«Наша рішучість є сильною, як ніколи»

Дводенний саміт організації Північноатлантичного договору у Вельсі, який розпочався у Ньюпорті, є найбільшим за кількістю учасників (60 глав держав, 70 міністрів закордонних справ і 70 міністрів оборони взяли участь у цій безпековій зустрічі) за всю 65-річну історію існування цього військово-політичного блоку.

Генсек НАТО Андерс Фог Расмусен заявив журналістам, що «цей саміт визначить майбутнє Альянсу і продемонструє нашу єдність і солідарність, а також окреслить наш острів безпеки і процвітання». Можливо, останні слова Генсека пов’язані з тим, що саміт відбувається на острові, а це певна відокремленість від світу цього елітного клубу, до якого прагне Україна, яка вже мала дві спроби вступити до нього: 2004 року на Стамбульському саміті і 2008 року на Бухарестському. У першому випадку Буш відхилив це, а у другому Меркель, тому третю спробу Альянс не повинен проігнорувати. Інша річ, що українська влада не зробила необхідного.

Для Вельса насправді, як зауважив британський прем’єр Девід Кемерон, саміт виявився чудовою можливістю прорекламувати свою країну. Тут також неабияку роль відіграв той факт, що Обама – перший чинний президент США, який відвідує Вельс.

Організатори висловили сподівання, що саміт НАТО виведе їхню країну на світову арену. І справді, сам факт такої великої уваги до цієї зустрічі у верхах уже привернув увагу до Вельса. Такої кількості світових лідерів, особливо журналістів, за словами організаторів на цю подію акредитувалося майже 1 тис. 700 представників ЗМІ, не було на жодному саміті Альянсу.

І, крім того, Великобританії слід скористатися цим самітом, щоб продемонструвати свої оборонні можливості. Зокрема перед комплексом Celtic Manor, де відбувається зустріч у верхах представлена експозиція літаків європейського Typhoon, американського F35, бронемашин Scout і Foxhound, а також Terrier. У перший день господар саміту прем’єр-міністр Кемерон повідомив, що замовлення Британією 600 бронемашин розвідки Scout є демонстрацією відданості країни збільшенню видатків на оборону.

Контракт з міністерством оборони на суму 3,5 млрд фунтів стерлінгів забезпечить роботою понад 1 тис. 300 працівників по всій Британії. І до того ж це знак уваги до Вельса, де виробляють ці бронемашини, оснащені телекомунікаційним обладнанням, спроможним обробляти велику кількість даних, що необхідно для сучасних воєн.

Також у доку Кардіффа у вівторок зупинився есмінець Type 45 HMS Duncan. Це британський найсучасніший бойовий корабель. У середу на саміт прибув французький протичовновий фрегат La Motte-Picquet. Це як би приклад демонстрації морської співпраці двох країн, які вважаються морськими державами. І тут, звісно, доречно згадати позавчорашнє повідомлення, що французький уряд вважає, що за  умов російського вторгнення в Україну, не може йтися про передачу двох побудованих на верфях Франції кораблів Mistral. А тепер було би логічно, щоб на цьому на знак солідарності НАТО ухвалила рішення закупити ці два кораблі для посилення спроможностей Альянсу. Тому що важко уявити передачу кораблів країні, яка порушила міжнародні договори, анексувала у сусідньої країни територію, а тепер ще й вдерлася на її територію.

Британія – одна з чотирьох раїни, які виконують встановлені 2002 року норми витрачати на оборону щонайменше як 2% ВВП. До речі, у спільній статті, що її було вчора надруковано The Times Обама й Кемерон закликали інші країни терміново посилити зусилля з виконання цієї норми. «Це буде потужний сигнал тим, хто погрожує нам, що наша рішучість є сильною, як ніколи», – наголосили вони. І справді будь-якого агресора може остудили лише сила, але чи дослухаються до цього заклику країни-члени ЄС хоч цього разу? Адже після 2002 року генсеки Альянсу постійно закликали країни-члени збільшити оборонні видатки до цього показника. Бо американські законодавці вже розмірковують над тим, що США можуть не давати повні гарантії безпеки згідно зі статтею 5 тим, країнам, які не роблять внесок в оборонні спроможності Альянсу, й зокрема, не витрачають на оборону 2% від ВВП.

Із іншого боку щодо підтримки України у цій статті лідери США і Великобританії вмістили не дуже потужний сигнал. «Перед обличчям спроб Росії за допомогою зброї примусити суверенну державу відмовитися від законного права на демократію і визначення свого майбутнього, ми повинні підтримати правомірний вибір Україною демократичного шляху розвитку, а також і далі допомагати їй у нарощуванні свого потенціалу», – зазначається у статті. І це на тлі повідомлень, що російські війська з терористами захоплюють усе більше міст на Донбасі…

Після офіційних привітань Генсека НАТО та прем’єр-міністра Великобританії, глави держав та урядів Альянсу та партнерів-контриб’юторів ISAF розпочали засідання щодо Афганістану. Нагадаємо, Україна є одним із контриб’юторів у стабілізації ситуації в цій країні.

Після цього учасники саміту за графіком мали перейти до найголовнішого питання порядку денного: «Криза в Україні та відносини з Росією». За словами заступника глави Адміністрації Президента України, засідання Комісії Україна – НАТО відбудеться в унікальному форматі: Порошенко, Обама, Меркель, Олланд, Ренці – фактично це 5+1. Після цього відбудеться спільна прес-конференція Президента України і Генсека НАТО.

Оскільки на момент здачі номера засідання Комісії Україна – НАТО ще не починалося, важко сказати, чи дослухаються всі 28 членів НАТО до заклику американського президента, який заявив виступаючи в Таллінні, що НАТО має надіслати однозначний сигнал підтримки України під час зустрічі лідерів Альянсу і показати, що 28 країн є об’єднаними у питанні суверенітету та її права захищати свою територію. Також цікаво, чи візьме Альянс на себе конкретні зобов’язання щоби допомогти Україні модернізувати і посилити свої сили безпеки. Однак, мабуть, важливіше чи насправді НАТО, чи принаймні окремі країни підуть далі питання модернізації. Це, звісно, потрібно, але зараз українська армія має вирішувати більш конкретні питання, як протистояти російським підрозділам з важким озброєнням, які перебувають на українській території.

Іншими словами, чи наважаться країни НАТО надати Україні високоточне озброєння: протитанкове, протиповітряне, протиракетне, до чого закликають Обаму його однопартійці в сенаті, лідери комітету у міжнародних справах та у справі армії й озброєнь.

Генсек НАТО уранці зазначив  журналістам, що в НАТО фактично не вірять словам російського президента про бажання врегулювати кризу на сході України. «Ми рахуємося з тим, що відбувається на місці і ми досі бачимо залучення Росії до дестабілізації ситуації на сході України. Ми закликаємо Росію відкликати війська, припинити постачання зброї, озброєних бойовиків. Це було би справжнім внеском у мирне вирішення кризи», – наголосив Расмусен.

Він також повідомив, що на зустрічі з Президентом Порошенком буде ухвалено спеціальну декларацію і прийнято конкретні кроки з посилення партнерства  і співпраці з Україною. Чи справді за словами підтримки з боку НАТО, зокрема окремих країн нам буде надана конкретна допомога? Про що саме йтиметься в декларації і які конкретні кроки буде зроблено з боку Альянсу на підтримку України читайте в наступних числах «Дня» та на сайті газети.