Не було реформ, немає й кризи

Лукашенко рішуче відмежувався від економічного курсу Росії, підкреслюючи правильність власного шляху, який він не коригував, попри численні наполегливі рекомендації стратегічного союзника.

До побудови ринкової економіки — фундаменту єдиного митного, економічного й політичного простору — «соціалістичного» Лукашенка закликали як постійні опоненти Нємцов і Чубайс, так і в більш дипломатичній формі — Рибкін, Примаков і, ясна річ, сам Борис Єльцин.

Сьогодні Білорусь, яка зберегла колгоспну систему, державну промисловість, не має фондового ринку, іноземних інвестицій і розподіляє валюту за фіксованим курсом, здається непідвладною капіталістичним кризам. Паніки в обмінних пунктах немає, бо люди вже давно не намагаються знайти там валюту.

«Не дай Боже, опозиція прийде до влади. Ці люди проводитимуть курс, який сьогодні проводить братерська Росія. Якщо народ хоче спробувати — нехай погляне на наших сусідів!», — сказав Лукашенко, виступаючи на білоруському телебаченні.

Лукашенко висловився за ще більше посилення контролю в економіці та політиці, пообіцявши з 1 жовтня підняти зарплати на 20 відсотків, а з 1 січня ще на 25 відсотків. Він запевнив, що взимку в Білорусі не буде проблем із енергоносіями, опалюванням, гарячою водою й доручив уряду посилити систему державного управління економікою.

Проте всі обіцяні Лукашенком блага прямо пов’язані з позицією уряду Росії та «Газпрому», заборгованість якому становить близько $400 млн. Лише коли Росія збереже систему оплати газу білоруськими товарами, тепло й гаряча вода — гаранти політичної стабільності — залишаться у країні.

Тим часом мінекономіки розробляє песимістичний план на випадок, якщо «Газпром» справді запровадить багато разів обіцяні санкції за неплатежі. «Це дурість. Цього ніколи не буде в Білорусі», — коментує таку перспективу Лукашенко.

Перманентно падаючий білоруський рубль уперше потягнувся вгору порівняно з російським. Хоча всі розуміють: економіку країни, 70 процентів продукції якої експортують у Росію, поставлено під загрозу девальвацією російського рубля.

«Для нас може стати великою проблемою нарощування російського експорту в зв’язку з девальвацією рубля, зокрема й за групами товарів, які випускаються в Білорусі. Не виключається й загроза зниження імпорту в Росію», — зауважив «Дню» економічний помічник президента Петро Капітуло.

Попри політичні лаври, що їх збирає сьогодні Лукашенко, російська криза найболючіше вдарить саме Білорусь, економіку якої найтісніше від усіх в СНД інтегровано в російську.

«Сьогодні ця прив’язка до Росії виглядає політичною помилкою. Білорусь завжди розраховувала, що могутній східний локомотив витягне і її, не враховуючи, що локомотив може рушити у прірву», — сказав «Дневі» один із фінансових аналітиків. Долю білоруської економіки, стверджують дилери, сьогодні більшою мірою визначають у Москві, ніж у Мінську.

Мінськ