«Найсвіжіша» модель

Сьогодні гостем рубрики «Україна у світі» є Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Болгарія Віктор Кальник. Український дипломат працює в цій країні з лютого 2007 року. До цього він з 2001 по 2005 рр. очолював українську дипмісію в Греції. Ми запропонували йому, як іншим українським дипломатам, акредитованим у зарубіжних країнах, дати відповідь на п’ять запитань.

1. У чому полягає цінність чи важливість Болгарії для України?

2. Які інтереси має Україна в Болгарії і чи вдається їх відстоювати?

3. Як розвиваються економічні та торгові відносини України з Болгарією? Наскільки активно український бізнес діє в цій країні і чи потрібна для його просування державна чи законодавча підтримка, а можливо, і самого вищого керівництва?

4. Чим цікавою може бути Болгарія для українських громадян чи туристів?

5. Як у Болгарії відносяться до України та українців? Якою болгари бачать нашу країну?

1. Важливість і цінність самої Болгарії для України, на мою думку, має полягати в тому, що на сьогодні Болгарія, особливо з позицій свого членства в НАТО та ЄС, небезпідставно вважається регіональним лідером на Балканах і для закріплення цього статусу за собою офіційна Софія здійснює відповідну політику, яка підтримується з боку ЄС, США та ін. Болгарія як відносно молодий член Європейського Союзу (з 1 січня 2007р.) є досить важливим політичним партнером України в регіоні Чорного моря і Південно-Східної Європи (ПСЄ), залишаючись серед основних торговельно-економічних партнерів нашої держави в регіоні ПСЄ. Аналіз розвитку ситуації в згаданих регіонах показує поступове зростання їхньої ролі на геополітичній карті світу. І в політичному, і в економічному, і в безпековому плані. Тому не помилюся, якщо скажу, що роль Болгарії та інших держав цього регіону у світових процесах дедалі зростатиме. І від нас залежить, наскільки ми зможемо цей фактор використати.

Сьогодні Болгарія головує в таких впливових інституціях, як Центральна європейська ініціатива та Процес Південносхідноєвропейського співробітництва (ППС), до якого Україна має намір приєднатися в якості спостерігача, що також є досить важливим фактором і стимулом для наших двосторонніх відносин, а також для закріплення та зміцнення позицій України в регіоні Південносхідної Європи. І виходячи з цього, ми вважаємо, що Україні варто було б активізувати свою позицію щодо цього регіону, де Україну пам’ятають і знають, що, крім солідної зовнішньополітичної складової, матиме й практичне зовнішньоекономічне відображення, у тому числі в плані можливої участі України в різного роду інфраструктурних проектах, що фінансуються за рахунок коштів міжнародних фінансових інституцій (ЄБРР, ЄІБ, СБ, ЄС), просунення на ринок Болгарії та інших південносхідноєвропейських країн високотехнологічної продукції українських експортерів тощо, що створить додаткові передумови для поступової інтеграції України до інших загальноєвропейських структур.

Крім цього, Болгарія є дуже цікавою для нас країною і з точки зору вивчення її євроатлантичного та євроінтеграційного досвіду. Болгарський досвід у плані приєднання до НАТО та ЄС є не тільки «найсвіжішім», а, з огляду на схожість наших систем, найбільш адаптованим і прийнятним для України, оскільки Болгарія самостійно долала всі труднощі та перепони, що стояли на її європейському шляху, генеруючи тим самим нову модель східноєвропейського досвіду. У цьому контексті окремо хотів би відмітити й той факт, що Болгарія залишається традиційним другом і союзником України на Балканах та в регіоні ПСЄ в цілому.

