Латвійське плече

Голова Комісії Саейма Латвійсткої Республіки з європейських справ, член групи з міжпарламентських зв'язків з Україною Занда Калниня-Лукашевіца упродовж двох днів провела багато зустрічей з керівництвом Верховної Ради, міністерств закордонних справ та регіонального розвитку. Незважаючи на такий завантажений графік, вона знайшла час, щоб дати інтерв'ю «Дню» й одному з українських телевізійних каналів. Цього дня (інтерв'ю записувалося 2 червня. - Авт.) у Facebook широко обговорювалася фотографія із зображенням синьо-жовтого сердечка над знаком Rīga при в'їзді до столиці Латвії. Раніше воно було зафарбовано в синьо-білий колір. Тому розмова з пані Зандою почалася з цієї теми.

«У ЛАТВІЇ НЕ ТІЛЬКИ ПОЛІТИКИ, АЛЕ Й ПРОСТІ ЛЮДИ ПІДТРИМУЮТЬ УКРАЇНУ І ДУЖЕ ПЕРЕЖИВАЮТЬ ЗА ВАС»

- Швидше за все, це приватна ініціатива. Я б навіть назвала її прекрасною ініціативою. Я теж бачила цю фотографію і дуже тішуся їй. Адже в Латвії не тільки політики, але й прості люди підтримують Україну і дуже переживають за вас. Ще в січні, коли в Україні була дуже складна ситуація, у центрі Риги організували пікети на підтримку України.

- Чи згодні ви, як депутат, з оцінкою вашого президента Андріса Берзіньша, який в інтерв'ю «Ранковій панорамі» на LTV заявив, що реакція Латвії на українські події була адекватною? І країна успішно розв’язує завдання щодо забезпечення власної безпеки, зокрема за рахунок «певної економічної підтримки США».

- По-перше, я, як голова комітету з закордонних справ, була дуже активно залучена до подій в Україні. Коли ми отримали інформацію про перші жертви на Майдані, я сама всю ніч стежила в Twitter за подіями в Україні. Вранці відбулися надзвичайне засідання нашого комітету і ми одразу прийняли резолюцію на підтримку України. А коли сталася російська агресія проти України, ми упродовж буквально ночі підготували проект заяви про неприйнятність агресії Росії, яку потім швидко ухвалив парламент.

Наш сейм завжди затверджує національну позицію з усіх питань, які стосуються Євросоюзу. Наприклад, коли наш міністр закордонних справ їде на засідання міністрів закордонних справ ЄС, то завжди перед цим він приходить до нас у комітет, представляє свою позицію. І після дискусії ми її ухвалюємо. Це означає, що наш комітет увесь час бере участь у виробленні латвійської реакції на деякі рішення ЄС. Наприклад щодо того, якою має бути реакція ЄС, які санкції потрібно застосовувати.

«ПІСЛЯ РАТИФІКАЦІЇ УГОДИ ДУЖЕ ВАЖЛИВО, ЩОБ ЄС ЧІТКО СКАЗАВ, ЩО ДЛЯ УКРАЇНИ ВІДКРИТА ЄВРОПЕЙСЬКА ПЕРСПЕКТИВА»

- І які рекомендації ваш комітет давав міністру, який днями брав участь у засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС?

- По-перше, ми завжди намагаємося бачити повну картину. Ми увесь час підкреслюємо, що після ратифікації Угоди про асоціацію дуже важливо, щоб Євросоюз чітко сказав, що для України відкрита європейська перспектива. Це наша позиція, і на ній ми наполягатимемо, коли наступного року будемо головувати в ЄС.

По-друге, ми вважаємо, що Євросоюз повинен бути готовий до введення третього рівня санкцій проти Росії. Причому це мають бути прямі економічні санкції або санкції проти фінансового ринку. Раніше ми також заявляли, що має бути ембарго на постачання озброєнь.

Якщо говорити про те, що може конкретно зробити сама Латвія, то ми плануємо якомога швидше ратифікувати Угоду про асоціацію. Я думаю, що це може відбутися в липні. У латвійського парламенту є літня перерва, але всі знають, що ми плануємо надзвичайне засідання, щоб ратифікувати цей договір. І наш комітет готовий ухвалити рішення, тільки-но цей документ потрапить нам на розгляд.

