«Краще було промовчати»

Схоже, у колишнього президента Франції Ніколя Саркозі немає ні сорому, ні самоповаги, не кажучи вже про знання новітньої історії. Інакше як можна розцінити його виступ «Я друг президента Путіна» в рамках проекту «Розмови з видатними людьми» на Петербурзькому міжнародному економічному форумі-2016. Виступаючи на цьому форумі у Санкт-Петербурзі, він заявив, що Російська Федерація повернула роль ключового гравця і необхідно скасувати запроваджені Заходом проти неї санкції  за агресію проти України.  «Я серед тих, хто вважає, що треба скасувати санкції, у нас і без цього достатньо проблем. Ми не можемо дозволити собі страждати, і найсильніший повинен простягнути руку першим. Найсильніший — це Росія, і це президент Путін», — сказав Саркозі.

Як може будь-який серйозний політик говорити про скасування санкцій, які є в даний момент єдиним інструментом Заходу, щоб змусити Путіна змінити свою поведінку. Це означатиме лише заохочення Росії для подальшої агресії. Тим більше Саркозі має досвід спілкування з Росією, коли та в 2008 році напала на Грузію і цю агресію зупинив план Саркозі - Медведєва із шести пунктів. Але досі російською стороною не було виконано шостого пункту, згідно з яким Росія мала вивести війська з Південної Осетії та Абхазії.

Тому дійсно у даному випадку, як зазначив у Twitter міністр закордонних справ Лінас Лінкявічюс, Саркозі краще було промовчати, ніж говорити про необхідність скасування санкцій проти РФ.    

Далі більше, екс-президент заявив, що приймати Україну до НАТО було б помилкою. «Україна не може вибирати одного або іншого з партнерів: Україна є другом Росії і повинна бути другом Європи. Це причина, по якій я завжди вважав, що буде помилкою інтегрувати Україну в НАТО, інтегрувати Україну в Європу», — цитують ЗМІ слова Саркозі. І тут виникає питання, як може будь-який серйозний політик, тим більше претендент на посаду однієї з найбільших країн Європи, знаючи про реальну ситуацію в Україні, незаконну анексію Криму Росією, продовження російської агресії на Сході, називати північного сусіда другом нашої країни.

Можливо, французький політик не говорив би таких дурниць, якби краще знав історію Європи, історію стосунків України та Росії. Якби він прочитав книгу французького інженера Гійома Ле Вассера де Боплана «Опис України», дізнався про Голодомор в Україні, спричинений якраз російським режимом, то не говорив би, що Україна є другом Росії.

Але судячи із того, як отримував освіту Саркозі, історія і загалом навчання  для нього була слабким місцем. Згідно з даними на Вікіпедії, він поступив у привілейований столичний ліцей Chaptal, але не склав екзамен у шостому класі. Батьки після цього відправили його у приватну католицьку школу Cours Saint-Louis de Monceau, де він був посереднім учнем і тим не менше отримав ступінь бакалавра.  Після цього він поступив до університету Paris X Nanterre, де отримав ступінь доктора з приватного права. Показово, що через недостатнє знання англійської мови Саркозі так і не закінчив навчання в Інституті політичних досліджень Sciences Po, де він навчався два роки.

Треба нагадати, що на Бухарестському саміті на початку квітня 2008 року Саркозі разом з Меркель виступив проти надання Україні і Грузії Плану дій щодо членства. І цьому рішенню французького президента передувала зустріч з російським президентом у Парижі. Багато експертів, у тому числі зарубіжних, вважає, що надання ПДЧ Грузії запобігло нападу Росії на цю країну в серпні 2008 року.

Подібну короткозорість Саркозі продемонстрував і щодо сирійської кризи, яка розгорталась опосередковано і за сприяння Росії, яка підтримує режим Асада.  «Нам потрібна Росія, щоб вирішити драматичну сирійську трагедію. Росія повинна зробити  все можливе, щоб не було двох коаліцій, а одна. Лідерство пана Путіна, а я говорив йому про це вчора, може допомогти нам. Ми не вирішимо сирійське питання без Росії», - зазначив Саркозі у своєму виступі.

«МІЖ НЕПРАВДОЮ ТА ІДЕОЛОГІЄЮ: ЯК КОЛИШНІЙ ПРЕЗИДЕНТ ФРАНЦІЇ БЕРЕ НА СЕБЕ РИЗИК РОЗКОЛУ І  ПІДРИВУ ЄВРОПИ?»

Ніколя Тензер, директор паризького центру вивчення та осмиcлення політичних рішень (CERAP):

- Не дивно, що в своїй промові в Санкт-Петербурзі колишній президент Франції і голова консервативної партії Республіканці (Les Rйpublicains) пан Саркозі знову виступає за скасування санкцій проти Росії. Як і раніше, він не виявляв ніякого занепокоєння щодо порушення міжнародного права в Криму. Незважаючи на те, що він припустив, що Росія повинна спочатку взяти на себе ініціативу за скасування власних санкцій проти Європи (на що він отримує негайно негативну відповідь з боку російського уряду) і протягнути руку Україні, що не має сенсу, весь його виступ, здається, дійсно натхненний постійною позицією Путіна. Але в його виступі йшлося не лише про Росію і Україну, а й про Європу, НАТО і США, щодо яких він повністю поділяє ідеологію Кремля. Поширюючи неправду, його промова також розкриває тривожну картину світу.