2. В якості основних наших інтересів у цьому регіоні хочу виділити наступні: зміцнення політичних та економічних позицій України, поступове нарощування нашої економічної присутності, а також захист законних прав та інтересів наших громадян. Для цього ми працюємо в напрямі інтенсифікації прямих контактів між міністерствами і відомствами України та Болгарії, а також над подальшим розвитком міжрегіонального співробітництва. Нині ведеться робота над погодженням дат низки двосторонніх візитів як на вищому, так і на міжвідомчому рівні. Залишається на порядку денному погодження дат Державного візиту Президента України Віктора Ющенка до Болгарії. Готується наступне засідання міжурядової комісії з питань торговельно-економічного співробітництва.

А що стосується Вашого запитання відносно того, чи вдасться нам відстояти ці інтереси, то хочу підкреслити, що обов’язково вдасться і ми все для цього робитимемо.

3. Щоб не переобтяжувати наших читачів великою кількістю цифр, буду намагатися бути максимально коректним у цьому плані і відзначу лише принципові показники. Так, у минулому році товарообіг між Україною та Болгарією склав майже 700 млн. дол. США. За січень-травень 2007 року загальний товарообіг товарами (ЗТО) між Україною і Республікою Болгарія становив 258 млн. 553 тис. дол. США, що на 6 млн. 835 тис. дол., або на 2,7%, більше ніж за аналогічний період 2006 року. Тенденція до зростання зберігається і надалі. При цьому позитивним є те, що така тенденція у двосторонніх відносинах зберігається вже декілька років поспіль.

На мою думку, структура українського експорту, яка традиційно склалася останніми роками (метал, вугілля, руда тощо), не в повній мірі відповідає новим реаліям сьогодення, зокрема, це стосується вступу Болгарії до ЄС. Країна розпочинає низку масштабних проектів, має фінансування по лінії Європейського Союзу та міжнародних організацій. Серед таких проектів перш за все слід виділити наступні: будівництво нової атомної станції «Белене»; нафтопроводу «Бургас-Александропуліс»; нафтопроводу «Бургас-Вльора»; газопроводу «Набуко»; будівництво газопроводу «Синій потік-2»; а також будівництво другого мосту через р. Дунай Відин-Калафат тощо. Роботи за проектами будуть виконувати європейські та болгарські фірми, але існує можливість залучення українських фірм та компаній для постачання окремих видів готової продукції та в якості субпідрядників.

Однак уже зараз українським фірмам і компаніям необхідно активніше виходити на ринок Болгарії з пропозиціями щодо поставок готової продукції. В цьому контексті слід відзначити, що фірми Російської Федерації значно активніше працюють на болгарському ринку. На жаль, слід констатувати досить низьку активність українських компаній у роботі на болгарському ринку, невелику кількість cпільних підприємств та представництв українських компаній в Болгарії. Як приклад, можливо навести так звану «участь» українських фірм у традиційному осінньому міжнародному технічному ярмарку, який проводиться щорічно у м. Пловдив. Щороку з боку України там бере участь 3-4 невеликі українські компанії, які абсолютно не дають уяви щодо економічного потенціалу нашої держави, не дивлячись на те, що торговельно-економічна місія у складі Посольства заздалегідь інформує українські структури щодо плану виставкових заходів, які проводяться в Болгарії. Водночас у цьому технічному ярмарку постійно беруть участь такі компанії, як, наприклад, SONY, NOKIA, MERSEDES, а також низка фірм з КНР, ПАР, Австралії тощо. Таким чином, наші виробники втрачають унікальну можливість презентувати свою продукцію не тільки болгарським споживачам, які фактично є провідниками товарів та послуг на загальнобалканський ринок, а і встановити робочі контакти з колегами з багатьох країн світу. Безперечно, розділи, які працюють у ході технічного ярмарку, такі як «Хімія», «Машинобудування», «СЕНЕКО» (енергетика), «ЕЛТЕХ» (електротехніка), становлять інтерес для українських виробників та експортерів. На сьогодні усі місця для експозицій вже зарезервовані, планується зробити додаткові площі над озером для розміщення учасників та експозицій. Низка країн заявила про свою офіційну участь — Австрія, Болгарія, Італія, КНР, Туреччина, Франція, Чехія, Угорщина. Деякі країни будуть проводити колективні експозиції для своїх компаній, зокрема Німеччина, Сербія, Російська Федерація, тощо.