- У Facebook пишуть, що Румунія сьогодні фактично після ратифікації молдавським парламентом свого договору про асоціацію вже ратифікувала угоду з Україною, Грузією і Молдовою. Чому у вас така затримка, ще не прийшли документи з Брюсселя?

- Можливо, це пов'язано з технічними деталями, перекладом. Нам дуже приємно, що це зробили в Румунії. Але ми теж готові. У нас є більшість у парламенті. Можливо, вдасться ратифікувати цю угоду одноголосно.

«ЯКЩО РОСІЯ НЕ ВЖИВАТИМЕ ЗАХОДІВ ДЛЯ ДЕЕСКАЛАЦІЇ СИТУАЦІЇ, ТОДІ ЄС МАЄ БУТИ ГОТОВИЙ ДО ТРЕТЬОГО РІВНЯ САНКЦІЙ»

- Хотілося почути вашу оцінку дій ЄС щодо запровадження санкцій проти Росії, яка ніяк не йде на деескалацію ситуації на сході України. Чи адекватно діє Німеччина і Франція, щоб змусити Путіна припинити постачання озброєння в Україну і закликати бойовиків скласти зброю?

- До того часу, поки тут буде хоч один бойовик і поки будуть проблеми у східному регіоні України, ми будемо вважати, що потрібно робити ще більше і діяти ще швидше. Те, що відбувається зараз, не є нормальним. Але ми повинні бачити, що пані Меркель і її колеги в ЄС намагаються знайти шлях до мирного врегулювання. Я сподіваюся, що на сьогоднішніх переговорах міністрів закордонних справ України, Франції, Німеччини і Росії в Берліні, можливо, і не буде знайдено рішень щодо мирного врегулювання за один день. З одного боку, ми повинні вести перемовини і намагатися крок за кроком розв’язувати ситуацію. Якщо Росія не вживатиме заходів для деескалації ситуації, тоді ЄС повинен бути готовий до третього рівня санкцій.

 - Хіба помітна з останніх заяв Путіна готовність Росії прислухатися до закликів Заходу?

- По-перше, вже було прийнято два рівні санкцій. Тривають перемовини, є діалог, який недостатній. Але питання можна поставити по-іншому. Було б краще сьогодні, якби Франція і Німеччина почала війну з Росією і чи допомогло б це Україні? Зараз дуже важка безпрецедентна ситуація. Фактично це ситуація війни на європейській території. Звичайно, це ненормальна ситуація, якої ми не можемо терпіти жодної миті. Все-таки я хочу покладатися на наших лідерів, які роблять і робитимуть все можливе, щоб розв’язати цю ситуацію.

«МИ, ЯК ВАШІ ДРУЗІ, НАПОЛЯГАЄМО У ЄС, ЩО «МІСТРАЛІ» НЕ ПОВИННІ ПОТРАПИТИ В РУКИ РОСІЇ»

- Відомо, що такий важіль, як третій рівень санкції, вже навряд чи спрацює, оскільки серед 28 членів ЄС є півдюжини країн, які виступають проти санкцій. Більше того, деякі експерти кажуть, що через бездіяльність ЄС Україна може бути розчленована... Як цього не допустити?

- По-перше, в жодному разі Європа не дозволить розділити Україну. Щодо цього серед всіх 28 країн ЄС існує абсолютна одностайність. Ніхто не має сумнівів у тому, що Україна повинна бути єдиною. По-друге, так, я згодна, нелегко ухвалити рішення про введення прямих економічних санкцій. Ви можете побачити, що є такі країни, як Латвія, Литва, Естонія, Польща, Швеція, які намагаються вести переговори в ЄС про введення третього рівня санкцій. Звичайно, є проблема, що Франція все ще планує поставити Росії «Містралі». Це ненормально. Цього не повинно статися. Названі мною країни також намагаються допомогти Україні. Ми, як ваші друзі, наполягаємо в ЄС, що «Містралі» не повинні потрапити в руки Росії.

По-третє, ми можемо запропонувати Україні допомогу у вигляді нашого досвіду, надати експертів у тих сферах, де ваша країна потребує реформ. Експерти у сфері регіонального розвитку готові допомогти у процесі децентралізації та реформи місцевого самоврядування. Нам знадобилося десять років, щоб здійснити реформу місцевого самоврядування, розпочату 1990 року. І 2009-го ми здійснили перехід з 536 адміністративних одиниць до 119.

