліва направо) — обговорили у Вільнюсі будівництво АЕС у Литві. Напередодні литовський прем’єр висловив надію на те, що на зустрічі вдасться підписати спільний меморандум про участь Вільнюса, Риги, Таллінна та Варшави в будівництві АЕС у Литві. «Меморандум став би першою офіційною заявою партнерів, яка підтверджує, що ми будуємо АЕС», — сказав Киркілас. Проте ніяких документів за підсумками зустрічі не підписано, оскільки прем’єр-міністр Польщі Ярослав Качиньський переніс свій візит до Литви. Раніше було досягнуто домовленість, що Латвія, Естонія і Польща контролюватимуть по 22% акцій і візьмуть участь у будівництві, а контрольний пакет акцій (34%) належатиме Литві.

Клінтон — найагресивніший кандидат у президенти

Сенатор штату Нью-Йорк і колишня перша леді США Гіларі Клінтон названа «найагресивнішим» кандидатом на посаду президента країни. Так вважають 44%, опитані журналом Forbes. Опитування було проведене задля виявлення найкрасивіших, найбільш респектабельних, найагресивніших, найнудніших кандидатів у президенти США. Імовірно, таким чином опитані оцінили інтенсивність критики кандидата на адресу не лише діючого президента Джорджа Буша, але і своїх внутрішньопартійних конкурентів. Більше всіх довіру виборців викликає колишній голова Нью-Йорка, республіканець Рудольф Джуліані, який здобув після фатальних подій 11 вересня 2001 року титул «мера Америки». Титул найнуднішого політика заробив колишній віце-президент США демократ Альберт Гор. На думку журналу, першість у такому рейтингу означає для політика не що інше, як «прощальний поцілунок» електорату. Найкрасивішим кандидатом із очевидним відривом від решти претендентів на звання хазяїнa Білого дому названий моложавий 53-річний блакитноокий демократ Джон Едвардс. Опитування було проведене серед тисячі дорослих респондентів у різних регіонах країни серед різних соціальних груп.

У Колумбії протестують мільйони

Мільйони колумбійців уперше в історії країни вишли на вулиці із закликом до незаконних озброєних формувань звільнити всіх утримуваних заручників. Акція була викликана повідомленням лівих екстремістів із так званих Революційних збройних сил Колумбії (РЗСК) про загибель 11 депутатів законодавчого органу департаменту Вальє-дель-Каука (захід країни). Марш очолив президент Колумбії Альваро Урібе. Багатотисячні демонстрації пройшли усіма великими містами країни. Бойовики РЗСК повідомили, що 18 червня внаслідок «перехресного вогню», викликаного перестрілкою з однією з озброєних груп, заручники загинули. Це викликало гнів не лише уряду, але й пересічних громадян, тому рішення про проведення загальнонаціональної демонстрації було підтримано мільйонами колумбійців. Досі РЗСК не видало тіл загиблих родичам, що ускладнює відповідь на запитання про те, що ж сталося насправді. У руках різних екстремістських груп у Колумбії перебувають сотні заложників.