Москва й Ашгабат сперечаються щодо громадянства
Тим, хто обере Росію, відповідно, знадобиться віза для перебування в Туркменії; тим, хто залишиться громадянином Туркменістану, для виїзду не можна буде користуватися російським паспортом. На думку Москви, ті російські громадяни, які будуть змушені залишитися в Туркменістані, ризикують позбавитися основних прав людини, в тому числі права на власність та освіту. Хоча в Ашгабаті стверджують, що всі жителі, які не «примкнули» до того або іншого громадянства, автоматично стають, згідно з пропискою, громадянами тільки Туркменістану. У самому нюансі отримання або відмови від громадянства розібратися досить непросто — російські та туркменські джерела подають абсолютно суперечливу інформацію. Незаперечними є два факти. Перший — Ашгабат дійсно заявив про припинення угоди про подвійне російсько-туркменське громадянство, що діяла з 1993 року. Другий — Москва одразу піддала критиці туркмен. МЗС Росії вже заявляв, що туркменське рішення не відповідає принципам міжнародного права. Сьогодні російська Дума збирається розглянути так зване «туркменське досьє», що включає питання щодо становища російськомовного населення в Туркменії та про загрози, що виходять звідти для Росії, — насамперед, йдеться про наркотрафік. Очевидно, Ашгабат під час сьогоднішніх парламентських слухань у Москві зможе узнати багато «новенького» про себе. Незвичний до критики всередині країни споконвічний лідер Туркменістану Сапармурат Ніязов, схоже, також не залишиться в боргу. Туркменбаши і без того встиг «нагородити» російських політиків відверто критичними характеристиками. Найгірше, заявив Ніязов, що «причетними до цієї явно наклепницької акції виявилися деякі російські політики, зокрема, представники Державної думи».
Офіційний Ашгабат стверджує, що відмова від угоди щодо подвійного громадянства ніяк не позначилася на жителях країни (за словами Ніязова, у країні залишилося лише 47 осіб, які мають подвійне громадянство). Хоча деякі мас-медіа (зокрема, «Німецька хвиля») повідомляють, що в одному тільки Ашгабаті від 70 до 80 сімей залишають країну будь-якими можливими шляхами щодня. Хто має слушність, а хто винен у ситуації, що склалася, розібратися непросто. Туркменбаши неодноразово демонстрував особливий, «ніязовьский» підхід до дотримання прав людини. Чи об’єктивна Москва? Кому як не Україні мають бути знайомі нападки російських чиновників щодо пригнічення російськомовного населення в країні...