Ми готові розповісти не тільки про позитивний досвід, а й про свої помилки, щоб ви змогли здійснити таку реформу не упродовж десяти років, а, скажімо, за два чи три роки.

Наші експерти можуть допомогти вам у реформуванні правоохоронних органів і армії. І ще однією сферою співпраці може стати боротьба з корупцією. Дуже правильно, що ваші люди ставлять ультиматум вашому уряду в цьому питанні. Ми знаємо, що таке боротьба з корупцією. Ми створили Бюро у боротьбі з корупцією, яке вважається одним із найсильніших у боротьбі з корупцією в ЄС.

Латвія порівняно невелика держава, у нас немає газу, нафти і золота, проте  у нас є люди, які мають досвід, і це ми готові передати Україні.

У мене з собою є список недержавних організацій, аналітичних центрів, які хочуть співпрацювати з Україною.

- І ви побачили з українського боку зацікавленість?

- Так, зацікавленість є. Я провела тут дуже цікаві зустрічі і дізналася думку ваших аналітиків, передала їм ці контакти. Ми побачили інтерес до співпраці і в недержавному секторі. Дуже важливо для майбутнього України створити можливості для того, щоб люди могли взяти участь у прийнятті законів. Люди повинні бути впевнені в тому, що вони мають доступ до інформації і перебувають у процесі.

«ЗАРАЗ УКРАЇНЦІ, ЯКІ ЖИВУТЬ У ЛАТВІЇ, НЕ ВІДНОСЯТЬ СЕБЕ ДО ОДНІЄЇ ГРУПИ З УСІМА РОСІЙСЬКОМОВНИМИ, ОСОБЛИВО З ТИМИ, ХТО ЛЮБИТЬ ПУТІНА»

- На нараді послів і постійних представників Росії в МЗС РФ Путін заявив, що буде енергійно відстоювати права росіян за кордоном, використовувати для цього увесь арсенал наявних засобів, включно з правом на самооборону. Як у вас сприйняли ці слова російського лідера?

- Звичайно, нас це теж турбує. Про це немає двох думок. По-друге, я вважаю, що в ЄС права меншин дуже захищені. Євросоюз - це найкраще місце, де забезпечені права меншин. Чи то українці, поляки або навіть цигани, вони можуть себе спокійно почувати в ЄС.

- Якщо дотримуються законів...

- Так, це само собою зрозуміло. Про це не може бути питань. До слова, ситуація в Латвії змінилася через ситуацію в Україні. У нас близько третьої частини населення складають так зване російськомовне населення. До кризи в Україні це була одна група. І зараз виявилося, що там не тільки поляки чи росіяни, а велика діаспора українців. І, звичайно, зараз українці, які живуть у Латвії, не відносять себе до однієї групи з усіма російськомовними, особливо з тими, хто любить Путіна.

- Як ви вважаєте, хто буде новим шефом європейської дипломатії?

- Не знаю. Думаю, що в ЄС ніхто зараз цього не знає. Тільки-но Рада Європейського Союзу ухвалила рішення висунути представника консерваторів Жана-Клода Юнкера на посаду голови Європейської Комісії. І коли буде ухвалено рішення про цю кандидатуру, тоді почнеться процес формування складу цієї комісії. Верховний представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки - це один із комісарів. Зараз Європейський Союз концентрував свою увагу на посаді голови Єврокомісії.

Ми чули про багатьох претендентів, які готові обійняти пост шефа європейської дипломатії, але зараз думки більшості європейських держав на рахунок цієї посади не прозвучало. Зокрема немає позиції латвійської сторони.

- Але серед названих кандидатур є міністри закордонних справ Італії, Польщі та Швеції, кого б підтримала ваша країна?

- Латвія симпатизує тим, хто ближче нашій філософії і політиці. І якщо є можливість вибрати польського чи шведського колегу або інші кандидатури, які проявили свою позицію в питаннях України, то ми «за». Звичайно, зараз це буде відігравати велику, якщо не найважливішу роль при обранні на цю посаду.