«Кращі вибори в Європі» можуть розпалити новий конфлікт у Косово
Голова місії ОБСЄ посол Даан Еверт назвав ці вибори «кращими, які вдалося організувати останнім часом в Європі».
Бернар Кушнер, голова АНМІК (Місії ООН в Косово), упевнений, що «ми дали урок деяким країнам, що намагаються вчити нас демократії». Мовляв, вчити намагаються, а самі під час власних виборів не збирають і тридцяти відсотків голосів виборців. За оцінками Голови виборчої комісії ОБСЄ Джеффа Фішера, точніше, за його «попередніми передчуттями» (наскільки витончена мова професійних дипломатів!), у виборах взяли участь понад 80 відсотків зареєстрованих виборців.
Тим часом, вже під час проведення прес-конференції по перших підсумках стало очевидним, що в організації виборів припустились серйозних прорахунків. Наприклад, виборчі дільниці повинні були закінчити свою роботу якраз о 20.00, коли представники ОБСЄ, АНМІК та місцевої виборчої комісії почали поздоровляти косоварів з успішно проведеними виборами. Однак виборчі дільниці в цей час... продовжували працювати. Причому остання з них закінчила прийом голосів тільки о 4 годині ранку 29 жовтня.
Цьому, досить грубому, порушенню виборчої процедури було своє пояснення. Через недосконалість механізму голосування люди вимушені були годинами вистоювати черги до виборчих урн. Багатолюдно було на всіх 1464 дільницях, створених у Косово зусиллями ОБСЄ.
Робота, зроблена косовським офісом ОБСЄ, який зумів перед виборами «ідентифікувати» велику частину безпаспортних, а часто — і просто «прийдешніх» албанців, також виявилася далеко не досконалою. Вистоявши кілометрові черги, далеко не всі виборці змогли знайти свої імена в реєстраційних списках. Не обійшлося без курйозів.
Наприклад, за непідтвердженою інформацією, серед зареєстрованих не виявилося дружини одного з лідерів виборів, Президента Демократичної Ліги Косово (ЛДК) Ібрагима Ругови. Другого лідера — голову Демократичної Партії Косово (ПДК) Хашима Тачи, колишнього організатора і натхненника розформованої АВК (Армії Визволення Косово), також не виявилося в списку зареєстрованих, що збентежило присутніх на виборчій дільниці.
Ті, хто «в списках не значився», йшли по розряду так званих «умовних виборців», виборчі повноваження яких ще треба було перевіряти виборчим комісіям. Таких людей у Косово набралося близько 38 тисяч. Кількість значна. Особливо якщо врахувати, що всього в Косово зареєстровано близько 900 тисяч виборців. Скільки з них жило в Косово до початку конфлікту — залишається невідомим.
Серед косоварів, що голосували, не було жодного серба. Вони бойкотували реєстраційну кампанію ОБСЄ, і не брали участь у проведенні самих виборів. А оскільки на сьогодні сербів в Косово живе близько 100.000 (а було понад 200 тисяч), цей факт кинув на тріумф косовської демократії щільну тінь у формі великого знаку питання. ОБСЄ недовго метушилася в пошуках політичного розв’язання проблеми. Межу під дискусіями підвів голова адміністрації АНМІК Бернар Кушнер, який знайшов для сербів «вибачне» пояснення — мовляв, не реєструвалися вони під тиском режиму Мілошевича, але ось тепер, коли в Югославії народ скинув тирана, косовські серби дружними рядами підуть будувати світле майбутнє свого багатостраждального багатонаціонального краю.
Кушнер заявив про те, що ОБСЄ «найближчим часом» проведе реєстрацію сербського населення і вибори до місцевих органів влади в «місцях їх компактного проживання». Подібну пропозицію, до речі, лідер косовських сербів Момчило Трайкович вже відкидав.
Заява голови адміністрації АНМІК викликала деяку розгубленість серед албанських журналістів. Цей ефект був цілком передбачуваний, оскільки вибори, муніципальні «де-юре», пройшли під гаслом незалежності Косово — «де- факто». Місцеві політики вже з цікавістю очікували, як міжнародне співтовариство в особі КФОР та поліції АНМІК має намір «вводити» місцеві (албанські) органи влади в непокірних (сербських) районах.
Кушнер та інші політики, що відвідували останнім часом Косово, всіляко уникали дискусій iз приводу остаточного статусу краю. Албанці для себе вже все вирішили. Вони бачать майбутнє Косово тільки незалежним, без будь-яких винятків. З іншого боку, сербське населення не уявляє свого майбутнього в незалежному Косово і відстоює ідею реінтеграції з Сербією, про що говориться і в резолюції Ради Безпеки ООН номер 1244.
Чи підтримають місцеві серби зусилля політичних фокусників, з одного боку, апелюючих до вищезгаданої резолюції, а з іншго — висуваючих ідею «широкої автономії» для Косово і «швидкого» проведення наступного кола виборів по формуванню вже не місцевих, а повноцінних владних структур цієї самої автономії? Навряд чи. Оскільки, по-перше, вони зараз, після демократичних змін у Сербії, тим більше не мають намір відмовлятися від зв’язків iз «великою батьківщиною». З іншого боку, згода сербів на створення «підзвітних» АНМІК органів влади на практиці означала б практичну анклавізацію Косово за національною ознакою — реалізацію ідеї, яку сам АНМІК ще зовсім недавно категорично заперечував.
Анклави на практиці вже створені. Сербські райони мають нехай умовні, але кордони, які охороняються військами КФОР. Для того, щоб продовжувати жити в запропонованих сербам умовах практичної ізоляції, відсутності свободи пересування (без озброєного конвою), безробіття і відсутності будь-якої надії, місцевим сербам зовсім не обов’язково йти на співпрацю з адміністраціями ООН, які у них ніколи особливим авторитетом не користувалися. Тим більше, що, нехай негласно, але органи самоврядування в населених сербами районах вже існують. І дуже малоймовірно, що нинішні лідери мають намір «святкувати» нових керівників, які висуваються ООН. Таким чином, добрий почин АНМІК та ОБСЄ по «прирученню» косовських сербів може закінчитися нічим.
Адміністративні вибори в Косово пройшли напрочуд спокійно. І не тільки тому, що народ був надихнений виборами, — заходи безпеки застосовувалися безпрецедентні. На «пристойній» відстані КФОР всіляко демонстрував свою присутність поблизу виборчих дільниць, готовність втрутитися «у разі чого». Поліція також не дрімала. Хоч інциденти, звичайно, траплялися. У Косовому Полі виникли непорозуміння, коли поліцейські зняли з виборчої дільниці албанський прапор. У районі міста Печ поблизу однієї з виборчих дільниць виявили гранату. Загалом, дрібниці. На цей раз обійшлося без конфліктів. Однак відповіді на питання — а що ж буде потім — немає.
