НАТО пом'якшує позицію і задіює... додаткові літаки
Попри жорстку риторику Іванова — «чим швидше НАТО припинить авіаудари, тим легше буде знайти вирішення» (косовської проблеми) — росіяни, здається, добре розуміють, що припинення авіаударів не буде, доки не буде досягнуто принципової домовленості про врегулювання косовського конфлікту. На яких умовах — це вже інше питання. Але Захід ясно дає зрозуміти, що готовий до певних поступок.
Іванов натомість ще раз підтвердив принципову російську позицію про те, що для «будь-якої міжнародної присутності (у Косово) необхідна згода уряду Югославії». Президент Борис Єльцин, мабуть, був би зацікавлений у такій згоді. З одного боку, врегулювання в Югославії дозволило б припинити погіршення відносин із Заходом, які останніми тижнями «заморожуються» за самою логікою протистояння, але є життєво важливими для Росії, особливо в сфері економіки, з іншого — найбільші дивіденди від антизахідної істерії, що охопила нині Росію, отримують зовсім не президент і його команда. І зрештою, врегулювання за участю Росії дозволило б Москві хоча б певною мірою відновити імідж великої держави, без якої не вирішується жодна геостратегічна проблема. Та все це впирається в єдине питання — чи достатньо у Москви впливу на Белград, щоб змусити його піти на поступки? В цьому не впевнені на Заході і, здається, навіть у самій Москві. Може, саме тому виникла нова миротворча ініціатива — свої сили як посередник спробує ще й Генеральний секретар ООН Кофі Аннан.
Прагнучи завершити силову акцію в Косово, і при цьому «зберегти обличчя», НАТО зовсім не переконане, що Мілошевич готовий до компромісу. Відтак силовий тиск на непоступливого белградського лідера посилюється. Вчора в штаб-квартирі Альянсу повідомили, що найближчими днями число літаків, що беруть участь в операції, буде доведене «до 1000 і більше» (нагадаємо, що досі було задіяно 400 літаків). Британія оголосила, що направить до Албанії додатково 2 тисячі вояків, збільшивши свій контингент там у 1,5 раза. НАТО натякає, що у випадку дальшої непоступливості Белграда воно «змушене» буде перейти до наземної операції.
Югославія в свою чергу теж посилює психологічний тиск на супротивника. Вчора невелике албанське село Каманіца стало знаменитим — саме біля нього, за твердженнями албанської сторони, югославські війська, що переслідували бойовиків з Армії визволення Косово (АВК), порушили кордон і вступили у бій з албанськими прикордонниками. Це перший такий інцидент за весь період конфлікту. Збройні ж загони АВК у Косово втратили практично всі свої позиції.
Видається, що саме цими днями конфлікт у Косово перебуває на вододілі — рівно вірогідним виглядає як мирне врегулювання на базі компромісу, так і подальша ескалація, якщо цього компромісу досягнути не вдасться.
