Латинська Америка на порозі масштабної кризи
У двох найбільших економіках Латинської Америки наявні всі ознаки кризи. Економісти не виключають, що подібні проблеми з’являться і в інших країнах. На щастя для України, поки що йдеться тільки про держави Південної Америки. Проте в світових прогнозах не бракує і песимістів, які передрікають латиноамериканському кризовому буму ту ж участь, яку азійські країни пережили в 1998-му, спричинивши до фінансової кризи у всьому світі.
Очевидно, саме загроза подальшого поширення кризових явищ спонукала Сполучені Штати до рішення надати Уругваю екстренний кредит у розмірі півтора мільярда доларів. Американський міністр фінансів Пол О’Ніл у неділю прибув до Бразилії, звідти поїде до Уругваю, а потім — в Аргентину. Візит чільного представника адміністрації Джорджа Буша спричинений не однією цікавістю щодо перипетій в цих країнах. По-перше, США — далеко не останній кредитор економік латинамериканських держав. По- друге, Штати — головний платник внесків у Міжнародний валютний фонд, чиїх кредитів зараз так чекають в Бразиліа, Монтевідео та Буенос-Айресі. Саме тому, вочевидь, адміністрації Буша довелося поступитися своїм «залізним правилом», надавши кредит Уругваю. Річ у тім, що коли Джордж Буш обійняв пост президента, то пообіцяв не розкидатися «рятувальними» позиками, як робив його попередник Білл Клінтон. Останній, справді, не відмовляв у мільярдних кредитах ані азійським державам під час фінансової кризи 1997-98 років, ані Мексиці в 1995 році, яка змушена була вдатися до девальвації національної валюти за рік перед тим. Американські чиновники переконують, що кредит Уругваю не слід розглядати як повернення до клінтонівської політики. На минулому тижні Пол О’Ніл мав необережність висловити своє занепокоєння з приводу розширення кредитувань країн, подібних до Бразилії. Заява міністра одразу ж викликала падіння курсу бразильського реала до долара США до рекордної позначки за останні вісім років.
До грудня минулого року американська верхівка робила безліч компліментів Аргентині, яка, як вважали у Вашингтоні, може слугувати економічним прикладом для решти країн Латинської Америки. Не за власним бажанням цей приклад взяли на озброєння Уругвай та Бразилія. Зараз розвиток подій в Уругваї дуже нагадує аргентинський сценарій. Країною вже прокотилася хвиля погромів, пограбовано десятки магазинів. Як і аргентинці, уругвайці були змушені оголосити «банківські канікули», тобто заморозити рахунки громадян країни аби вони не змогли зняти з них свої кошти. Таким чином уругвайське керівництво прагне переконати МВФ, що ситуація в країні під контролем. Нижня палата уругвайського парламенту навіть схвалила проект закону, щоб заблокувати доступ громадян до власних рахунків строком на три роки. Американці, між тим, даючи півторамільярдний кредит, розраховують, що в Монтевідео від такого заходу відмовляться. Вашингтон також розраховує на те, що як тільки Уругвай отримає кредит від МВФ, то і їхню грошову допомогу буде повернуто.
Нелегко доводиться і Бразилії. МВФ погоджується надати їй черговий кредит виключно під відповідні гарантії. Справа в тому, що країна зараз переживає передвиборчий сезон: 6 жовтня в Бразилії відбудуться президентські вибори. МВФ побоюється, що в разі перемоги кандидата від лівих партій країна відмовиться від виконання своїх зобов’язань по зовнішньому боргу, який на сьогодні становить $264 млрд. МВФ хоче, щоб бразильські кандидати в президенти уклали своєрідну домовленість: хто б не переміг, а економічний курс нинішньої влади повинен продовжуватись. Не погоджується з цим представник лівих Сіро Гомеш (колишній міністр фінансів), який випереджає, згідно з даними опитуваннь, ставленика теперішнього президента країни Фернанду Кардозо Жозе Серра.
Час минає, а разом із ним не виключено, що дедалі частіше лунатимуть найстрашніші економічні прогнози. Утім, навіть найзапекліші оптимісти навряд чи стануть твердити, що криза в латиноамериканських державах носить і носитиме локальний характер.