Перш за все, він розкриває незвичайне сприйняття міжнародного права і угод, коли він заявляє: 1) непрямо, що незаконна анексія Криму не має значення («Якщо ви хочете вийти з кризи, не повинні озиратися назад у минуле»); 2) відкрито, якщо Росія першою зніме санкції, то ми можемо вважати, що Мінські угоди реалізуються. Звичайно, це не те, що говориться у Мінських угодах: Росія повинна спочатку вийти з України, припинити підтримку так званих сепаратистів, і реалізувати справжній режим припинення вогню, а не порушувати його. Також є спеціальні санкції, прив'язані до анексії Криму.

По-друге, коли колишній президент висовує звинувачення щодо «рішення усунути російську мову в якості офіційної мови», то він помітно погано поінформований. Хоча російська мова ніколи не була державною мовою в Україні, проти неї немає репресії, включно з  комунікаціями уряду і всередині нього. Він просто бере як даність російську пропаганду. Цікаво, що після вторгнення Росії в Грузію в 2008 році він також стверджував про законність "російськості"...

По-третє, коли мова йде про НАТО, напруженість у стосунках між Росією і Заходом, а також основні питання безпеки, його зауваження звучать дуже дивно. Він каже, що НАТО не повинно прагнути конфронтації з Росією. Але ніхто і ніколи не стверджував, що НАТО повинно йти на конфронтацію, за винятком пропаганди Росії, яка намагається зобразити НАТО в якості потенційного агресора. Відповідно до своїх юридичних засад НАТО є оборонним альянсом і, таким чином, може вживати заходи проти агресії з боку інших і запобігати загрозам. Не дивно і те, що він дистанціюється від президента Обами. Він також заявляє: «Я не хочу побачити нову холодну війну». Але хто це говорить? Про це в лютому заявив Медведєв на Мюнхенській конференції з питань безпеки. Головний факт полягає в тому, що Росія підживлює цю атмосферу холодної війни своїми ділами. Але, звичайно ж, пан Саркозі ніколи не звинувачував Москву в цьому. І останнє, але не менш важливіше, він пов’язує захист Європи "від потоків міграції» з «більш мирними відносинами з Росією". Але, що насправді є причиною кризи біженців? У переважній більшості випадків бійня, яку здійснює підтримуваний Росією режим Асада. Таким чином, він переписує історію в політичних цілях.

Як пояснити таку позицію, яка відповідає спробам Москви розділити Європу і підірвати саму її безпеку? Незважаючи на благоговіння Саркозі щодо президента "цивілізованого" народу Путіна, він пов'язаний зі своїм власним баченням Європи і її цінностей. Як і Путін, він хвалить «християнське коріння» Європи, наполягає на "ідентичності" і ніколи не згадує права людини, верховенство права і ліберальні цінності. У своєму виступі він схожий на Орбана,  кілька тижнів тому він відмовився звинувачувати Угорщину, вихідцем з якої він є, у придушенні вільних ЗМІ і незалежності правосуддя. Не дивно і те, що він стверджує, що Україна не повинна мати право на вступ до ЄС. Відтак він демонструє справжню зневагу до європейських цінностей, які характеризують революцію Майдану.

У цьому відношенні виступ пана Саркозі є повністю послідовним. Захоплюючись сильним політиком, проявляючи байдужість до міжнародного права і прав людини, закриваючи очі на страждання як українського, так і сирійського народу, виступаючи за закритість Європи, він пропонує програму правих, яка сумісна з популізмом, який він формально відкидає. У той час як Європа з самого свого початку означала відкрите суспільство, ліберальні цінності, права людини та універсалізм, він сподівається стати людиною, яка змінить Європу у сторону закритості.  Заграваючи  з Путіним, він проявляє себе як справжній союзник політики Кремля і роз'єднуючий  елемент в Європі, що перебуває під загрозою.

Прийшов час для лібералів і демократів в Європі сказати: "Ні, пане Саркозі, ваша Європа не наша".

«САРКОЗІ ГРАЄ СВОЮ ПОЛІТИЧНУ ГРУ НА ВНУТРІШНІЙ СЦЕНІ»

Тетяна КАСТУЄВА-ЖАН, керівник центру Росія – ННД у Французькому інституті міжнародних відносин:

- По-перше, схоже, колишній президент Саркозі був колись дуже вражений президентом Путіним. У нещодавно виданій книжці журналіста Нікола Енена розповідається про епізод першої зустрічі двох президентів на саміті великої вісімки, після якого Ніколя Саркозі вийшов до публіки на прес-конференцію в шоковому стані. Так що, схоже, тут є дуже сильний особистий емоційний елемент. По-друге, Саркозі, звичайно, грає свою політичну гру на внутрішній сцені. Це дозволяє йому критикувати соціалістів, які перебувають при владі, і залучати чималий електорат, незадоволений слабкістю і відсутністю авторитету у президента Олланда. По-третє, свого часу посередництво в російсько-грузинській п'ятиденній війні дозволило Саркозі зіграти помітну міжнародну роль, яку він, можливо, хотів би зіграти знову.

P.S. Напередодні виступу Саркозі в Петербурзі виповнилося 76 років як Кремль привітав Гітлера з розгромом Франції. 14 червня 1940 р гітлерівці окупували Париж. Про це повідомляється в матеріалі під назвою «Ще трохи про дружбу Гітлера і Сталіна», розміщеному на сайті FAKEOFF.org. Через три дні, пише видання, 17 червня, з блискучою перемогою своїх союзників-фашистів привітав більшовицький Кремль, про що повідомив своє керівництво в телеграмі посол Шуленбург. Зверніть увагу на останній абзац - Кремль «допоміг» Прибалтиці. Як? Окупував її. На 50 років...