Коротко / ПЛАНЕТА

Премію Сахарова отримає білоруський опозиціонер

Лідер білоруської опозиції Олександр Мілінкевич (на фото) удостоєний вищої нагороди Європейського союзу у сфері прав людини. Премію імені академіка Сахарова в розмірі 50 тис. євро він отримав за особливий внесок у справу захисту громадянських свобод. О. Мілінкевич заявив, що віддасть гроші жертвам політичних репресій, назвавши, зокрема, прізвище іншого опозиційного екс-кандидата в президенти Олександра Козуліна, після виборів засудженого до п’яти з половиною років ув’язнення. «Це премія не Мілінкевичу як якомусь лідеру або політику, це премія всьому демократичному співтовариству Білорусі, — сказав Мілінкевич. — Півмільярда європейців простягли Білорусі руку допомоги й дружби. Європа підтримала демократичне співтовариство Білорусі, яке бореться зараз за правду й свободу». Серед інших лауреатів цієї премії — Нельсон Мандела та Кофі Аннан. 2004 року премію Сахарова отримала Білоруська асоціація журналістів.

ООН обмежить експорт зброї

Комітет Генеральної Асамблеї ООН вирішив розпочати роботу над укладанням нової міжнародної угоди про контроль над експортом зброї, щоб запобігти потраплянню зброї в райони конфліктів. Новий документ підтримують більшість членів ООН, зокрема три з шести країн — найбільших постачальників зброї: Британія, Німеччина й Франція. Однак деякі інші країни, зокрема Китай, Індія, Іран і Єгипет, навряд чи підтримають документ. Вашингтон голосував проти початку роботи над новою угодою, а Росія утрималася. Передбачається, що ця угода закриє прогалини в чинному міжнародному законодавстві, завдяки яким зброя постачається воюючим країнам, незважаючи на всі санкції й експортні обмеження. Нині виробники зброї можуть продавати свою продукцію частинами, які виготовляються в країнах, де контроль над зброєю не такий ретельний. Розробку нової угоди про торгівлю зброєю на початку тижня підтримали 15 лауреатів Нобелівської премії миру, зокрема й Далай Лама, південноафриканський архiєпископ Дезмонд Туту й міжнародна правозахисна організація «Міжнародна амністія».

США відгородяться від Мексики

Загородження завдовжки 1126 км планується побудувати на кордоні між Мексикою та США. Закон про це підписав президент США Джордж Буш. Подібний захід напевне викличе різко негативну реакцію з боку Мексики. Обраний президент Мексики, який, утім, іще не вступив на посаду, Феліпе Кальдерон заявив, що такий крок надзвичайно ускладнить відносини зi США. «Ми несемо відповідальність за охорону наших кордонів. Ми приймаємо цю відповідальність всерйоз», — сказав Буш на церемонії підписання закону в Білому домі. Загородження пройде через чотири південно-західні штати — Каліфорнію, Аризону, Нью-Мексико й Техас. Довжина самого кордону між США та Мексикою становить приблизно 3200 км. Законопроект не враховує фінансування споруди загородження, а тільки дозволяє його будівництво. Частково фінансування будівництва в розмірі 1,2 млрд. доларів було включене до законопроекту у сфері національної безпеки, підписаному Джорджем Бушем раніше.

НАТО і Росія: відносини добрi

Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер оцінив стан здоров’я відносин Альянсу і Росії як дуже хороший. Про це він заявив під час робочого візиту до Москви. «Ми не завжди маємо згоду в деяких питаннях, але з дуже багатьох питань знаходимо її, зокрема, ця співпраця у сфері боротьби з тероризмом», — зазначив Яап де Хооп Схеффер. Президент РФ Володимир Путін у свою чергу заявив, що задоволений розвитком відносин Росія — НАТО, а також політичним діалогом, який триває регулярно на високому рівні. Генсек НАТО також висловив надію на ратифікацію Росією угоди про статус сил в рамках програми «Партнерство заради миру». Що стосується питання можливого розширення НАТО на схід, то на найближчий час таких планів Альянс не має, повідомив журналістам Схеффер. «На саміті в Ризі жодних запрошень зроблено не буде. Можливо, вони будуть зроблені пізніше. Ми просто надішлемо сигнал балканським країнам. Можливо, такі запрошення будуть озвучені пізніше, коли ці країни будуть достатньо готові», — уточнив він.

Грузія отримала пiдтримку

Голова грузинського парламенту Ніно Бурджанадзе назвала історичною резолюцію щодо Грузії, ухвалену Європарламентом. За словами спікера, в документі парламент ЄС висловив ясну позицію щодо напруженості, яка виникла в грузино-російських відносинах і з питання урегулювання абхазького і південно осетинського конфліктів. Європарламент засуджує введені Росією санкції і блокаду щодо Грузії. У резолюції також говориться, що Росія незаконно надала російське громадянство мешканцям Абхазії і Південній Осетії. Парламент ЄС засудив односторонні кроки Абхазії і Південної Осетії, які намагаються досягнути незалежності, і оголосив незаконними референдуми з питання про незалежність цих територій, розказала Ніно Бурджанадзе. На думку спікера, «найбільш значущим у прийнятій Європарламентом резолюції є те, що ЄС однозначно поділяє думку уряду Грузії про необхідність зміни миротворчого формату і висловлює згоду з тим, що існуючий формат не сприяє миру і стабільності в регіоні».

Гіларі Клінтон відзначила день народження

Сенатор Гіларі Клінтон відзначає зі своїм чоловіком, колишнім президентом США, Біллом Клінтоном своє 59-річчя. Зараз вона бере участь у проміжних виборах до американського Сенату від штату Нью-Йорк, місце від якого вона завоювала з першої спроби. Гілари Клінтон народилася в 1947 році в Чикаго, в сім’ї вихідців з Англії та Вельса. Коли Г. Клінтон була першою леді, то стала найвпливовішою господинею Білого дому й належала до вузького кола радників, стратегів і співробітників під час передвиборної боротьби чоловіка. Спостерігачі не відкидають, що вона сама балотуватиметься від демократів на президентських виборах у 2008 році.