Гадаю, що доцільно на державному рівні (і при фінансовій допомозі держави) вирішувати питання щодо постійної оренди на такого роду виставках певної загальної площі, на якій потім можливо розміщуватися експозиції відповідних українських виробників.

Хотів би також зазначити досить низький рівень маркетингової підготовки окремих українських компаній. Не хочу називати конкретні фірми, але нерідко пропозиції направляються українською мовою по факсу, без зворотних координат із зазначенням електронної пошти, адреси в інтернет тощо. Це практично унеможливлює оперативно розповсюдження оферт серед місцевих підприємців, які вже розпочали працювати згідно європейських стандартів.

Стосовно удосконалення нормативно- правової бази, то, на мою думку, сприятливим аспектом для розвитку взаємної торгівлі з Болгарією у стратегічному плані стане вступ України до СОТ та укладення угоди з ЄС щодо режиму взаємної торгівлі.

Із тактичних питань слід відзначити необхідність підписання з Болгарією Угоди про економічне співробітництво. На сьогодні угода підготовлена та парафована сторонами, планується її підписання найближчим часом.

Щодо основних бар’єрів у двосторонній торгівлі, то хочу зазначити, що, на мою думку, серед факторів, котрі негативно впливають на нарощування українського експорту не тільки в Болгарію, а й в усі інші країни, є наступні:

— головним, на мою думку, є те, що на сьогодні переговорний процес щодо вступу України до СОТ уже настільки затягнутий, що вже далі не можна. Як наслідок ми не можемо повноцінно розпочати переговорний процес щодо укладення Посиленої угоди з ЄС та перейти до створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом;

— експорт товарів українських підприємств відповідним чином не забезпечений належною фінансовою підтримкою (існує нагальна потреба у забезпеченні страхування експорту та наданні експортних кредитів);

— певна нестабільність українського законодавства у сфері зовнішньоекономічної та інвестиційної політики, його невідповідність вимогам і нормам світових стандартів;

— повільність і неузгодженість у впровадженні до життя установами стандартизації обох країн угоди про взаємне визнання результатів випробовувань товарів (взаємна акредитація випробувальних центрів, лабораторій тощо);

— низька маркетингова активність українських підприємств на болгарському ринку (мається на увазі участь в ярмарках і виставках, практична відсутність представництв українських підприємств у Болгарії);

— невисокий рівень якості українських інвестиційних пропозицій (як приклад можу навести останню інвестиційну пропозицію з АР Крим, де планується побудувати та запустити в експлуатацію етнокультурний центр під назвою «Назад в СРСР». Причому в графі середньостатистична кількість робітників підприємства, яке зацікавлено в інвестиційних надходженнях, за останній рік дорівнює одній одиниці. А щодо назви проекту, то хіба можна шукати європейські інвестиції з такою назвою проекту..?);

— недостатнє використання українською стороною загальноприйнятого інструментарію господарювання в ринкових умовах (наприклад, маркетингу, міжнародного менеджменту і т.п.);

— відсутність в Україні визнаних міжнародних агентств, здатних оперативно підтвердити «standing» українського партнера по трансакції та незначна кількість запитів від українських підприємств щодо перевірки надійності їхніх польських контрагентів;

4. Я думаю, що не помилюся, якщо скажу, що Болгарія як туристична дестинація є добре відомою для українського туриста, який, навіть незважаючи на наявність візового режиму, все одне сюди їде. Однак, крім чудових піщаних пляжів, сонця і моря, в Болгарії існує безліч інших речей, які заслуговують на увагу. Так, наприклад на території Болгарії знаходиться безліч старих християнських храмів, деякі з яких III та IV ст.н.е. Особливо заслуговують на увагу відомі болгарські монастирі: Рильський, Бачковський, Троянський та ін.

Взимку наші громадяни можуть відкрити для себе й гірськолижну Болгарію. На сьогодні в Болгарії існує три основних гірськолижних курорти: Боровець, Банско і Пампорово. Причому хочу відзначити, що інфраструктура, спуски та умови, які там створені, можуть задовольнити абсолютно всі смаки, у т.ч. й вишукані, наших зимових туристів.

Іншим привабливим напрямом туризму може стати бальнеотуризм. Болгарія дуже багата на різного складу і структури мінеральну воду. В країні є безліч термальних мінеральних джерел, які зазвичай розташовані в мальовничих місцях, лише в Софії їх понад 40.

Дуже приємним і цікавим видом туризму може стати винний туризм, адже всім відомо, що Болгарія здавна славиться своїми винами і виноробством в цілому, яке нині підтримується на державному рівні. Так що я би все-таки радив нашим громадянам обрати для себе найбільш підходящий для них вид туризму і відкрити для себе нову або іншу Болгарію.

5. Якщо дозволите, мені б як дипломату хотілося б почати відповідати на це запитання з кінця і гадаю, що ви зрозумієте чому. Тому що всі болгари бачать нашу країну справжньою ЄВРОПЕЙСЬКОЮ державою. Хочу зауважити, що на сьогодні Болгарія вітає і підтримує наші зовнішньополітичні прагнення щодо інтеграції до європейських та євроатлантичних структур і у цьому напрямі ми активно співпрацюємо.

А щодо ставлення в Болгарії до України та українців, то воно є традиційно теплим і хорошим, адже відносини між нашими країнами завжди були і будуть дружніми. Болгари з вдячністю пам’ятають ту безцінну допомогу українського народу, яку він надав болгарському народу під час звільнення Болгарії від османського ярма. Сім українських полків брали участь у найкривавіших битвах під час російсько-турецької війни. Крім цього, Україна стала другою батьківщиною для понад 200 тисяч болгар, які на сьогодні в основному проживають на території Одеської, Запорізької та Миколаївської областей. На сьогодні в Україні проживає найчисельніша в світі болгарська діаспора, і Болгарія щиро вдячна Україні за те, що для українських болгар створені сприятливі умови не лише для життя і роботи, а й для задоволення своїх етнічно-культурних потреб.

Не хотів би, щоб у наших читачів склалося враження, що Україна опікується лише іноземними громадянами, і тому хочу Вас запевнити, що наше посольство досить уважно піклується про наших громадян, що проживають у Болгарії. При посольстві функціонують недільна школа, український клуб, проводяться різного роду цікаві зустрічі і заходи. Нині ми працюємо над тим, щоб установити в Софії пам’ятник Т.Шевченку. Посольство отримало відповідний дозвіл на встановлення пам’ятника та земельну ділянку, яка знаходиться в самому центрі м.Софія.

На сьогодні для фактичного встановлення пам’ятника Т.Шевченку в м.Софія залишається погодити відповідний проект з Дирекцією «Архітектура і містобудування» Софійської общини. Планується, що пам’ятник Великому Кобзареві в Софії буде побудовано силами української громади Болгарії, дипломатів посольства, а також українських і болгарських спонсорів та меценатів.

З метою реалізації вищезазначеної гуманітарної ініціативи діаспорною фундацією «Мати Україна» відкрито благодійні цільові рахунки в болгарській національній валюті та євро, для накопичення необхідних коштів (BG89UNCR70001500057490 — (BGN), BG53UNCR70001500057556 — (EUR), BIC : UNCRBGSF, Банк: УниКредит Булбанк). Так що, користуючись цією нагодою, хотів би ще раз звернутися до потенційних меценатів, по можливості, зробити свій внесок у благородну справу встановлення першого в Болгарії пам’ятника Великому Кобзареві — Тарасу Шевченку.